Не лише вином добра... Репортаж.

Дещо про батьківщину грузинського губернатора

Височезні гори і підземні печери, стародавні храми і ультрасучасні хмарочоси, 500 видів винограду і 50 вина. Якщо ви збираєтесь відвідати Грузію вперше, будьте обережні: ця країна викликає залежність. Ви можете приїхати лише для надокучливого пляжного відпочинку на березі Чорного моря з коротенькими гастрономічними прогулянками у перервах, але як тільки ви там опинитесь, готуйтесь - вас обов’язково затягне у пущу чудернацьких грузинських традицій. Тож чому варто додати Грузію у список країн обов'язкових для відвідування?

У перші години, або трохи про грузинську привітність

Моє знайомство з Грузією розпочалось з Міжнародного аеропорту Тбілісі. Привітні грузинські пограничники на пунктах контролю разом з відміткою у закордонному паспорті дарували повнолітнім туристам пляшку грузинського сапераві. А далі - жодних рентгенів,чи заплутапних коридорів - залишається просто дочекатися багажу.

Доброзичливими виявились і грузинські таксисти, що ніби мурахи, оточують аеропорт в пошуках хоч якогось заробітку. Дізнавшись, що ми з України, скидають кілька ларі за проїзд, і починають свої улюблені розмови на політичну тематику.

Місто контрастів

Тбілісі - одна з найунікальнішими столиць, що я бачила в своєму житті, адже тут сучасність тісно переплітається з радянським минулим і стародавніми легендами.

Якщо хочеться насправді пізнати Тбілісі, потрібно ходити його бруківками пішки, блукати вуличками і провулками.

Від проспекту Руставелі та площі свободи старовинні вулиці підіймаються в гору, до телевежі і парку розваг, або ж величезної статуї цариці Тамари та середньовічної фортеці Нарікала. Часто буває досить складно не заблукати, знайти правильні сходи вгору, поміж будинками, під стінами середньовічних храмів, тому міська влада вклала немалі кошті в оновлення фунікулера і створення канатної дороги, що ведуть до оглядових майданчиків, звідки видно майже всю столицю Грузії.

Гастрономіче турне

Потрапивши до Грузії не важко розгубитися серед розмаїття ресторанних закладів, що представляють шедеври грузинської гастронімочної культури. Найпоширеніші серед це сасаділо, пудіс-бари, санхікле та духан. Сасаділо - закусочна з низкими цінами і не надто вибагливим меню. Пудіс-бар - пиварня. Санхікле - заклад де подають хінкалі і страви народної грузинської кухні. Духан - озагальнена назва для винних ресторанів та кабаків, що насправді мають велике національнопізнавальне значення, адже саме виноробство і культура вживання вина повністю розкривають грузинську культуру і вдачу народу.

Також ж пекарні, в яких можна скуштувати пурі і різновиди хачапурі.

Грузинська рів'єра

Столиця краю Аджарії, а також головне курортне місто Грузії - Батумі. Це без перебільшення дуже красиве і доглянутае місто, не зіпсоване білбордами та мафами. Крім безлічі відреставрованих старовинних будівель (навіть радянські будинки тут перетворили на цікаві архітектурні об'єкти) тут дуже багато незвичайних будівель, ніби з фільмів про далеке майбутнє.

Прогулюючись по одній з п'яти паралельних алей Батумського бульвару, що є однією з визначних пам'яток міста, просочених ароматом сосен, можна наштовхнутися на міні-зоопарк з павичами, на дитячий парк атракціонів зі статуями горил і динозаврів, на шедевральную металеву скульптуру Алі і Ніно, які рухаються назустріч один одному, зливаються в одне ціле і розходяться, ніби у чудернацькому танці.

Обов'язковою для відвідування туристичною точкою є Батумський ботсад. Парк спускається ярусами від вершини гори до моря, а кожна його зона присвячена природі окремого континенту.

Також місцеві обов'язково порадять відвідати водоспад Махунцеті.

Мені, як шанувальники історії була цікава екскурсія до фортеці Гоніо, яка була побудована ще римлянами, і нагадує поєднання Білгород-Дністровської і Судакської фортеці.

Не важливо, скільки днів ви проведете в Грузії - однієї поїздки все одно буде замало. У країну захочеться повернутися для того, щоб знову відчути грузинську гостинність, захопитись краєвидами, спробувати всі види національних страв.
Гостя в Грузії сприймають як «посланника бога». Може бути, тому їм так успішно вдається розвивати туризм, створюючи максимально комфортні умови для відпочинку.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Подобається

Так собі

Пиши ще

Не пиши більше на цю тему

Голосовать Результаты

Схожі новини



• Чому українці бояться Путіна, або балачки біля МЗС. Репортаж.
• Дорогою на столицю. Репортаж.
• День сім’ї. Репортаж.
• СмачноFest: дійсно смачний фестиваль чи просто хороший обман? Репортаж.
• Зі Швейцарії до Чилі за 120 хвилин. Репортаж.
• Прощальний трек літа від «Зеленого Театру». Репортаж.
• Експерти під прицілом
• Так, все гаразд, я в міліції. Репортаж.
• «Ділових медіа мало, і в цьому їхня фішка», - Олександр Кулібаба.
• Дзеркало німецьких новин. За лаштунками «Der Spiegel». Репортаж.