Ті, що не уявляють себе без дороги

Водій маршрутки Віктор Чичкалюк розповів про цікавинки звичайної професії - водія.

Частиною нашого буденного життя є дорога – до школи, інституту, на роботу, на прогулянку, до друзів, додому… Більшості з нас доводиться користуватися громадським транспортомі ми навіть не помічаємо тих, для кого цей транспорт є безпосередньо роботою і місцем призначення. Користуючись журналістським правом вільно збирати та розповсюджувати інформацію, я змогла заглянути за завісу роботи водія та розпитати його про відмінності роботи.

- В чому головна особливість вашої професії?
- Перш за все, ніколи не можна втрачати пильності і робити бодай щось «на автоматі»,не розсіювати увагу, адже фактично моє місце роботи – дорога. Хоча й щодня потрібно прокидатися дуже рано, а лягати спати – пізно, все одно потрібно завжди бути в формі. Проте мені подобається спілкуватися з людьми і бути постійно у русі.

- То ви обрали цю професію за покликом серця?
- Не зовсім. Взагалі-то, бути водієм я хотів з дитинства, трохи згодом в мені прокинулося бажання стати лікарем, проте життя розставило все на свої місця:потрібно було заробляти гроші, аби допомагати батькам, а згодом – утримувати власну сім'ю.

- Вам щодня доводиться контактувати із багатьма людьми, крім того, ви часто маєте це здійснювати під час водіння. Наскільки важко залишатися і пильним, і ввічливим водночас?
- Я працюю для людей, повага до них у моїй справі – найголовніше. Намагаюся, звісно, знаходити підхід до пасажирів, витримувати будь-які їхні емоції, проте є випадки, в яких це мені дуже важко вдається.

- Наприклад, проїзд «зайцем»?
- Це, на жаль, найрозповсюдженіша ситуація. Коли людина вибачається, пояснює ситуацію і просить її підвезти просто так, я, звичайно, дозволяю: всі ми люди, в житті всяке буває. Проте більшість «вухастих» прості нахаби-шахраї. Деяким роблю зауваження, деяким дарую суворий погляд… Одного часу взяв на допомогу кондуктора, але і це не допоїло вирішити проблему повністю.Що ж, на кожного зайця, в житті знайдеться свій вовк. (посміхається)

- У власному авто «зайці» вам не заважають. Що ще відрізняє водіння громадського транспорту від водіння власного авта?
- У власному авті я – звичайний учасник дорожнього руху. А на роботі – я водій, якому пасажири довірили свій комфорт і безпеку, розуміння цього не дає мені розслабится.

- Здається, ви любите свою професію?
- Так, дуже люблю. Не уявляю себе без дороги.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається

Подобається

Так собі

Не подобається

Голосовать Результаты

Схожі новини



• Світла редакція
• УКРАЇНСЬКА МОДА: POOR BUT COOL. Інтерв'ю.
• О ЧЁМ ОНИ МОЛЧАТ?
• Прямує за маршрутом №17
• «Таксист – це як лікар, що лікує людей». Інтерв'ю.
• Анна Кисель: «В моїй команді тільки перфекціоністи». Інтерв'ю.
• Максим Паперник: «Мій секрет успіху – працелюбність». Інтерв'ю.
• ДЕВ’ЯТЬ КІЛ БЮРОКРАТИЧНОГО ПЕКЛА. Репортаж.
• І сміх, і сльози на Манхеттенському фестивалі кінострічок. Репортаж.
• Уявлення українців про ділові медіа хибні