Анна Кисель: «В моїй команді тільки перфекціоністи». Інтерв'ю.

Вважає редактор web-сайтів департаменту розважальних інтернет-проектів групи каналів «1+1 Media».

Поганий той журналіст, що не хоче стати головним редактором. Але щоб дістатися вершини піраміди медіа-виробництва, потрібно переписати не один пуд матеріалів. Першою значущою сходинкою на цьому шляху стає посада – редактор. Цікаво як це? Анна Кисель, що вже впевнено відчуває себе у цій ролі, розповіла, що потрібно для того, аби стати керівником відділу, як відбувається планування роботи, та як побудувати здорові комфортні відносини у колективі.

- Що зараз входить у ваші обов’язки?
- Серед усіх ресурсів безпосередньо під моєю опікою є чоловічий канал «2+2». З ним ми нерозлучні вже 3 роки. Моє основне завдання як редактора – це створення, редагування та розміщення контенту на інтернет-ресурсах каналу «2+2» (соцмережі, веб-сайт), а також контроль над коректним відображенням матеріалів на сайті і щоденне їх оновлення.

- Чи потрібна для цієї посади спеціальна освіта?
- Освіта важлива, але вона не обов’язково має бути профільною. Я, наприклад, за освітою магістр з міжнародних відносин, перекладач новогрецької мови. Але більшість моїх колег журналісти, філологи та редактори. Головне відповідати вимогам, які передбачає посада. Серед них: аналітичне мислення, гнучкість, вміння обробляти, узагальнювати та спрощувати інформацію для легкого розуміння, креативний підхід до вирішення робочих питань, розвинені комунікативні навички, вміння встановлювати і підтримувати контакти, зорієнтованість на результат тощо. І, звичайно, вміння цікаво і грамотно писати.

- Керівнику відділу потрібні якісь особливі якості?
- Керівник має бачити на кілька кроків вперед і вміти вмотивувати колектив з ентузіазмом йти до поставленої мети. Для цього йому потрібні далекоглядність, впевненість і віра в свою команду. Однак намічений план не завжди спрацьовує. І тоді він має володіти рішучістю взяти на себе відповідальність, щоб знайти слабкі місця і скоригувати обраний курс.

- Зрозуміло. А як побудований ваш робочий день?
- Робочий день в нас фіксований будні з 10 до 19 з перервою на обід. Але Інтернет не спить ніколи, як і ТБ-ефір. Адже це і є зона відпочинку. Тому кожен працівник нашого департаменту розуміє, що на зв’язку потрібно бути 24 години на добу і тримати руку на пульсі. Можуть відбуватися зміни в ефірній сітці каналу, про які важливо повідомити глядачів. Спортивні події майже завжди транслюються вночі і частина глядачів дивиться їх онлайн. В такому випадку треба забезпечити безперебійну роботу ресурсу, бо велике навантаження може вибити його з ладу. Про результати важливого поєдинку теж необхідно повідомляти одразу з можливістю переглянути найяскравіші моменти. Адже навіть після перегляду в ефірі каналу глядач приходить на сайт, щоб знову пережити насолоду від побаченого.

- Як ви шукаєте нові теми?
- Зважаючи на те, що ми працюємо на ТБ-сайт основна робота планується щотижня згідно ТБ-програми. Але, звичайно, є довготривалі проекти, стратегія розвитку яких може бути розписана і на півроку. Щодо тем, в пріоритеті - ефірні продукти. Анонсування важливих трансляцій, фільмів, серіалів, пост новини на найцікавіші відео випуски програм.

- Скільки людей працюють під вашим керівництвом? Як ви організуєте роботу з підлеглими?
- Підлеглих в мене немає і не було. Є команда, яка за трирічний мій досвід змінювалась кілька разів. Спочатку в моїй команді був веб-дизайнер і копірайтер. Перший створював графічне наповнення, другий – текстове. Якісна і вчасно виконана робота обох була моєю відповідальністю. Після реструктуризації в компанії були створені окремі відділи за видом робіт. Тепер задачі передаються і систематизуються за допомогою менеджерів.

Віднедавна до нашої команди приєдналися студенти-інтерни, які допомагаючи нам, отримують неоціненний досвід справжньої роботи.

