«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві

Хлопець азіатської зовнішності та його темношкірий приятель жваво балакають, енергійно розмахуючи руками. Вони прогулюються зранку 14 жовтня Хрещатиком в очікуванні початку святкових заходів до потрійного свята – Покрови Пресвятої Богородиці, Дня українського козацтва та Дня захисника України. З їхньої розмови до мене долітають окремі фрази, що беззаперечно переконують в тому, що молоді люди збираються подивитися «Марш захисників України».

Марш УПА розпочинається у парку Тараса Шевченка. Колону очолюють учасники бойових дій, деякі з них тримають у руках червоні троянди. Скрізь майорять прапори, що сповіщають про присутність представників «Легіону Свободи», «Правого сектору», «Конгресу українських націоналістів», «Національного спротиву», «Карпатської Січі», ОУН тощо. Серед учасників можна побачити багато молоді, діти шкільного віку тримають величезний жовто-блакитний прапор та розгойдують його на вітрі. Окремо стоїть колона молодих хлопців, представників «Національних дружин», з фаєрами, скандуючи: «Повернемо Україну українцям!».

Кожний учасник прийшов сюди з власної причини. Наприклад, представник «Легіону Свободи», колишній учасник АТО Ігор тримає в руках картину. На ній зображено воєнних у калюжі із крові, що тримають на своїх плечах землю, на якій мирно прогулюються хлопець з дівчиною. Чоловік долучився до маршу, аби нагадати усім людям про те, що саме в цю хвилину військові проливають свою кров за мирне небо та щасливе майбутнє.

І ось, починається дійство. Несамовито гримить барабан – учасники рушають з місця. Марш супроводжується гаслами: «Бандера – наш герой! Покрова – наше свято!», «Слава нації – смерть ворогам!», «Герої не вмирають – вмирають москалі!», «Україна понад усе!».

Колона спускається до Бессарабської площі. Активісти дістають піротехніку, і місто опиняється у полоні жовто-синього диму. На обличчях перехожих можна побачити цілий спектр емоцій: деякі посміхаються та скандують гасла разом з учасниками, дехто не зрозуміє, що тут відбувається, дівчата мало не підстрибують, коли роздається черговий вибух петард.

Хода завершується на Європейській площі. Тут організована сцена, на якій активістка Зоряна Коновалець виконує гімн українських націоналістів «Зродились ми великої години». Присутні підспівують, приклавши руку до серця. Оглядаючись довкола, я побачила, що на очах у одного з учасників бринить сльоза.

Захід завершується святковим концертом гурту «Кому вниз». Шанувальники підспівують улюблені пісні, а діти весело підтанцьовують музикантам в такт.

Цей насичений день добігає кінця, люди розходяться по домівках, аби продовжувати святкування.

Схожі новини



• Усіма «Забутий» парад
• Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
• Моя особиста думка на вашу особисту думку
• Кого вважати достойним?
• Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
• Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
• Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
• СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
• Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
• Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»