Інформаційна боротьба напередодні виборів

Єлизавета Драбкіна, 2 курс.

Конференція на тему ефективності державної політики у сфері інформаційної безпеки напередодні виборів відбулася 26 жовтня 2018 року в Укрінформі. Ключовим завданням заходу була презентація результатів соціологічного дослідження, в рамках якого громадяни України висловили своє ставлення до розповсюджуваних в інформаційному просторі тез російської пропаганди і меседжів української влади.

На початку конференції заступник директора Київський Міжнародний Інститут Соціології Антон Грушецький зазначив, що дослідження провів КМІС на замовлення ГО (громадянське об’єднання) «Детектор медіа» з 28 серпня по 24 вересня 2018 року. Польовий етап тривав з 08 по 23 вересня 2018 року. В результаті польового етапу було зібрано 2026 анкет. Опитування проводилося в 109 населених пунктах у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим та окремих районів Донецької і Луганської областей. Максимальна похибка для більшості показників не перевищує 3,3%.

Заступник директора КМІС розпочав презентацію досліджень з обговорення питання, що відображає загалі політичні настрої населення країни. Дослідження свідчать, що 56,8 % мешканців вбачають найбільше загроз для незалежності України у корумпованості влади. Вдвічі менше (31,7%) загрозою називають гібридну війну Росії проти України. Далі йдуть популізм (23,8%), залежність від олігархів (22,6%) тощо.

«В основному жителі України вважають, що для незалежності загрозу несуть не стільки зовнішні фактори, хоча ми фактично перебуваємо в умовах війни з Росією, а деякі внутрішні речі», – підбив підсумки Антон Грушецький.

Експерт презентував результати опитування, які включили питання встановлення миру на Донбасі та авторитетності джерел, що висвітлюють ці події. Дослідження визначило рівень знань українців про Томос, встановило найпопулярнішу соціальну мережу в країні.

Завершивши перший блок питань, Грушецький перейшов до другої частини дослідження у межах якої українцям було запропоновано 2 варіанти інтерпретації актуальних суспільно-важливих подій – провладну та проросійську. Питання стосувалися Олега Сенцова, Мінських домовленостей, ООС, Томосу, вступу до НАТО і ЄС, міжнародної підтримки України тощо. Варто зазначити, що більшість українців дотримується продержавницької ідеології. Експерт зазначив, що результати свідчать про ефективність боротьби за уми українців: «Інформаційна боротьба є не менш важливою сферою боротьби, ніж безпосередньо збройне зіткнення на сході України».

Також він встановив питання, що об’єднують і роз’єднують регіони країни. Серед об’єднуючих можна виділити боротьбу з корупцією, співпрацю з МВФ та питання економіки. До роз’єднуючих слід віднести виконання Мінських домовленостей, суд з Газпромом, справу Сенцова, Томос, вступ до ЄС і НАТО. Результати свідчать, що з Заходу на Схід зменшується части тих, хто дотримується проукраїнських версій.

Опитуваним було запропоновано обрати телеканал, що просуває твердження, яких вони самі дотримуються. У лідерах опинилися «1+1», «Інтер», «Україна».

Подібним чином ставилося питання щодо політиків та відомих особистостей. У топі – Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Святослав Вакарчук.

Далі слово взяла голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова. Вона зазначила, що держава і ЗМІ неефективно доносять меседжі, які відповідають національним інтересам, в умовах зовнішньої агресії. Незважаючи на плюралізм думок, люди позбавлені розуміння того, що влада потребує підтримки населення. «Немає жодного позитивного меседжа, який би об’єднав Україну», – зазначила Лигачова.

Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко додала: «Довіра є більш цінним товаром, ніж правда». На жаль, інколи довіру вдається побудувати без правди. Це добре вдається Кремлю. В Україні ж панує зворотна ситуація – високий рівень недовіри як до медіа, так і до політиків.

Наталія Лигачова запевнила, що дослідження має бути сприйняте як заклик до співпраці, аби не опинитися у ситуації невизначеності чи негативної визначеності через рік.

Схожі новини

Коментарі