Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"

Елизавета Драбкіна, 2 курс.

Голова Центру «Ейдос» Віктор Таран розповів про трансформацію суспільства, шляхи подолання корупції та збільшення окладів чиновників.
Віктор Вікторович Таран – український політолог, публіцист, громадський діяч, голова Центру «Ейдос», член ради «Реанімаційний Пакет Реформ».

– Які проблеми найбільше заважають розвитку України?
– Головна проблема полягає в тому, що населення нашої країни не набуло спільної ідентичності. Отже, немає розуміння того, хто ми є, які маємо пріоритети та яке майбутнє бачимо. У зв'язку з тим, що у нас немає однієї картинки майбутнього та спільного вектору розвитку, головні цінності були замінені на так звані цінності виживання. Це означає, що суспільство направлено не на кооперацію та побудову взаємовідносин, а на те, як вижити в цих умовах. Відповідно, ми відсторонюємося, намагаємося побудувати закриті зв'язки, в основі яких часто лежить непотизм (кумівство) та інші корупційні прояви. Ми не розвиваємо довгострокову, інноваційну економіку, навпаки – вона будується на корупційній ренті. Колишній спікер парламенту Володимир Литвин нещодавно зазначив: «Бізнес у сина занепадає, тому що ми втратили доступ до державного бюджету».
Соціум уражений – це як суспільна хвороба, що накладається на фактор війни. Водночас, цей фактор міг би стати мобілізуючим, як, скажімо, в Ізраїлі. На жаль, у нас сталося навпаки – після 2015 року війна стала каталізатором розбрату, що ефективно використовується Росією та внутрішньою опозицією.

– Що потрібно для зміни суспільного ладу?
– Трансформація суспільства завжди відбувається за такою моделлю: меншість, тобто еліта, приймає рішення жити в новій парадигмі. Про це свідчать приклади з історії: «Славна революція» в Англії, Саакашвілі в Грузії, Конрад Аденауер в Німеччині... Допоки еліта не почне працювати в іншому форматі, демонструючи своєю поведінкою принципи жертовності, нічого не зміниться. Трансформація суспільства може відбуватися за умови моральної готовності людей або ж у стресових ситуаціях (війна, глибока криза на грані дефолту). Таким чином, повинен бути певний струс, що перебудує суспільство. За його відсутності ми потрапляємо в триваліший еволюційний шлях. До того ж, шансів на його втілення неодмінно стає менше. Україна мала умови для такої зміни в 2014–2015 роках. Дійсно, найбільший прогрес у прийнятті законодавчої бази й започаткуванні реформ припадає саме на цей період.

– Як Україні подолати корупцію?
– Неможливо подолати корупцію в жодній країні. Можна говорити про зведення до мінімуму, але не повне вирішення проблеми. Корінь зла в політичній системі лежить у приході людей до влади. Ми робимо інституційну помилку, коли вважаємо, що цей корінь – виборча система. Потрібно змінювати систему внутрішньої демократії партій і висування кандидатів. Сьогодні ми маємо не політичні партії демократичного типу, а лідерські проекти, що підсилені корупційними грошима. До Закону України про політичні партії необхідно внести механізм праймеріз (попередні вибори) щодо висування кандидатів шляхом таємного голосування.
Україні слід, подібно до США, прийняти «Закон про регулювання лобізму». Фактично, він передбачає взаємодію влади та бізнесу й уведення корупції у легальне поле. Наприклад, керівник заводу став народним депутатом і представляє його інтереси. Він офіційно отримує на це гроші з бюджету й повертає певний відсоток. Таким чином схеми стають прозорими та зрозумілими, і «чорний нал» повертається в економіку країни. Корупція трансформується – «чорна» схема замінюється на «сіру», вона стає зрозумілішою.
Наступне – це створення антикорупційної структури (НАБУ, НАЗК, САП, Антикорупційний суд), яка в нас є. Та ми повинні розуміти, що перші результати не з’являться цієї ж миті. На перше рішення можна очікувати мінімум через 2 роки. Приміром, у Хорватії від створення Антикорсуду до першого вироку пройшло 3 роки, в Румунії – 7 років. Але в цей час інституції існували, розвивалися, вводили певні системи протидії.

– Чи допоможе в боротьбі з корупцією підвищення окладів держслужбовців?
– Розпочинаючи судову реформу, Олександр ІІ значно підвищив зарплати суддям, але попередив, що за будь-яку корупцію вони будуть покарані. За першої ж оказії він показово покарав злочинця. Те саме стосується й державної служби. Це міф, що людина, яка розпоряджається мільйонами, може ходити гола й боса. Чиновник має бути ситий, вдягнений, захищений. Часом, держслужбовця порівнюють із пташкою, яка сидить у золотій клітці. Незважаючи на дорогоцінний метал, існують рамки, за які неможливо вийти.

– Чи потрібні Україні кардинальні зміни?
– Країна потребує реформ, що здатні радикально поміняти ситуацію у тих сферах, які викликають мультиплікаційний ефект. Наприклад, створення ринку землі дозволить перезапусти економіку та досягти щорічного зростання ВВП не менше, ніж на 5-7 відсотків. Введення суду присяжних дасть змогу подолати корупцію в судах і зменшить тиск влади на судову гілку. Легалізація короткоствольної зброї – найкращий запобіжник від повернення авторитарних режимів в Україні.