Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Ірина Германович, 3 курс.
Президент Асоціації платників податків України та екс-посол Грузії в Україні Грігол Катамадзе про те, як налагодити відносини бінесу та держави, чому Україна повинна стати «другим Китаєм» , та про інвестиції в Україну.
- Які стосунки склалися між Грузією та Україною?
За всю історію співпраці двох народів немає жодної, навіть маленької плями. Це говорить багато про що. Предки заклали нам бути разом у генетичному коді. Нас сильно об’єднує дух свободи. Звісно, немає нічого ідеального, але і нездоланних перешкод також. У 1944 році, після ізоляції Грузії, було створено посольство у Києві, тоді відразу почалася розробка морського сполучення. На сьогодні це одне із найбільш потужних паромних з’єднань.
- Чи використовує Україна досвід Грузії у вирішенні внутрішньополітичних питань?
Я впевнений в тому, що, незалежно від розміру країни, реформи важко проводити всюди. Бюджет Грузії у 2003 році складав 500 млн. доларів. В Україні компанія середньої величини має такий оборот, а тут ціла країна. Це свідчило про те, що 90% економіки знаходиться в тіні. Після початку реформ, через три роки, бюджет став складати 5 млн. доларів. Дерегуляція зниження податків вдарила по бюджету, але потім, за рахунок того, що почали з’являтися нові компанії, нові робочі місця і все інше, стовідсоткове сплачування податків дало свої результати.
У 2016 році міністр економіки сказав, що 65% економіки знаходяться в тіні. Наприкінці минулого року МЕРТ (міністерство економічного розвитку та торгівлі України) продемонструвало нові показники – 35%. На міжнародному форумі «Level up”, президент Ющенко заявив, що виведення 10% економіки із тіні – це плюс 180 міліардів в держбюджет. Якщо 30% вийшло із тіні, за цими розрахунками, бюджет має отримати 540 млрд. грн.. Тоді в чому проблема, чому не вистачає грошей на медицину, на хороші дороги та якісну освіту? Україна сьогодні повинна стати «другим Китаєм» для Європи. Маючи такі можливості, вона повинна бути унікальним місцем для співпраці з Європою.
- Як налагодити взаємостосунки між владою та бізнесом? Чи стане новий Ліберальний податковий кодекс інструментом в урегулюванні цих стосунків?
Я в цьому певен. Цей новий податковий кодекс має бути ліберальним по своїй суті. Введення, які ми пропонуємо, це зменшення кількості податків - з 13-ти до 9 (5 загальнодержавних і 4 місцевих); об’єднання двох податків ЄСВ (єдиний соціальний внесок) і ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) в один.
На сьогоднішній день загальний рівень цих двох податків складає 41% і це зниження майже 3 роки тому не вивело із конвертів зарплати. Ми плануємо вивести його на рівень 32% і протягом трьох років понижувати до 20%. Ми обговорюємо питання заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, введення нульового декларування без оплати відсотка за декларацію, створення єдиної служби, яка займатиметься правопорушеннями в економіці.
Почнемо з того, що сьогодні всі силові структури мають право цим займатися, так бізнес жити не може, він із місяця в місяць стикається із такими труднощами. За рахунок податків країна «годується», адже з цих виплат надходять зарплатні і ряд інших моментів. Тому держава, маючи важелі впливу, має зробити перший крок до налагодження стосунків із бізнесом.
Повинна бути створена окрема служба, яка займатиметься аналітикою. З одного боку, це буде аналітична структура, вона буде наглядати «хто ухиляється», «хто порушує». Усе одно, не зважаючи на зниження податків, будуть намагання ухилитися від виплат. І друга складова цієї служби повинна бути поліцейська, без цього держави бути не може.
- Що являється головною перешкодою розвитку малого та середнього бізнесу, окрім великих податків?
Перше за все, це недовіра з боку бізнесу, високі податки. Так, я часто чую, що бізнес готовий і хоче сплачувати податки, але я ніколи не чув, аби хтось пишався тим, що сплатив більше, від чого рідна країна стала сильнішою, могутнішою. Це через те, що немає однакових умов для всіх. Не повинно бути перекосів: комусь пільги, а комусь нічого. Ми дивуємося, коли бачимо, як жителі Скандинавських країн змагаються і пишаються тим, що вони виплатили більше. Але вони це роблять, бо бачать результати у вигляді хороших доріг, освіти, якісної медицини.
- Чим різниться «нульове» та е-декларування? Що, на вашу думку, є більш ефективним у боротьбі з корупцією?
Е-декларування введено для чиновників. А ми говоримо про «нульове» декларування для всіх громадян. Тобто, коли різні джерела називають цифри 60-100 млрд. дол. на руках у населення, ми розуміємо, що ці гроші знаходяться: під матрацами, тобто «сплять»; а друге - в тіні, а бюджету від цього нічого. У першому випадку – це неправильно, оскільки гроші мають працювати, але знову ж таки, аби вони працювали, треба відповідні умови.
Коли створюються правильні, прозорі умови, тоді немає умов для хабарів. Сьогодні вся правоохоронна система бореться із наслідками корупції і ми, в свою чергу, хочемо створити такі умови, аби цієї корупції не було.
- Важливим інструментом в боротьбі з корупцією є антикорупційний суд.
Але прийняття цього закону відтерміновується. Чому, на вашу думку, це роблять, і в які терміни суд буде заснований?
Анонсовано величезну кількість змін до нього і є процедури. Якщо є зміни, їх треба розглядати, для цього поки що є час. Не можна прийняти документ, коли до нього є претензії та поправки. З іншого боку, я думаю, тут більше політики, тому що антикорупційними судами мають бути всі суди. Але якщо є пропозиції від міжнародних партнерів і міжнародний валютний фонд до цього підключився, значить, все серйозно.
- За даними Укрдержстату, обсяг іноземних інвестицій в Україну в минулому році значно зменшився. Але Петро Порошенко на Всесвітньому економічному форумі в рамках «Українського сніданку» заявив, що 2017-й – рік інвестицій в Україну. Покладаючись на власний досвід, якої думки притримуєтеся ви?
Президент України підписав закон про «Стовідсоткове гарантування вкладів в державних банках» - прекрасний крок, аби стабілізувати банківський сектор. Я не знаю, що точно треба зробити, але припускаю, що щось в цьому роді і з комерційними банками. Якщо у вас є мільйон гривень, ви не понесете його в комерційний банк, так як розумієте, що відбулося. У банках такого типу варто зробити щось, аби ми розуміли, що від вкладів отримуємо прибутки, дивіденди.
Те ж саме стосується і великих інвесторів. Він хоче прийти сюди інвестувати. Наприклад, в Україну захоче прийти інвестор в галузі IT, оскільки такий потенціал є в країні. А як забрати дивіденди? А це наразі неможливо, оскільки треба створювати систему, чим ніхто не хоче займатися. Поки земля не стане товаром, більших вкладів не буде. У Фінляндії, наприклад, податковики працюють не в офісах, а через інтернет, а в Україні є величезний потенціал в IT-секторі, але його ніхто не розвиває.
Схожі новини