Водій комбайну це вам не кермувальник «мерседесу»

Я пам’ятаю дядю Юру ще 10 років тому. Саме тоді 9-річним дівчиськом я поїхала годувати тварин і кататися на конях зі своїм дідом. Завжди швидко й незрозуміло говорить. Смішний і вусатий «Юрко», так називали його колеги. Таким він закарбувався в моїй пам’яті. Таким залишається й досі.

- Як Ваш настрій?
- Та добрий. Погода гарна, тому і настрій добрий.

- Розкажіть, який Ваш стаж водіння? Пам’ятаєте свої перші враження від керування?
- 30 років керую автомобілями. Пам’ятаю не тільки враження, але й момент, коли захотів сісти за кермо. Мій дідусь працював на фермі і мені інколи доводилось йому допомагати. Спостерігавши за його обов’язками, я був здивований, якими великими конструкціями він керував. Це той момент, коли захотілося самому відчути теж саме.

- Ви свідомо хотіли присвятити своє життя керуванню сільськогосподарською технікою?
- Коли мені було років так 13, то хотілося керувати такими величезними машинами. Я думав, що усі дівчата Лебединського району будуть у захваті від того, що я такий могутній. Не сапкою (легка мотика, щоб прополювати і огортати городину) на городі махаю, а сиджу у машині.

- Яку ви здобули освіту?
- Я навчався в Сумському аграрному університеті на факультеті агротехнологій і природокористування.

- Я знаю, що виш надає закордонну практику. У вас була така нагода?
- У нас зазвичай відправляють старанних студентів на практику закордон, я їздив у Польщу десь на пів року. Працював на приватному фермерському господарстві. Виконував різну роботу: і доглядав за тваринами, і керував трактором, і пакував овочі.

- Чому не залишилися працювати у Польщі?
- Я прив’язаний до Сум, до свого рідного села, до родини. У мене була наречена. Дуже сумували один за одним. Хоч у Польщі було й добре, але я вже не міг дочекатися того сертифікату, щоб додому повернутися. Півроку – це багато.

- Чи подобається Вам ваша робота? Ви вважаєте водіння вашим покликанням?
- Так. Я не тільки люблю роботу, я пишаюся своїми обов’язками. Люди, пов’язані з сільським господарством такі ж освіченні і розумні. А то усі зараз юристи й журналісти (сміється). Водій зернозбирального комбайну це вам не кермувальник «мерседесу». Не все так легко і просто.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається

Подобається

Так собі

Не подобається

Голосовать Результаты

Схожі новини



• “наши дороги - минное поле”
• "Поезія на тлі війни. Війна на тлі поезії"
• Мистецтво в бронзі
• Бесіди з богемою про богему
• Сергій Казарян — музикант-початківець, закоханий у журналістику
• Віктор СКРИПНИК: "У карти з гравцями не граю"
• «Шахтар» програв, але переміг «Ворсклу»
• Мій тренер каже, що ми йдемо семимильними кроками до успіху
• Передювілейна "Журвесна": як це було + pdf версія
• «У науці треба кохатися» – фізик Андрій Боднарук