- Які завдання ви їм ставите? Вони можуть самі пропонувати теми?
- Завдання завжди передбачають необхідність креативу. В нашій справі без цього ніяк. Є обов’язкові складові, на які варто звертати увагу. Але все інше – на розсуд автора.

- А ви виконували таку саму роботу спочатку?
- Так, звичайно. Коли я тільки влаштувалась на роботу на посаду тоді ще контент-менеджера першим моїм завданням було написати і розмістити на сайті анонси фільмів і програм. Зараз цьому вчу інтернів. Коли ти сам проходиш через це, то розумієш як найкраще пояснити і на що звертати увагу, як прискорити процес без втрат для якості контенту.

- Цікаво, можливо існують якісь «санкції» за невиконану роботу?
- Неякісна робота перенаправляється на доопрацювання, а якщо є жорсткий дедлайн – то тут і зараз. Невиконаної роботи на моїй пам’яті не було. Такі всі перфекціоністи.

- Як у будь-якому колективі, мабуть і у вас бувають конфлікти. Як ви їх вирішуєте?
- Конфлікти – це не про нашу команду, а от суперечки бувають. Ми всі різні, це нормально. В таких випадках головне не переходити на особистості і розуміти, що наша робота є спільною справою. Як правило, після вирішення суперечок з’являється краще бачення схеми реалізації поставленої задачі.

- Зазвичай, матеріали в Інтернеті спонукають читачів до коментування. Чи активно коментують вашу роботу? Як реагуєте на негатив?
- Останнім часом користувачі Інтернет більше полюбляють коментувати в соцмережах і писати в особисті повідомлення. Деякі коментарі дійсно шокують. В такі моменти просто необхідно чітко усвідомити, що звертаються не особисто до тебе. З часом звикаєш абстрагуватися і не брати близько до серця.

А взагалі я дуже люблю, коли глядачі небайдужі і висловлюють свою думку. Не лише критикують і вимагають, а радять як би їм подобалось більше. Спілкування дійсно важливе, бо іноді критика не обґрунтована і саме завдяки комунікації через Інтернет це можна донести. Наприклад, з останнього. Палкий глядач однієї з програм написав, що йому не подобається, коли ведуча в яскраво червоній сукні. «Вырвиглаз. Смотреть невыносимо!!!», - написав він. Я попросила наступного разу, коли йому буде не до вподоби картинка, зробити фото та надіслати нам. Наступного ж дня отримала зображення. Це було дійсно «вырвиглаз»: насиченість червоного просто зашкалювала, хоча оригінал приємний для сприйняття. Виявилось, що в його телевізорі неправильно налаштована передача кольору: дуже висока насиченість червоного.

- Звичайно, у журналістській роботі не без стресу. А наскільки для вас реальні перспективи ка'єрного зросту?
- Останнім часом в нашій компанії запроваджується грейдінг (творення вертикальної структури позиційних посад). Він потрібен для того, щоб кожен співробітник міг краще розуміти значимість посади, яку займає, для організації і свою цінність як працівника на ринку. І, загалом, «1+1 медіа» - великий медіахолдинг, тут безліч перспектив.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається

Подобається

Так собі

Не подобається

Голосовать Результаты

Схожі новини



• «У ТЕАТРІ ПРО СМЕРТЬ ТЕЖ МОЖЕ БУТИ. ЗВИЧАЙНО. ЧОМУ НІ? АЛЕ ВСЕ Ж ЛЮДИНУ ТРЕБА ОКРИЛЮВАТИ»: бесіда з Оксаною Швець про режисерський дебют та український театр
• Максим Паперник: «Мій секрет успіху – працелюбність». Інтерв'ю.
• Війна і музика неподільні: в університеті Шевченка представили проект «Наш Шевченко»
• Майстерня Олени Халік у Інституті журналістики
• ДЕВ’ЯТЬ КІЛ БЮРОКРАТИЧНОГО ПЕКЛА. Репортаж.
• «Братів» продали «Брати». Інтерв’ю з Вікторією Трофіменко
• І сміх, і сльози на Манхеттенському фестивалі кінострічок. Репортаж.
• «це мелодраматична маячня! і я в це (не) вірю»
• ДРУЖНЯ ЗУСТРІЧ ІЗ ОЛЕГОМ ВЕРГЕЛІСОМ. ФОТОРЕПОРТАЖ
• день (м)учителя