реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Таксі як стиль життя
Таксі як стиль життя

Таксі як стиль життя

Ольга Лук’янчук, 3 група, 2 курс.
У машині Івана чисто, затишно та пахне ваніллю. У бардачку Ви обов’язково помітите USB, щоб підключити власний гаджет і послухати музику, яка до душі. Окрім того в цьому таксі Ви неодмінно знайдете приємного та доброзичливого співрозмовника. Сьогодні мені випала можливість поспілкуватися з таксистом Іваном - людиною, яка вже 12 років підвозить усіх охочих у будь-який куточок Києва.

- Розкажіть, будь ласка, чому Ви обрали саме професію таксиста?
- Особливу любов до автомобілів я перейняв від свого дядька, який був за кермом постійно. Власне, я з самого дитинства мріяв стати саме таксистом. Навіть на запитання, коли планую одружуватись, у мене була одна незмінна відповідь: «Поки машину не куплю - не одружусь».

- Які риси характеру, на Вашу думку, мають бути присутні в кожному таксисті?
- У першу чергу, це стресостійкість та бажання допомагати людям. Також я вважаю, що таксист повинен бути відкритим і вміти легко йти на контакт. Адже одна з переваг цієї роботи - це спілкування з цікавими людьми, різними за віком, професією та навіть культурою.

- Як часто стається так, що робочі стосунки «пасажир - таксист» переростають у більш близьке спілкування?
- Не скажу, що дуже часто, однак періодично це таки відбувається. Таксі - це завжди непередбачуваність. Скажімо, ти хочеш заїхати додому, щоб відпочити. Але ні - вже через 15 хвилин ти їдеш з чарівною дівчиною і вона залишає тобі номер телефону, щоб продовжити знайомство.

- За всі роки роботи в таксі яка подія «в дорозі» запам’яталася Вам найбільше?
- Одного разу я підвозив чоловіка та попросив його розплатитись за послуги ще під час проїзду. Проте грошей у пасажира не виявилось. Саме тому він … вистрибнув з машини просто на повному ході, при швидкості не менше 50 кілометрів за годину! Такого відчайдуху я запам’ятав надовго.

- Які ще неординарні пасажири Вам траплялися?
- Їх було стільки, що так одразу й не згадаєш. Іноді зранку ти спокійно підвозиш пасажира на роботу, а вже цього ж вечора везеш знервовану дружину зі спідньою білизною чоловіка до ворожки. І таке бувало. (Сміється). Доводилось мені обслуговувати й відомих особистостей: соліста ТНМК Олега «Фагота», маленьку зірку шоу «Україна має талант» Діану Казакевич, співачку Іларію.

- Що в поведінці пасажирів може викликати у Вас негативні емоції та спричинити відмову від обслуговування?
- Якщо людина перебуває у стані алкогольного сп’яніння або поводиться агресивно - їй не місце в моєму таксі. Таксист зобов’язаний бути хорошим психологом, оскільки кожен пасажир сканується за багатьма параметрами: тверезість, адекватність, гарантія оплати. Іноді я відмовляюсь від замовлення вже за голосом у телефоні. Таксі - це хороша школа життя.

- Наскільки небезпечною є робота таксиста?
- Професія таксиста вважається однією з найбільш небезпечних професій у світі. Ти завжди знаходишся спиною до пасажира й не знаєш, чого від нього очікувати. У кожного таксиста були випадки, які загрожували смертю. Наприклад, мого колегу та товариша намагались вбити ударом ножа в шию. На щастя, лезо зблиснуло в дзеркалі, він підставив руку та прийняв удар на неї.

- Обираючи між більш безпечною роботою й таксі, що б Ви обрали, і чому?
- Чим би я не займався, таксі завжди буде моїм хобі. Мрія дитинства, а за неї ще й гроші платять! У цій професії жоден день не буває схожим на попередній. Це незалежність та насолода життям. Вечірній Київ з краплями дощу на вікнах, вогні нічого міста, приємна музика в динаміках… У таксі присутня особлива романтика, від якої дуже важко відмовитись.

Фото: Ольга Лук’янчук

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
День відкритих дверей ІЖ 12 листопада! Київ, вул. Мельникова, 36/1
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
Секрети щедрих городів
Роби, що любиш і люби те, що робиш!
Таксист на «Кадилаці»
Возить – дело женское
Переродження або ReБорн
Власний досвід перетинання кордону
«Лісник» за кермом
Ответственный за наши жизни
“Навіть заради грошей не готовий терпіти”
ЧОРНОБИЛЬСКА КАТАСТРОФА ОЧИМА ВОДІЯ АВТОБУСУ
Справжня чоловіча професія
"Для повного щастя маю практично усе"
Водій маршрутки, якому бракує уваги
Обережно! Освічені водії на дорогах!
Пам’ятка молодим КУР’ЄРистам
Перевезення поза правилами
Дорожня романтика
Водій комбайну це вам не кермувальник «мерседесу»
“наши дороги - минное поле”
"Поезія на тлі війни. Війна на тлі поезії"
Мистецтво в бронзі
Бесіди з богемою про богему
Сергій Казарян — музикант-початківець, закоханий у журналістику
Віктор СКРИПНИК: "У карти з гравцями не граю"
«Шахтар» програв, але переміг «Ворсклу»
Мій тренер каже, що ми йдемо семимильними кроками до успіху
Передювілейна "Журвесна": як це було + pdf версія
«У науці треба кохатися» – фізик Андрій Боднарук
Встигнути все
Подолян: «Нові люди і подорожі - це те, що робить з мене того, ким я є»
Володимир Мельник: Я б із задоволенням прожив своє життя ще раз
Валерій Макаренко: Гонку виграєш на фініші
Залишки Ілліча
Незалежний наркоман
(044) 481-45-61