Подолян: «Нові люди і подорожі - це те, що робить з мене того, ким я є»

Дизайнер Володимир Подолян почав свою кар'єру в Україні. Сьогодні він призер численних обласних, міжрегіональних, міжнародних конкурсів дизайнерів України та світу.
З 2005 року Володимир Подолян створює одяг для англійського бренду ATELIER 1 - Podolyan for Atelier 1 під керівництвом британця Девіда Фоулі. Колекції Podolyan for Atelier 1 з жовтня 2007 по вересень 2008 року було представлено в Лондоні під час London Fashion Week.

Незабаром після цього, отримавши досвід у Великій Британії, Володимир прийняв рішення робити одяг під власним брендом - PODOLYAN. І вже у 2010 році Володимир Подолян представив свою першу колекцію бренду PODOLYAN під час Ukrainian Fashion Week. З тих пір дизайнер представляє колекції кожний сезон в рамках Ukrainian Fashion Week. Також Володимир вже протягом декількох років отримує позитивні оцінки від преси та байерів України та світу. Його одяг продається в США, Південній Кореї, Великій Британії, Японії, Іспанії, Росії та Україні. Його бренд визнаний як українськими, так і іноземними модницями.

- Володимир, коли ви вирішили, що хочете розвиватися саме в фешн-індустрії?
- Мені не доводилося вибирати ні перед чим, скільки пам'ятаю себе в більш-менш зрілому віці, коли я вже міг тверезо мислити, я завжди хотів бути дизайнером. Всі мої кроки були спрямовані на те, щоб бути дизайнером одягу. Я з дитинства багато малював. Звичайно у 5-7 років я, як і всі діти, малював природу, мати, тата та таке інше. А ось вже у вісім років, це і досі згадують мої батьки, я малював людей та більший акцент робив на одяг.

- Не пам’ятаєте, чому саме одяг вас приваблював?
- Він мене і зараз дуже сильно приваблює. Одяг - це спосіб самовираження, я думаю, що по одягу можна зрозуміти, що за людина перед тобою. Я міг намалювати людський силует в загальних рисах, а ось одяг я вже розмальовував детально. Зображав різні речі, звичайно це були ті фасони, які я вже десь бачив, я їх повторював на папері, розмальовував кольорами. Навіть, уявіть, не пропускав жодного ґудзика на піджаку, який малював, жодної деталі в одязі я не втрачав. Мені було байдуже як виглядають мої персонажі, вони були кривими, звісно, але їх одяг був більш старанним.

- Як ваші батьки відреагували, коли ви заявили їм, що хочете стати дизайнером? Підтримували?
- Наскільки я пам’ятаю, вони не сприймали це як мою майбутню професію. «Ну малює він там, ну одяг подобається, ну а стати він має фізиком» - мені здається якось так і вони думали. Ну а взагалі, в юнацтві я не займався цим серйозно. Аби не хвилювати батьків, що я вийшов невдалим (сміється), я вивчав астрономію, фізику, математику. А взагалі у дитинстві мріяв бути пожарником. Серйозні наміри на моду почалися з 17 років, тоді я захотів навчитись добре шити. І в мене це вийшло.

- Які перешкоди були на вашому творчому шляху? Що вам допомогло їх здолати?
-Я завжди був комунікабельною людиною, в мене багато друзів ще з дитинства, що примітно, це те, що навіть друзів дитинства я зміг зберегти. Я родився на Вінничині та аж ніяк не соромлюсь його. З багатьма друзями дитинства ми і листуємося і передзвонюємся. Моя комунікабельність мені допомогла. Колись в мене була найбільша перешкода для мого дизайнерського зросту - відсутність спонсора. Завдяки великій кількості моїх знайомих, мій спонсор знайшов мене сам. Я підтверджую, що шлях кожної сильної людини - нелегкий. Доводиться долати багато перешкод як побутових, так і глобальних. Це нормально, це загартовує людину і робить її цілеспрямованою і сильною.

- У вас є спонсор?
-Так, звичайно. Проте спонсором я його не називаю, він мій бізнес-партнер. І доречи, окрім того ми з ним в гарних стосунках.

- Виходить дійсно задля досягнення цілей потрібно гарне фінансування?
- Звичайно будь-який успішний бізнес може бути тільки за умови успішних інвестицій. Я не цинічна людина, я не скажу, що гроші вирішують все у нашому житті. Нажаль, існує багато речей, які неможливо купити. В цьому я вже декілька разів переконувався.

