Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить

Колесник Роман Андрійович – керівник Секретаріату в Демократичному Альянсі та помічник-консультант народного депутата у Верховній Раді. Закінчив філософський факультет КНУ та більше того отримали кваліфікацію викладача філософських дисциплін.
В інтерв'ю Роман Андрійович розповів про цілі та завдання партії ДемАльянс, боротьбу з корупцією в Україні, реальні рейтинги його партії та свої погляди на вибори Президента. А також ми дізналися, коли в Києві буде запроваджено єдиний електронний квиток та за яких обставин буде проведена виборча реформа в Україні.

- Пане Романе, Ви закінчили філософський факультет КНУ та більше того отримали кваліфікацію викладача філософських дисциплін. То чому ж політика? Як потрапили в політику? За яких обставин?
- Почнемо з того, що філософію я таки встиг повикладати. Викладання - це діяльність, яка не передбачає повної зайнятості й це абсолютно узгоджується з політичною зайнятістю, можна, навіть, сказати, що доповнює, тому що ти так само працюєш з аудиторіями. Для тебе це можливість обмінятися думками та зрозуміти чим дихає молодь. Політика прийшла в моє життя значно раніше того, як я потрапив на філософський факультет. Це був 2007 рік, мені тоді було 17 років, я щільно зацікавився політикою,не долучався до неї, але можна сказати вів громадську діяльність. З часом настав той момент, коли усвідомлюєш те, що ти громадський активіст і в тебе дуже мало інструментів, стало очевидно те, що потрібно йти в політику, бо займаючись нею в тебе є більше важелів та інструментів для управління, щоби здійснювати зміни, захищати права та інтереси суспільства. І безпосередньо моє вже долучення до політичного життя було в період Євромайдану, коли постало питання про те, що треба формувати нову владу, йти в органи влади, от тоді я власне познайомився зі своєю поточною партією ДемАльянсу. Для мене Демальянс відповідав тим критеріям, які я ставив до політичних партій :у першу чергу, – прозорість фінансування для того, щоби здійснювати політичну діяльність. Я побачив переконливі докази того, що ДемАльянс не фінансується олігархами, а лише у відкритий спосіб. По-друге, я переконався, що ідеологія партії відповідає моїм цінностям. Тоді я й долучився до політичного життя країни.

- Яка Ваша роль як політика в партії ДемАльянс? Які завдання та цілі ставите перед собою?
- За ці 4 роки в партії я пройшов від районного рівня до керівника Секретаріату всієї партії. Зараз ми перебуваємо в кінці політичного циклу, який розпочався 4 роки тому після Євромайдану і цей цикл закінчується, починаючись новим – це президентські вибори, вибори до парламенту в 2019 року та місцеві вибори в 2020 році. Наша ціль підготувати для країни політичну альтернативу, у першу чергу для середнього класу та тих хто прагне бути середнім класом.

- У одному зі своїх інтерв’ю Ви сказали: «Прагнеш змін – іди в політику». Яких змін та результатів Вам вдалося досягнути на даний момент?
- У першу чергу – це той пакет законопроектів , який ставили за вимогу учасники Євромайдану. Він не в повній мірі, але був прийнятий. Це й закон про очищення влади (не запрацював так, як ми того вимагали). Також це створення антикорупційних інституцій , тому , що ми констатуємо, що корупція є найбільшою проблемою в нашій країні і вважаємо, що зокрема, як результат нашої опозиційної діяльності влада таки створила антикорупційні інститути. Ми точно можемо сказати те, що наша діяльність піднімає свідомість виборця . Ми передаємо бачення якісного розвитку нашої країни, фактично піднімаємо їм планку того, що вони мають право прагнути і вимагати від влади.

