Водій маршрутки, якому бракує уваги

У всіх людських бідах винен водій

Більшість з нас щодня стикається з водіями тролейбусів, маршруток чи трамваїв, але ми рідко спілкуємося з ними, цікавимося їхньою роботою чи просто дякуємо. Борис Вікторович Дубовенко – один з тих, про кого пасажири згадують тоді, коли потрібно заплатити за проїзд, або тоді, коли біжать запізнюючись до маршрутного таксі. За кермом цей чоловік з 16 років: дядько був водієм та давав покерувати. Зараз йому 27 і він цілком задоволений вибором. Чому? Борис Вікторович з радістю поділився цікавим досвідом та враженнями.

Скажіть, де Ви працювали раніше та де працюєте саме зараз?
Я працював з 21 року на автобусі. Починав з КП «Київпастранс» 5 парк. Недовго я пропрацював там, оскільки автобуси в жахливому стані. Після цього працював на маршрутках та й зараз працюю, у ТОВ «Ірпінське АТП 13320».

Як часто Ви виходите на роботу?
Працюю по два тижні, а неділя в мене вихідний.

Напевно, є багато речей, що дратують кожного водія у діях пасажирів. Які саме, на Вашу думку?
Робота з людьми нелегка – часто доводиться нагадувати пасажирам про елементарні правила поведінки. Звичайно, найголовнішою проблемою для мене часом стають розмови по телефону біля кабіни водія. Для чого ж, цікаво, у кожній маршрутці висить табличка, яка нагадує: «Не розмовляти біля водія»?

Чи виникали якісь конфліктні ситуації між самим пасажирами, та як Ви діяли у таких ситуаціях? Можливо, траплялися бійки?
Як я вже сказав, бувають різні ситуації як на дорозі, так і в салоні. Всяке буває, але найчастіше звичайні конфлікти. Що ж до бійок, то так, вони трапляються, але зазвичай у п’ятницю чи суботу. П’янички різні. Доводиться або ж розбороняти, або ж виганяти.

Тоді що ж до конфліктів між Вами та пасажирами?
Їх, на щастя, не буває.

Що Ви любите і ненавидите у своїй роботі?
Ну, це справді дуже цікаво та весело, нудьгувати не доводиться. Проте варто зазначити, що робота з людьми дуже складна, бо люди різні й у всіх їхніх бідах винен водій.

Жодного разу не бачила жінку, яка працює водієм маршрутки. Як Ви вважаєте, чому жінки не обирають цю професію?
Насправді, в багатьох містах жінки працюють водіями маршруток. Просто в Києві їх навряд чи зустрінеш. Ця професія не досить популярна серед жінок, бо, певно, є досить виснажливою.

Завжди було цікаво, про що водії думають в кінці робочого дня, коли позаду зустріч з десятками людьми, коли подолано десятки кілометрів. Як Ви почуваєтесь, коли закінчуєте ввечері роботу?
Я просто беру і залишаю роботу в маршрутці. Просто зачинив її там та й все. А вдома вже відпочиваю.

Напевно, траплялися випадки, коли пасажиру не було чим заплатити. Як Ви чините у таких ситуаціях? Адже, як кажуть, «водій не Дід Мазай – зайців не возить».
Я обдумую: якщо людина нормальна, то безкоштовно даю проїхатись. Адже, як відомо, добро повертається.

Цікаво, чи штрафували Вас під час роботи за порушення правил дорожнього руху?
ПДР не порушую, ні. Проте були штрафи за висадку у другому ряду. Оскільки якщо заїдеш у перший ряд, то потім не випускають, а у нас кожна секунда – на вагу золота.

Чи часто Ви розмовляєте з пасажирами? Чи розповідають секрети, чи діляться життєвим досвідом?
Так, розмовляю, особливо в останній рейс, коли нема куди поспішати та можна поспілкуватися… Адже у водія маршрутки, незважаючи на те, що він працює з людьми, є дефіцит спілкування та уваги.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається

Подобається

Так собі

Не подобається

Голосовать Результаты

Схожі новини



• Обережно! Освічені водії на дорогах!
• Пам’ятка молодим КУР’ЄРистам
• Перевезення поза правилами
• Дорожня романтика
• Водій комбайну це вам не кермувальник «мерседесу»
• “наши дороги - минное поле”
• "Поезія на тлі війни. Війна на тлі поезії"
• Мистецтво в бронзі
• Бесіди з богемою про богему
• Сергій Казарян — музикант-початківець, закоханий у журналістику