Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
про роботу, дезінформацію та релігію
Дмитро Лінько — народний депутат України від Радикальної партії Олега Ляшка, командир батальйону «Свята Марія», член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.
— Як Ви прийшли до політичної діяльності?
— Це почалося в 2004 році, коли я переїхав з Кіровограда (сучасний Кропивницький — прим.) до Києва навчатися. Це був рік, насичений політичними подіями, коли відбулася Помаранчева революція. Студенти брали в цьому активну участь, і я в тому числі. З цього моменту й почав займатися громадською та політичною діяльністю.
— Ви є засновником Молодіжного крила Радикальної партії. Чия це була ініціатива?
— Усієї партії і її лідера Олега Ляшка. Але ми довгий час не могли знайти правильну концепцію. Як правило, призначали наймолодшу людину, яка хотіла б цим займатися, але потім знайшлася команда студентів із КНЕУ, які проявили ініціативу та почали активну роботу. Фактично, це сталося на початку 2018 року.
— З якою метою було засновано це крило?
— Воно засноване з метою долучити молодь до політичної діяльності. За статистикою, 20% молоді ходить на вибори, приблизно 5-7% займається громадською та соціальною діяльністю й лише 2-3% — політичною. Вони не бачать себе в політиці, не хочуть цим цікавитися та, на жаль, віддають своє право обирати владу старшому поколінню. Тому ми створили Молодіжне крило, щоб почути молодих людей, які знають про проблеми й готові сміливо говорити про питання, які їх хвилюють.
— Які заходи проводяться разом з молоддю для покращення ситуації в країні?
— У кожній області є своє представництво, і я навіть не можу зараз порахувати, яку кількість заходів ми провели. Організовуємо і з’їзди, і зустрічі в університетах, і величезну кількість благодійних, соціальних проектів та акцій протесту. Зокрема, нещодавно ми проводили кампанії проти корупції в Укравтодорі. Україна страждає від доріг, яких фактично немає в країні, бо вони не ремонтуються. Так само пікетували Нафтогаз. Кияни підтримали протест Молодіжного крила, які виступали за те, щоб Нафтогаз «не брав у заручники» людей і нарешті ввімкнув гарячу воду. Адже зараз Київ фактично заблокований.
— Наближаються вибори. Чи згодні Ви з думкою про те, що з їхнім наближенням підвищується рівень дезінформації в країні?
— Безумовно, підвищується, бо є бажання влади впливати на ЗМІ, щоб вони показували виключно те, що їй хочеться. Тому ми постійно чуємо про такі утиски. Велика кількість зовнішніх фейків, які нав’язуються країною-агресором. Цьому потрібно протидіяти.
— Як із цим боротися?
— Суспільство повинне брати активну участь у боротьбі. Не лише політики повинні займатися питанням свободи слова. Безумовно, ми маємо впливати на те, щоб з боку держави свобода слова дотримувалася. Але втручання громадських активістів іноді є навіть більше вагомим, ніж втручання політиків.
— Нещодавно відбулася Ялтинська європейська стратегія. На ній Президент України Петро Порошенко заявив, що наступного року вона вже проходитиме в Ялті. Як Ви бачите таку перспективу?
— Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин, і після цього Президент вибачався. Думаю, що йому доведеться за більшість своїх обіцянок вибачатися перед українцями, тому що жодної з них він не дотримався. Я вірю в те, що колись ми будемо проводити події і в Ялті, і загалом у Криму. Але говорити, коли саме це станеться, на мою думку, буде обманом, хто б це не обіцяв.
— Щодо Криму. У зв’язку із заявами палестинського посла в РФ про можливе визнання Криму російським Радикальна партія ініціювала перенесення посольства України в Ізраїлі до Ієрусалиму. Як, на Вашу думку, це вплине на ситуацію?
— Ми повинні жорстко реагувати на всі спроби легалізувати анексію Криму та на будь-які «загравання» з країною-агресором. Існує позиція, коли ми не хочемо ні з ким сваритися, коли всі країни-сусіди вказують, що нам робити, впливають на внутрішні питання, вирішують, які нам закони ухвалювати. Від неї потрібно відмовлятися. І подібні заяви палестинського посла є не лише недружніми щодо України — вони налаштовують вороже. Тому адекватною реакцією є наша постанова. Ми звертаємося до Президента, тому що питання міжнародної політики — це його компетенція, і просимо перенести наше посольство в Ізраїлі до Ієрусалиму.
— Чи потрібна Україні автокефалія й чому?
— Безумовно, потрібна. Якби це питання було вирішено в 91-му році, ми б сьогодні не мали війни на Донбасі й анексії Криму. Тому що питання релігії — одне із засадничих для державотворення. Нещодавно заступник голови Держдуми пан Затулін — відвертий українофоб — заявив, що є 3 умови впливу Росії на Україну: контроль московської церкви, уведення другої офіційної мови та федералізація України. Ми розуміємо, що церква Росії — це один із департаментів державної влади під контролем ФСБ. Константинопольський Патріарх може зняти це питання й надати автокефалію. Це один із серйозних кроків у боротьбі з країною-агресором.
— УПЦ МП виступила з погрозами в разі надання Томосу про автокефалію. Що може зробити Росія в разі успіху України в цій справі?
— Безумовно, буде істерика. Але той, хто добре розуміється на історії, знає, що така реакція Росії стабільна протягом останніх 700 років. Лише згадати, як отримувалася митрополія й патріархія Москви, коли Константинопольського Патріарха Єремія брали в заручники на 2 роки. Вони будуть готові розривати стосунки з Константинопольським Патріархом, уже не з’явилися на Вселенський Собор. Думаю, Росія все більше буде ізолюватися в релігії, бо в питаннях політики вона вже давно ізольована від всього цивілізованого світу.
Схожі новини