Сергій Казарян — музикант-початківець, закоханий у журналістику
Інколи здається, що Інститут журналістики — це найгірше, що могло з вами статися. Пари з оформлення бібліографії, вирізання 13 видів заміток з газет, фізкультура о 8.30 на ВДНГ... Та попри всі недоліки, в ІЖ є один великий плюс — люди. Неймовірні особистості кожен день прогулюються його коридорами, а інколи навіть випадає шанс з ними познайомитися. Одним із таких неординарних студентів є другокурсник Сергій Казарян — майбутній журналіст та гітарист групи Tellman.
- Сергію, ти граєш в групі Tellman, навчаєшся в ІЖ. На сьогоднішній день позиціюєш себе як початківець музикант чи початківець журналіст?
- Все-таки журналіст, музика для мене це хобі. Мені подобається обрана профейсійна спеціальність.
- Тобто до Глієра чи консерваторії навіть не думав вступати?
- Ні, в мене завжди були проблеми з музичною теорією, та й бажання туди вступати не виникало. Я не збираюся грати в оркестрах чи щось подібне.
- Отже, хотів опанувати одну з найнебезпечніших професій у світі?
- Так, я вирішив стати журналістом після того, як побачив кінострічку “Страх і ненависть у Лас-Вегасі”. Потім, зрозуміло, перечитав Хантера Томпсона, як-то кажуть, “від дошки до дошки” і все... Мене накрило *сміється*. Томпсон дійсно займає дуже важливе місце у моєму житті.
- Сам про що хочеш писати?
- Про мистецтво, а також нетривіальні соціальні проблеми, яким приділяється недостатньо уваги як громадськості, так і журналістів.
- Окей, давай повернемося до музики, бо ж я хотіла писати інтерв'ю про те, який ти крутий гітарист, майбутня рок-зірка.
- *сміється*
- А чому взагалі музика? Чому не живопис або фото? У дитинстві віддали до музичної школи?
- Так, на фортепіано. Вдруге туди пішов сам, хотів навчитись грати на гітарі. Але щодо живопису, тут ти трохи неправа. Я в дитинстві навчався в художній школі, тому іноді малюю, і фотографією також захоплююся. Можна сказати, мені подобається мистецтво у всіх його проявах.
- Давно зібрав колектив?
- В кінці 11 класу. Все почалося доволі прозаїчно: викладачі попросили мене з хлопцями просто відіграти на шкільному випускному, так як це зазвичай роблять на капустниках абощо. Тобто ніякої групи бути не мало. Але “неочікувано” нам сподобалося, тож ми вирішили продовжити. За час існування колективу навіть встигли змінити одного барабанщика.
- А скільки гітар переламали в пориві захоплення?
- Поки що жодної. Але все ще попереду! *сміється*
- Ти фронтмен групи, вірно? Хто решта хлопців? І хто займається написанням музики і текстів пісень?
- У нас повна демократія, тобто немає фронтменів або бекменів. Кожен робить свою справу — я пишу музику і тексти, Денис Гартвіг грає на барабанах, а Діма Неплюхін на бас-гітарі. Лідерства, як такого немає. Думка кожного ціниться однаково.
- В якому стилі ви граєте?
- Не знаю, зараз вже важко сказати. Починали в стилі гранжу, але потім різко змінили курс, і додали трохи мелодійності. Будемо більше експериментувати з електронікою, додавати свіжості в звучання. У музиці цікаво змінювати стиль.
- Надзавдання Tellman - стати зіркою андерграундних сцен або підкорювати комісію відбору на Євробачення?
- Записати якісну студійку. Ми не відрізняємося амбітністю. Справа в тому, що кожен з нас має певне паралельне заняття, яке особисто для нього є важливішим за музику. Тому для нас це - просто забавка.
- Наостанок питання, яке не відрізняється оригінальністю, та найбільш цінується дівчатами-прихильницями. Хто твої ікони в музиці?
- Portishead, Korn, Bob Marley, Rage Against The Machine, а серед вітчизняних ДахаБраха. Дуже раджу послухати всіх, особливо останній колектив, український. Одна з найталановитіших і креативних груп з усіх, що я чув.
Схожі новини