Як бачити без очей
Влада Подольська, 1 курс.
Мій знайомий читає книжки по типу «Як стати справжнім чоловіком?», рідко голиться і ніколи не згадує про своє дитинство. Він виріс у родині нетрадиційної орієнтації – в нього було 2 татусі. Усе своє життя він мріяв стати «нормальним» і перестати бути мішенню для знущань своїх одноліток.
Головне лігво толерантності – Європа. Гасло всезагальної любові і внутрішнього лібералізму. Розсадник нищівних «бактерій і вірусів» для культури націй. Толерантне суспільство – три кроки вперед, розквіт епохи з самого народження Христа. Згадую про французьких афроамериканців у Парижі. А в Лондоні ніби в Дубаї. «Якщо хтось заплющить вам очі , посадить на літак в Лос-Анджелесі і відкриє очі після приземлення в «Хітроу», ви не зрозумієте , де взагалі знаходитесь» - уродженець Англії і її футболу Вінні Джонс.
А що ж поганого в толерантності. Коли країна відкриває двері для всіх, то вона закриває їх для «своїх». Злиття націй. Шляхом толерантності поки пара європейців народить одну дитину, то пара арабів народить п’ятеро. Якщо так популяція хоч «якось» зростає, то проповідування сексуально-орієнтаційної толерантності взагалі припиняє будь-яке «передання досвіду нащадкам». Це їх життя – що хочуть, те й роблять. Проте якщо гомосексуалізм сприймається як нормальне явище, то ламаються усталені норми моралі, права і обов’язки людей. Це породжує анархію всередині людини. В голові розвалюється «поличка», що тримала свідомість, коли в Мадриді щорічно проходить гей-парад «Orgullo Gay» з 1.5 мільйонами учасників. Ще один доведений факт – венеричні захворювання. СНІД був занесений у суспільство саме гомосексуалістами, у 80-ті його так і називали «хвороба геїв». А як щодо терактів за «мусульманську віру і Аллаха». А як же суд в Лондоні над бандою емігрантів – пакистанців та еритрейців – сімома педофілами, що звинувачувалися в жорстоких зґвалтуваннях дівчат – підлітків, сексуальному рабстві та збоченнях. В Європі це коментувати бояться. Або не хочуть. Адже це загрожує звинуваченнями в расизмі, розпалюванні расової ненависті, гомофобії . Двері для цього ж відкриті – ласкаво просимо.
На кожну дію є протидія. Дійсно, існує ще й гендерна толерантність, і релігійна, і толерантність до інвалідів. Проте з цього витікає більше позитивних наслідків. Ми допомагаємо скаліченим людям, припиняємо релігійні міжусобиці і надаємо права жінкам. На вагах це буде пір’я проти заліза.
Таке враження, що Європа таким чином «розплачується з гріхами». Спочатку європейці колонізували азіатський та африканський світ, а тепер дають право «пригніченим» на нове життя. Або відмолюють за Гітлера.
Авжеж, думки збігаються. «Я не можу зрозуміти, що таке толерантність. Якщо людина примиряється з будь-якими поглядами, то людина і не гаряча, і не холодна, і це байдужість - остання стадія перед царством звіра» - Наталія Нарочницька, президент Фонду історичної перспективи.
«Вважаю, що толерантність в сучасних формах - це якийсь перегин. У тому, що сьогодні вважають толерантністю, немає нічого хорошого, тому що під нею розуміють цілковите прийняття етичних і моральних тенденцій суспільства. Ставитися до всього з розумінням і говорити, що все має право на існування, по-моєму, абсолютно неправильно»- Сергій Лук’яненко, письменник.
Ми робимо що хочемо. Ми дозволяємо робити іншим все, що вони хочуть. Нині мій знайомий живе сам в іншому місті і намагається побудувати нове життя. Історію про своє минуле він закрив у далекому ящику, а ключ загубив.
Схожі новини