- А ви починали як?
- Реалії нашого життя є такими, що без фінансування ти нікуди не пролізеш, яким би талановитим ти не був. А ось, коли і талант є, і фінансування, то залишається тільки працювати і все буде добре. В моєму випадку було саме так. Мій талант, гроші спонсора і ось я вже дизайнер. Так-так, я сором’язливий (усміхається), ну дійсно вважаю себе талановитою людиною.

- Ви створюєте одяг для багатьох відомих людей, вони люблять ваші колекції, чекають їх, купують. А ви сам який одяг любите? Яким речам надаєте перевагу?
- Я по життю мінімаліст. Тому перевагу в одязі надаю мінімалістичному одягу. Як не дивно, в моєму одягу немає великої кількості речей. Я вважаю, чим більше в людини одягу, тим більше енергії вона на нього витрачає. Тому в моєму гардеробі лише найнеобхідніше і, до речі, майже не має коштовностей. Тільки ті, що колись подарували. Я вважаю, що люди мають витрачати енергію на подорожі. Це приємніше.

- Що надихає вас створювати нові образи, нові колекції? Звідки приходять ідеї?
- Нові люди і подорожі - це те, що робить з мене того, ким я є зараз. Я надихаюсь цим. Завдяки цьому в мене виникають нові ідеї. Я з кожної подорожі приводжу десь по десять ескізів. Люблю подорожувати, люблю пізнавати нове. Та коли я це отримую, то застосовую свої знання та натхнений настрій для творчості. Як бачите, виходить доволі не погано.

- Багато наших дизайнерів прагнуть стати такими ж відомими, як світові зірки. Я впевнена, що у вас теж є кумир зі світових дизайнерів, чи хотіли б бути на когось схожим?
- Мої кумири - це Рей Кабакуба, Дімельместер, Прада, Маквін, але бути схожим на когось з них ніколи не хотів. Нічого особистого, просто я вважаю, що кожна людина унікальна, головне - знайти цю унікальність в собі. Для цього треба не копіювати когось, чиїсь ідеї, а працювати над своїми екземплярами. Я завжди вважав себе особливим, відчував потенціал в собі, тому копіювати когось - це означає відмовитись від себе. Я б на це ніколи не пішов. Світові дизайнери вже зробили собі ім’я завдяки якісь колекції, молодий дизайнер також має показати щось нове, що ще ніхто ніколи не бачив. Лише тоді він зможе стати індивідуальним та унікальним.

- Що порадите студентам, які тільки-но розпочинають свою кар'єру. Як знайти того самого бізнес-партнера і добитися успіху?
- Важко щось порадити, у кожного шлях до успіху різний. У цьому питанні, в пошуку бізнес-партнера, не потрібно спиратися на чиїсь поради, потрібно йти своїм шляхом. Я не скажу, що треба вчитись на чужих помилках, все одно ніхто на них не вчиться, треба не боятися помилок, долати перепони на своєму шляху і наполягати на своєму. Ні в якому разі не варто відмовлятися від своєї мрії, навіть якщо вона дуже тяжко досягається.

- Яке ваше життєве кредо?
- Краще ж жалкувати коли зробиш, ніж усе життя шкодувати, що так і не зробив цього. Це моє життєве кредо, я їм користуюсь усе життя. Звичайно, потрібно бути наполегливим і цілеспрямованим, без цього теж ніяк.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається

Подобається

Так собі

Не подобається

Голосовать Результаты

Схожі новини



• Володимир Мельник: Я б із задоволенням прожив своє життя ще раз
• Валерій Макаренко: Гонку виграєш на фініші
• Залишки Ілліча
• Незалежний наркоман
• Аліна Куєвда: “Стабільного результату можна досягти, якщо підходити до роботи з гарячим серцем і холодною головою”
• “Медійник – це на всі руки майстер”, - Олена Гончарова, журналістка “Kyiv Post”
• Роман Грищук: Є теми недоречні для гумору. А гумор – доречний завжди
• Вихідні з Валентиною Хамайко
• АНОНС. Всеукраїнський тур. 22.04 на 10:00.
• «Рано чи пізно, але усі книжки неодмінно стануть електронними» — Анатолій Попель