Секрети щедрих городів
Рубрика: Сад і город
Споконвіку украïнці тяжіли до роботи із землею, та з плином часу люди все далі заглиблювалися у "кам'яні джунглі" великих міст. Але це не про Свеженцева Олексія Вікторовича — киïвського підприємця, водія-кур'єра. Все життя він провів у середмісті Києва, і лише у часи навчання влітку мав змогу насолодитися сільським життям. А тепер, 20 років потому, тяга до тихого спокійного життя в глибокому селі дається взнаки: чоловік купив хатинку з величезним городом в Киïвській області.
— Щодо "величезного" городу ви драматизуєте — там усього п'ять соток! Ледь-ледь вміщується все, чого хочеться.
— Олексіє Вікторовичу, розкажіть, будь ласка, у якому стані був город, коли ви вперше його побачили
— Ой, це був жах. Взагалі вся територія була дуже занедбаною: по всьому двору були маленькі паростки диких слив, виноград лопаттям висів з усіх потрібних і непотрібних місць, багато фруктових дерев хворіли, заросли. А на город попередні власники взагалі викидали все сміття! Тож було дуже багато роботи.
— Але, як бачимо, ви з цією роботою чудово впоралися! Зараз город має дуже приємний вид. Що у вас тут росте?
— Переважно гірчиця і бур'ян. Дуже багато різних сортів картоплі, помідорів, квасолі. Також, звичайно, трошки морвки, буряку, перців, капусти, цибулі, різноï трави: салати, базилік, укроп, петрушка. Звичайно, кукурудза. Куди ж без неï. Ще є багато кабачків, патисонів. Але моя особиста гордість: гарбузи, дині, кавуни та арахіс.
— А до чого гірчиця? Ви ïï так багато ïсте?
— Та ні! Вона є дуже непоганим добривом, не виснажує ґрунт та приваблює бджіл. Але мені ще й подобається ïï тонкий аромат. Після того, як вона відцвітає, я косою все зметаю і скидаю на гній.
— А як справи з гризунами, комахами?
— Ой, земля в нас родюча й на цих гадів: весь час де-не-де бачу "підкопи" від кротів, інколи навіть жаб-ропух розкопую. Але найбільша біда — це мурахи, гусені й колорадські жуки. Хоча, буває, проходять по городу ïжачки. Це добре — вони потроху ïдять всіх комашок.
— Як ви боретеся з цими шкідниками?
— Ну а як? Весь час травимо ïх. Кожного разу новим засобом. Інколи навіть просто беру й заливаю мурашники кип'ятком. Не те, щоб це все допомагало, але хоча б частину врожаю вдається спасти.
— Скажіть, а чи є у вас якась пристрасть, пов'язана саме з садівництвом? Таке собі хобі.
— Звичайно! Я роблю вино. Із вишні, абрикос, винограду, шовковиці, яблук — з усього! От як починає щось дозрівати, от так зразу й починаючи робити вино. Спочатку мию все, перебираю, чищу. Потім залишаю у воді й цукрі. Цукор потрібен, щоб воно почало бродити, щоб виділявся спирт. Чим більше цукру — тим міцнішим буде вино! Але, звичайно ж, і солодшим. Потім я кілька разів переливаю рідину з однієï бочки до іншоï, щоб видалити з вина осад. І так впродовж кількох місяців. Продукт виходить найкращий! Значно дешевше, аніж у магазинах, а головне — воно на 100% натуральне й корисне! Є в мене такі вина, які зовсім не міцні, ïх можна пити як компот. А є з "бульбашками" — то щось на кшталт шампанського. Є й чудові вишневі лікери.
— Як цікаво! І наостанок: які б поради ви можете дати початковим городникам?
— Найголовніше — не скупіться на воду в посушливе літо. Не лініться, навіть, носити з урану до города воду десятками відер. Звичайно, ще треба бути готовим до того, що місяць-два ви кожен день будете проводити рачки, сапаючи, підв'язуючи, підкопуючи й бозна чим ще займатися. Все тіло болітиме. Але це, по-перше, чудовий "фітнес", а по-друге, воно все відкупиться. Овочів й фруктів буде стільки, що не знатммеш куди його все дівати. Всі банки із засолами будуть зайняті, весь пограбування буде заповнений, а всі рецепти овочевих страв будуть переïдені. Бажаю вдачі й сил всім, хто починає займатися цією чудовою справою!
Схожі новини