“Навіть заради грошей не готовий терпіти”

Діалог з водієм по суті та не зовсім

Я побувала в десятках різних таксі , але це привернуло мою увагу та запам'яталося. Не настільки сама машина , хоч вона була аж нудотну чистою , з гарним ароматом та приємним шкіряним салоном , як її водій. “ Просто Андрій “ – як дозволив себе називати. Хлопець одразу захопив мою увагу, адже був молодий, вельми гарний та як не дивно , спілкувався українською. Складалось враження ніби цей “ образ” щойно витягли з якогось молодіжного бару , забрали гітару та посадили кермувати.
Київські затори аж надто вчасно посприяли можливості на спілкуватись досхочу.

- Почуваю себе депутатом , в якого нема часу на інтерв'ю, і який дозволив поговорити поки він їде на важливу зустріч (посміхаючись) .

Ж: що змусило такого молодого та гарного таксувати ?
- Почав таксувати щоночі минулої зими , коли в гуртожитку було надто холодно аби спати. Я вирішив чом би не заробити трохи , та й в теплі все таки ( сміється )

Ж: тобто таксуєш лише вночі ?
П.А : та зараз взагалі чекаю поки повернется начальник , аби сказати що йду. Гроші все одно не такі вже й великі , та й є чим зайнятись по ночах. Пахне літом досі , все ж таки.

Ж: а чим займаєшся окрім таксування ?
П.А: навчаюсь , граю на гітарі. Маємо з друзями щоразу імпровізований бенд. Збираємося в улюбленому барі , сідаємо на вулиці біля входу , там якраз затишний дворик , в починаємо співати. Хтось приєднається та гратиме , хто співає , хто бітує. Нам подобається , коли подобається людям. Коли вони приходять і поєднуються з нашою хвилею , стають нашою частиною. Співаємо різне. Сучасне / українське / зарубіжне / давно забуте та щойно написане. Пісні самі граються. Під настрій. Ось з початком зммм плануємо з друзями стопом потрапити до Європи. Зимою в Києві мене переслідує спустошення. Глянь на мене: мені 23, я молодий та сповнений енергії. А я працюю таксистом. Підпрацьовую. Не хочу переймати собі цю професію. Це зовсім не моє. Навіть заради грошей не готовий терпіти.

Ж : терпіти ?
П.А : терпіти. Покрутившись в цьому я зрозумів , що люди сприймають таксистів як прислугу. Можна грубо розмовляти , хамити , поводить себе так наче ти королева Англії, чи принц. Передавати свої негативні емоці , енергетику. А ти мусиш сидіти і слухати , мовчати , всотувати. Бо ти “ліцо компанії “. Бо тобі не можна слова сказати. Я людина яка звикла спілкуватись , бути зв всіма на “ ти “. Обмінюватись інформацією , слухати , говорити , сперечатись. Тому мовчки наче раб виконувати те, зо кажуть я не маю більше ні сил ні бажання.

Ж: тобто за весь час твоєї роботи ти завжди мовчки мусив все сприймати ?
П.А : ні. Звісно було пару випадків , коли мені було чхати на “ нести честь компанії “. Коли люди просто нахабніли та поводили себе ніби в приватному авто зі своїм приватним водієм. Наприклад коли пара вирішила прямо тут і зараз злитись в палкому екстазі та продовжити свій рід на задньому сидінні. Я б не терпів таке. Я і ну терпів. Мовчки зупинився , сказав , що далі везти на збираюсь. Змусив заплатити по тарифу. Це вже нахабство. Я такого не розумію.

Просто Андрій зізнався , що поїхав трохи в об'їзд. Аж надто сподобалось бути в ролі “ опитуваного “. Наша приємна подорож закінчилась. Ноги не хотіли йти з тої затишної автівки , з “ ain't no sunshine when it's on “ в стерео , та з приємним Просто Андрієм за кермом.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається

Подобається

Так собі

Не подобається

Голосовать Результаты

Схожі новини



• ЧОРНОБИЛЬСКА КАТАСТРОФА ОЧИМА ВОДІЯ АВТОБУСУ
• Справжня чоловіча професія
• "Для повного щастя маю практично усе"
• Водій маршрутки, якому бракує уваги
• Обережно! Освічені водії на дорогах!
• Пам’ятка молодим КУР’ЄРистам
• Перевезення поза правилами
• Дорожня романтика
• Водій комбайну це вам не кермувальник «мерседесу»
• “наши дороги - минное поле”