Рубрика: Спорт
Фінал Чемпіонату України по шосейно-кільцевим гонкам запам’ятається мокрим, холодним, та емоційним.
П’ятий та заключний етап Чемпіонату України відбувся 9 жовтня у київському спорткомплексі «Чайка». Непогода наздогнала пілотів та вболівальників на треку, але незважаючи на зливу, цей день справив на всіх неймовірні враження, які запам’ятаються ще надовго.
Вже з самого ранку погода на сприяла хорошому настрою. «Багатообіцяючі» +9 градусів змусили задуматися: відвідувати «Чайку», чи ні. Не поспішаючи, відбувалася підготовка до початку Чемпіонату: розставляння апаратури, мобільних магазинів та кафе, збір преси та незалежних фотографів, гонщиків з командами. Перше, що кинулося у вічі – це знищення наметів для пілотів. Більшість з них були зруйновані вітром, деякі висіли порвані на деревах. На трибунах вже встановлювали великі зонти для глядачів. Важко сказати, що підготовка була на низькому рівні, організатори намагалися передбачити всі зручності, починаючи від дитячого майданчика під накриттям, і до VIP- ложі з баром.
Час ближчав до початку подій. Відвідувачів побільшало, але можна було зробити висновок, що наважились прийти тільки найвідчайдушніші фанати, які живуть мотоспортом та готові вболівати у будь-яку погоду та пору року. Тим часом зібралися всі «вершники», зайнявши парковку треку, та почали готуватися до тренувань.
І ось на відкритті UASBK учасникам оголосили брифінг. Їм розповіли стандартні правила змагань, порядок стартової процедури, значення прапорців. Зрозуміло, що пілотам все добре відомо, та чули вони це вже десятки разів, але правила є правила. Тим часом під’їхали чергова швидка, супроводжуюча сейфті-кар, та маршали зайняли свої позиції.
Цікавим був традиційний розподіл за категоріями: класи «Леді», «Юніор» та «Майстер» об’єднували перший заїзд; другими мали стартувати учасники, яких розподілили за чисельністю кубічних сантиметрів - STK600 та STK1000; наступним класом став «Дебют»; а вже у крайній гонці мали їхати справжні профі – «Superbike» та «Supersport». Тож саме у такому порядку почалися тренування класів.
До цього моменту все було спокійно та невимушено, та щойно глядачі почули шалений рев моторів, інтерес почав розігріватися. Тренування закінчилися, гонщики спробували свої сили на дощовій трасі. І на старті вже чекають класи «Леді», «Юніор» та «Майстер». Ось розігрівальне коло, і маршал, одягнутий в яскравий дощовий костюм, виносить стартовий прапорець до стартуючих. Кожен мотоцикл обліплений групою підтримки з чисельними парасольками, з бажанням сховати ввід дощу пілотів. І вже неважливо, що за хвилину вони будуть розсікати водяний пил в сантиметрах від асфальту.
Кумедно розвивалися на швидкості коси дівчат з-під їх шлемів. Дивовижно спостерігати за такою дівочою сміливістю та з безстрашністю. Але дівчатка їздили обережно, більше «тактовно».
Вперемішку з «Леді» також змагалися юніори. Міжнародні чемпіони 17-ти років гнали не гірше, ніж майстри. В класі «Майстер» брали участь ветерани мотоспорту, рекордсмени та чемпіони. Один з них – Юрій Міхальчик, рекордсмен України з цілого ряду дисциплін в мотокросі і фрістайлі. Юрій їхав на 300-кубовому мотоциклі, в той час, як його суперники їхали на літрових. Не дивлячись на це, пілот приїхав другий, а під час гонки ще встигав повертатися та підганяти інших учасників. Ведучий зауважив, що Міхальчик – «єдина людина, яка сміється, коли входить у поворот». Головною ціллю рекордсмена є пропаганда професійних занять мотоспортом з тренерами на треку, та відмова від дорожньою їзди. Таким чином Юрій загітував чималу кількість «дебютантів» у професійному спорті, показуючи, що головне – це вміння водія, а не кількість «конячок».
Не менш цікавими були наступні гонки: STK600 та STK1000; «Дебют»; «Superbike» та «Supersport». Численні падіння оголошував ведучий, які були майже в кожному заїзді. На щастя, всі без серйозних загроз для здоров’я. Але насправді з трибун важко відчувати всю насиченість гонок без допомоги камер.
В перерві між гонками всі присутні мали можливість побачити стант-шоу. Але глядачам шоу здалося не надто ефектним, та й головною метою було зігрітися, тому люди побігли відтаювати та вижимати воду з речей до авто.
А чим гірша ставала погода, тим краще був настрій на трибунах. Головною причиною такою атмосфери стали рев моторів та вихлопів, від яких закладало у вухах та зігрівало під ребрами (надлишок адреналіну давав про себе знати). Всеможливі вигуки з трибун, в тому числі й нецензурні повисли у повітрі, та не давали прибити себе літрами води донизу. Це додавало особливого шарму гонкам. Запахи бензину та кави, які доповнювали дух асфальтного пилу, вдаряли по рецепторам.
Інколи відчувався дим цигарок,які тримали в руках, що нервово трусилися.
Фото: Юлія Бобошко
Анатолій Дорошенко фінішував першим у класі «Дебют», та другим у «STK1000», поділився враженнями учасника щодо небезпеки та незручностей погодних умов: «Було дуже багато страшних моментів. Роззираючись, я помічав, як пілоти падали один за одним. Виїжджаю з-за повороту та бачу як поперек дороги їде сам мотоцикл, без гонщика. Камінці, гілочки на дорозі через шторм – все могло стати сильною загрозою на нашому шляху. Також всі дуже замерзли: мокрий одяг, холодний вітер. При можливості, я грів руки на кришці двигуна, щоб відчувати перемикач. »
З останніми силами, всі зібралися біля п'єдесталу, щоб привітати переможців. Більшість вболівальників вирушили в тепліші місця, тож залишились тільки найближчі: родичі, друзі та команди. У невимушеній обстановці пройшло нагородження переможців усіх класів і команд, які приймали участь у цьогорічному чемпіонаті. У подяках призерів були присутні нотки ностальгії, що вже встигла з’явитися. Та ведучий урочисто оголосив завершення 5 етапу Чемпіонату.
Фото: Христина Рудик
Запекла боротьба цього сезону вже закінчилася, тренери та пілоти збираються на заслужений відпочинок, а організатори готують нові цікавинки на мотосезон 2017 року. Не дивлячись на осінню погоду, на «Чайці» було спекотно, адже швидкі, потужні спортбайки, які дарують найсправжні емоції і незабутні враження, змусили забути про те, що літо залишилося позаду.
Юлія Бобошко