- Партія Демократичного Альянсу зараз займає міцну роль у Верховній Раді?
- У нас наразі у Верховній Раді є троє народних депутатів – це Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Мустафа Найєм. Вони не обиралися за списками ДемАльянсу , а будучи народними депутатами вступили в нашу партію . Ми ,як партія отримали значні інструменти діяльності, яких у нас не було раніше . Дуже часто до нас звертаються громадяни з різними проблемами, і коли ми бачимо, що є факти несправедливості або порушення їх прав – ми завжди в таких випадках реагуємо і якраз тими інструментами, якими ми зараз володіємо, маючи трьох депутатів, і користуємося для того, щоби допомогти людям.

- Пане Романе, київська команда ДемАльянсу вважає неприпустимим підвищення вартості громадської проїздки аж до 8 гривень. Ви розробили концепцію реформування транспортної галузі столиці, а зокрема, впровадження електронного квитка. Як просувається дана реформа й коли очікувати на його появу?
- Голова київської міської організації порушувала питання цієї теми. У нас є потужні експерти, які працюють над цією темою, вони не є членами партії, але є нашими прихильниками й консультують з усіх цих питань. Є успішний кейс у місті Дніпро. Там у нас є місцева команда, яка серйозно впливала на владу, щоби вони запровадили електронний квиток ,і як наслідок минуло пів року - електронний квиток там таки з’явився. Це доволі цікавий досвід, який можна залучити і для Києва, тому, що по факту зараз у Дніпрі єдиний квиток вартує близько 250 гривень на місяць. Якщо порахувати на київські ціни, тобто ми тут рахуємо й метро, і тролейбус, і трамвай, й інші види транспорту, якщо в суму це все скласти – виходить близько 1 тисячі гривень на місяць, і в порівнянні з Дніпром, який впровадив уніфікований єдиний квиток за 250 гривень, ми бачимо наочно наскільки це може спростити пересування містом для кожного киянина. Тому київська команда ДемАльянсу зараз буде працювати з київською владою. Наскільки всім відомо, київська влада вже заявляла про те, що очікується таке впровадження, але його постійно переносять і можна припустити, що до наступних виборів місцевих у 2020 році, вони й будуть це все переносити. Ми вважаємо, що це неприпустимо та розуміємо, що треба це вирішувати зараз, тим паче,що є вдалі приклади з інших міст, які можна наслідувати. Наша київська влада дуже любить вихвалятися, що в нас профіцитний бюджет і відповідно для того, щоби впровадити цю систему , мені ,здається, що за великого бажання можна було би знайти ці кошти. Тому, що тут мова іде про зручне й доступне користування киянами громадського транспорту.

- Як думаєте, можливе повернення проїзду за ціною 4 гривні?
- Я не думаю, що повернення можливе, тому що ціни зараз зростають на все. Тут питання не скільки в ціні, скільки в якості надання послуг. Ми маємо поставити питання: «Чи зручно користуватися транспортом? Чи приємно їздити в громадському транспорті?» Якщо на ці питання буде позитивна відповідь, значить, ці 8 гривень варті того.

- Одним з основних напрямків діяльності Демократичного Альянсу є боротьба з корупцією. Якими методами ви боретеся з нею?
- Ну тут потрібно заглибитися в історію партії. Усе починалося, як антикорупційна громадська діяльність, а потім уже вирішили зробити партію, яка діє з 2011 року. Бо ті знання, методи та інструменти антикорупційної боротьби, які були ще громадськими, почали застосовуватися партією й у політичному.

- Які це інструменти? Та як це здійснювалося?
- Насамперед – контроль за діяльністю влади, за тим, як ухвалюються бюджети та, як відбувається операційна діяльність влади. Це, безумовно, реакція на ті виклики, які ми бачимо в суспільстві. Ми здійснюємо контроль через подання запитів від народних депутатів та партії.

