Рубрика: ПСИХОЛОГІЯ
Про те, як тяга до знань перетворює цілком нормальних людей на фанатиків…Двонога «ходяча енциклопедія» із 43 розміром ноги та зростом метр вісімдесят п’ять, яка розповість вам мовою есперанто про те, де знаходиться Найробі, або скільки світлочутливих вічок у хламідомонади?! Пристрасний фанат «Євробачення», котрий напам’ять та ще й у правильному порядку перерахує всі 58 країн, що вигравали конкурс, починаючи із дня його заснування і до сьогодні, і чия стіна «ВКонтакті» заліплена вздовж і впоперек постами про «Євробачення»?! Це - сто відсотків про мого друга Любомира. І нічого поганого у цьому не було б, якби Любомир під час наших розмов по телефону, зустрічей тет-а-тет чи спілкуванні у соцмережах не говорив повсякчас лише про «Євробачення», від чого у мене просто виносило мозок, та ще й, при цьому, чув тільки себе. Надмірний фанатизм – ось у чому проблема мого друга.Слово фанатизм буквально перекладається як «несамовитий». У Вікіпедії фанатизм визначається як сліпе, беззастережне слідування переконанням, особливо в релігійно-філософській, національній чи політичній областях. Також фанатизм - це доведена до крайності прихильність до яких-небудь ідей, вірувань чи поглядів, зазвичай поєднана з нетерпимістю до інших поглядів і переконань, відсутність критичного сприйняття будь-чого. «Фанатик» вживається у двох значеннях. У прямому – це людина, яка відзначається несамовитістю, крайньою нетерпимістю до інаковіруючих, здатна на бузувірство, дикі ексцеси проти інших, а в переносному – особа, пристрасно захоплена якою-небудь ідеєю, думкою, віддана якимось поглядам, заняттям.
Можна бути фанатом футболу, «Океану Ельзи», фанатиком комуністичної ідеї чи буддизму. Але ж у всьому потрібно знати межу. Немає нічого страшного, якщо ви, наприклад, кожного дня просто слухаєте «Океан Ельзи», але якщо ваша кімната цілком і повністю обклеєна постерами Святослава Вакарчука, вам ні про кого більше не хочеться говорити, ви не пропускаєте жодного концерту і готові віддати останні гроші за квиток, знаходите і цілодобово читаєте в Інтернеті все, що стосується «Океану Ельзи», вітаю, ви – божевільний фанатик. Ось як висловлюється про фанатизм співачка Наталія Валевська : «Вважаю фанатизм абсолютно ненормальним явищем. Фан – це, очевидно, людина з психічними відхиленнями. Гадаю, тим, хто фанатично обожнює відомих людей, потрібно звертатися за допомогою до фахівців, тому така поведінка неприпустима. У мене є і фанати, і прихильники. Останні, на відміну від фанатів, ніколи не зателефонують о п’ятій ранку, – в них все гаразд із відчуттям такту та психікою».
Релігійний фанатизм також страшна річ і негативно впливає на свідомість людини. Вольтер говорив про фанатизм як про збочену дитину релігії. Припускали, що фанатизм – це плід маніпулювання свідомістю мас в тих чи інших політичних цілях. Наприклад, Ян Гус, якого спалювали на багатті, побачив у фанатизмі натовпу, що оточував його, плід маніпулювання свідомістю цієї маси. Помітивши стареньку, що підкидала хмиз у його багаття, він вигукнув: «Свята простота!» - маючи на увазі, що старенька думала, ніби робить щось хороше. А от священик Георгій Чистяков стверджує, що фанатизм не нав’язується ззовні, а виникає зсередини, саме цим він і страшний. На мою думку, якщо ви скажете фанатику, що вам не цікаво це слухати або заперечите його поглядам чи думкам, то моліться Богу, щоб залишитися цілими та неушкодженими. Згадайте, наприклад, твір Миколи Хвильового «Я. Романтика» чи випадок із журналістом радіо «Маяк» Сергієм Асланяном, якого фанатик мусульманства назвав ворогом Алаха та поранив ножем.
Любомир і досі не бачить і не чує нічого, окрім «Євробачення». До того ж, він знайшов таку ж фанатичну подругу. Ви думаєте фанатизм йому хоч трошечки заважає?
П.С. Фото герою матеріалу не належить :)