реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»

Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»

Дар`я Карпенко, 2 курс.
про роботу, дезінформацію та релігію

Дмитро Лінько — народний депутат України від Радикальної партії Олега Ляшка, командир батальйону «Свята Марія», член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

— Як Ви прийшли до політичної діяльності?
— Це почалося в 2004 році, коли я переїхав з Кіровограда (сучасний Кропивницький — прим.) до Києва навчатися. Це був рік, насичений політичними подіями, коли відбулася Помаранчева революція. Студенти брали в цьому активну участь, і я в тому числі. З цього моменту й почав займатися громадською та політичною діяльністю.

— Ви є засновником Молодіжного крила Радикальної партії. Чия це була ініціатива?

— Усієї партії і її лідера Олега Ляшка. Але ми довгий час не могли знайти правильну концепцію. Як правило, призначали наймолодшу людину, яка хотіла б цим займатися, але потім знайшлася команда студентів із КНЕУ, які проявили ініціативу та почали активну роботу. Фактично, це сталося на початку 2018 року.

— З якою метою було засновано це крило?
— Воно засноване з метою долучити молодь до політичної діяльності. За статистикою, 20% молоді ходить на вибори, приблизно 5-7% займається громадською та соціальною діяльністю й лише 2-3% — політичною. Вони не бачать себе в політиці, не хочуть цим цікавитися та, на жаль, віддають своє право обирати владу старшому поколінню. Тому ми створили Молодіжне крило, щоб почути молодих людей, які знають про проблеми й готові сміливо говорити про питання, які їх хвилюють.

— Які заходи проводяться разом з молоддю для покращення ситуації в країні?
— У кожній області є своє представництво, і я навіть не можу зараз порахувати, яку кількість заходів ми провели. Організовуємо і з’їзди, і зустрічі в університетах, і величезну кількість благодійних, соціальних проектів та акцій протесту. Зокрема, нещодавно ми проводили кампанії проти корупції в Укравтодорі. Україна страждає від доріг, яких фактично немає в країні, бо вони не ремонтуються. Так само пікетували Нафтогаз. Кияни підтримали протест Молодіжного крила, які виступали за те, щоб Нафтогаз «не брав у заручники» людей і нарешті ввімкнув гарячу воду. Адже зараз Київ фактично заблокований.

— Наближаються вибори. Чи згодні Ви з думкою про те, що з їхнім наближенням підвищується рівень дезінформації в країні?
— Безумовно, підвищується, бо є бажання влади впливати на ЗМІ, щоб вони показували виключно те, що їй хочеться. Тому ми постійно чуємо про такі утиски. Велика кількість зовнішніх фейків, які нав’язуються країною-агресором. Цьому потрібно протидіяти.

— Як із цим боротися?
— Суспільство повинне брати активну участь у боротьбі. Не лише політики повинні займатися питанням свободи слова. Безумовно, ми маємо впливати на те, щоб з боку держави свобода слова дотримувалася. Але втручання громадських активістів іноді є навіть більше вагомим, ніж втручання політиків.

— Нещодавно відбулася Ялтинська європейська стратегія. На ній Президент України Петро Порошенко заявив, що наступного року вона вже проходитиме в Ялті. Як Ви бачите таку перспективу?
— Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин, і після цього Президент вибачався. Думаю, що йому доведеться за більшість своїх обіцянок вибачатися перед українцями, тому що жодної з них він не дотримався. Я вірю в те, що колись ми будемо проводити події і в Ялті, і загалом у Криму. Але говорити, коли саме це станеться, на мою думку, буде обманом, хто б це не обіцяв.

— Щодо Криму. У зв’язку із заявами палестинського посла в РФ про можливе визнання Криму російським Радикальна партія ініціювала перенесення посольства України в Ізраїлі до Ієрусалиму. Як, на Вашу думку, це вплине на ситуацію?
— Ми повинні жорстко реагувати на всі спроби легалізувати анексію Криму та на будь-які «загравання» з країною-агресором. Існує позиція, коли ми не хочемо ні з ким сваритися, коли всі країни-сусіди вказують, що нам робити, впливають на внутрішні питання, вирішують, які нам закони ухвалювати. Від неї потрібно відмовлятися. І подібні заяви палестинського посла є не лише недружніми щодо України — вони налаштовують вороже. Тому адекватною реакцією є наша постанова. Ми звертаємося до Президента, тому що питання міжнародної політики — це його компетенція, і просимо перенести наше посольство в Ізраїлі до Ієрусалиму.

— Чи потрібна Україні автокефалія й чому?

— Безумовно, потрібна. Якби це питання було вирішено в 91-му році, ми б сьогодні не мали війни на Донбасі й анексії Криму. Тому що питання релігії — одне із засадничих для державотворення. Нещодавно заступник голови Держдуми пан Затулін — відвертий українофоб — заявив, що є 3 умови впливу Росії на Україну: контроль московської церкви, уведення другої офіційної мови та федералізація України. Ми розуміємо, що церква Росії — це один із департаментів державної влади під контролем ФСБ. Константинопольський Патріарх може зняти це питання й надати автокефалію. Це один із серйозних кроків у боротьбі з країною-агресором.

— УПЦ МП виступила з погрозами в разі надання Томосу про автокефалію. Що може зробити Росія в разі успіху України в цій справі?
— Безумовно, буде істерика. Але той, хто добре розуміється на історії, знає, що така реакція Росії стабільна протягом останніх 700 років. Лише згадати, як отримувалася митрополія й патріархія Москви, коли Константинопольського Патріарха Єремія брали в заручники на 2 роки. Вони будуть готові розривати стосунки з Константинопольським Патріархом, уже не з’явилися на Вселенський Собор. Думаю, Росія все більше буде ізолюватися в релігії, бо в питаннях політики вона вже давно ізольована від всього цивілізованого світу.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
«Семь дней» з життя Сергія Кириченка»
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61