Перший рік випробувань газета "ПроJект"

Лілія Савко, 3 курс.

Ще минулого літа, працюючи офіціантом у одному із столичних кафе і мріючи про кар’єру економіста, Костя не міг і уявити, що буде навчатися в Інституті журналістики. Але широкий життєвий шлях завів хлопця на паралельну стежинку.

На роздоріжжі

Той, хто ніколи не витрачає часу на те, щоб концентрувати увагу на повсякденних невдачах, власне, і є успішним. Таким правилом користується щодня студент- журналіст першого курсу Костянтин Гуменний.

Займаючись спортом (Костя - волейболіст), хлопець тренує власну витривалість, адже досить важко всидіти на 3- 4 парах на день у виші. Вступ до університету, безумовно, позитивна зміна у житті колишнього школяра. Та чи так це, коли юні волейболісти, що в один чудовий день могли б стати олімпійськими чемпіонами залишають тренування в спортивній школі олімпійського резерву через завантаженість університетськими предметами. Для стриманого Костянтина пріоритетним виявилось майбутнє української журналістики. Без власного вкладу він її не уявляє. Це та людина, що з неймовірним ентузіазмом прояснює суперечливу інформацію для пересічного споживача. У свої 17 він чітко усвідомлює, що 60% оприлюдненої інформації «засмічує» медіа простір і маніпулює населенням, а «Люди мають знати правду». Уночі йому сняться уривки з минулого життя: Костянтин впевнено робить вирішальну подачу просто біля сітки, м’яч перелітає і команда із значним відривом у 5 очок виходить на перші позиції Юнацького чемпіонату України з волейболу. Зал наповнюється вигуками групи підтримки, в повітрі витає ейфорійний настрій…

Жага до розвитку

Занадто серйозний, як для першокурсника, і в силу віку трішки сором’язливий синьоокий хлопець завжди твердо знає, чого хоче. А хотів би він більше зусиль від профкому Інституту журналістики. Але доводиться миритися із не дуже втішною картиною організації наших позакласних заходів. Точніше її відсутністю.

«Я сподівався, що в університеті в порівнянні зі школою буде більший вплив студентського самоврядування, заходів поза парами, мені ця ідея подобалась. В результаті виявилось, що цього набагато менше, крім профільних занять нас майже нікуди не залучають», - констатує першокурсник.
Може, ми все ж таки застанемо той день, коли Костянтин Гуменний стане головою студентського парламенту.

Але хто дуже захоче, той знайде джерело й посеред пустелі. Так, так, мова йде про цього високого, міцного, атлетичного парубка, який нещодавно приєднався до збірної з волейболу КНУ імені Тараса Шевченка. Із впевненістю у першості нашої збірної хлопець з нетерпінням чекає наступних змагань.

Той, хто шукає натхнення навколо себе

«Після революції гідності я ще більше впевнився у тому, що хочу бути журналістом, щоб у нас все-таки існувала об’єктивна журналістика», - так каже Костянтин, незважаючи на те, що багато його однолітків переосмислили власне ставлення до майбутньої професії, кажучи, що вона нічого не варта в цій країні, бо не існує єдино правдивої точки зору.

Василь Симоненко надихає хлопця на життєву публіцистичну творчість. Він бачить у цих поезіях погляди, що збігаються з його власними, загалом позитивними, настроями. Щоденні негативні інформаційні потоки, що заполонили нашу країну, стали приводом для втілення ідеї Кості. Разом з подругою Анею він вирішив започаткувати паблік у мережі "Вконтакті" під назвою «Хороші новини, друже», де вони шукають цікаві позитивні новини, публікують їх.
Як на мене, хороший старт у кар’єрі для юного журналіста, адже служба 4-ї влади – це не тільки висвітлення криміналу.

«Після таких новин не хочеться повіситись і є надія, що вони зможуть повернути людям віру в добро на цьому світі. Ми – лише сито, котре звільняє невеличку частинку медіа-простору від пригнічуючих й страшних реалій сьогодення. Адже паралельно з усім негативним у світі створюється щось нове, відбувається щось прекрасне. Бо ж і вночі є зорі, хіба ні?», - каже хлопець і його обличчя випромінює ледве помітну лагідну усмішку.

Перший рік випробувань газета "ПроJект"

Оцініть статтю