- Відомо, що Ви вимагали проведення виборчої реформи. Які заходи були вжиті? Та чи вдалося досягти результатів?
- Тут треба розуміти, що це питання дуже серйозне в масштабах цілої країни. У нас часто можна чути, що виборча реформа ,наче не торкається людей на вулиці, але це абсолютно не правда, адже від виборчих правил залежить те, як ми з вами живемо в країні. Коли ми долучалися та співорганізовували кампанію щодо здійснення виборчої реформи , ми мали повне розуміння, що від виборчих правил залежать життєво важливі для кожного громадянина речі. Наша пропозиція виборчої реформи в першу чергу, пропонує відміну мажоритарної складової виборів, щоб вибори відбувалися лише за виборчим списком. Друга наша вимога, щоби списки були відкритими, щоби виборці визначали, яка черговість кандидатів від тих чи інших політичних партій у списках на момент обрання . Третя вимога – це спрощення доступу громадян до політики та зменшення застави для балотування на виборах.

- Як думаєте за скільки часу можливе реформування?
- Тут потрібно розуміти, що в теперішньої влади немає жодного інтересу проводити цю виборчу реформу. Вони вважають, що поточна система їм грає на руку і дозволить отримати більше мандатів на найближчих виборах, ніж якби ця реформа зараз відбулася . Я в якійсь мірі песимістично ставлюся до того, що саме ця влада здійснить виборчу реформу, але ми зараз працюємо над тим, щоби виграти найближчі і президентські й парламентські вибори , шляхом висунення єдиного кандидата на президентських виборах, формування єдиної команди на парламентських виборах . За нашим баченням має бути єдиний кандидат середовища ДемАльянсу - громадянської позиції Анатолія Гриценка, команда Святослава Вакарчука та самопоміч Андрія Садового. Ми зараз активно спілкуємося межах цього середовища , проводимо консультації щодо висунення єдиного кандидата. Соціологія показує, що єдиний кандидат від тих сил, які я назвав може перемогти на виборах. У нашої країни не так багато часу на перетворення, як може здаватися , тому, що ми зараз маємо величезну проблему з міграцією , ми констатуємо, що з країни виїдає дуже багато працездатного населення, інтелектуальних людей. Ці тенденції дуже не втішні, бо вони прогресивно збільшують кількість людей, які виїзджають . Тому потрібно запропонувати на найближчих виборах ту політичну альтернативу , яка би змогла перемогти на виборах та зупинити оцей процес міграції, переконати людей та дати надії , показати найпершими кроками як це буде реалізовано.

- У Вас були моменти, коли хотілося залишити політику?
- Я не можу сказати, що у мене було таке. Як і в будь-якої людини в мене є певні емоційні злети, а разом і з ними падіння . Я просто розумію, чому я цим займаюся та заради чого я це роблю, і це не дає навіть моїм внутрішнім переживанням чи сумнівам стати вищими за розуміння цього.

- Пане, Романе, порадьте, будь ласка, як підготувати себе до ролі політика? Якими навичками потрібно володіти? Чи може будь-хто, наприклад, студент стати депутатом?
- Безперечно, у сучасних умовах , навіть студент може піти на вибори, долучитися до політичної партії та політичного життя. Що для цього потрібно? У першу чергу, потрібна чітка відповідь для себе : «заради чого я це роблю, заради чого я йду в політику?». Тому, що, зізнаюся, політика – це важко. Вона змушує тебе в багато чому обмежуватися , призводить до того, що інколи ти не досягаєш швидко результатів, як ти того хочеш , це призводить до психологічного вигорання. І на противагу цьому потрібно мати чіткий стержень. Я вважаю, що ним і є відповідь на питання, заради чого я це роблю . Якщо є конкретна мотивація для чого я це роблю, то усі складні моменти життя чесного політика , усі ці негаразди легко перебороти та залишатися вмотивованим. Коли ми говоримо про навички, безперечно, – це критичне мислення , уміння доносити свою думку ,бажання спілкуватися з людьми та ерудиція. Не обов’язково потрібно бути експертом у вузькій темі, але він має орієнтуватися в більшості тем, які є важливими для сучасного суспільства.

Схожі новини



• Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
• Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
• Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
• Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
• Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
• Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
• В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
• Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
• Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
• Парламент, консерватизм і українська ментальність