Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше

Як об’єднує політику та діяльність пов’язану з кіно депутат Київської міської ради Олесь Маляревич читайте далі у нашому інтерв’ю.

— Пане Олесю, у 2001 році Ви з червоним дипломом закінчили Київський інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Чому згодом ви вирішили кардинально змінити вектор своїх занять і піти в політику?
— Після того як закінчив інститут працював у представництві Warner Brothers. І по сьогодні займаюся кінематографом. Я директор компанії "Кіномедіа". Фактично, я і власник, і знімаю кіно. У цій діяльності я можу реалізувати себе як бізнесмен — це моя основна робота, а політика це суспільна діяльність. У 2010 році вирішив робити щось не пов'язане з кінематографом, відчув, що я хочу впливати, а не просто спостерігати як нами керують.

— І зараз Ви відчуваєте що це ваше покликання?
— Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше. Але це суспільна діяльність неоплачувана в міській раді. Та і заробляти на цьому я не хочу, не хочу бути об'єктом корупційних скандалів — це не моє. Я достатньо ефективний і успішний у своєму професійному плані. А як політик працюю як можу.

— А що стосується вашої діяльності в кіно, Ви займаєтеся зйомками кінострічок?
—Ви повинні розуміти, що зараз все українське кіно неможливе без підтримки держави, тому що ринок кінематографу дуже звузився після подій 2014 року. І без Росії та Білорусії ми не можемо достойно заробляти. Тому держава почала підтримувати кіно, що називається пітчинг Держкіно. 500 мільйонів гривень розподіляються серед груп, які знімають фільми.
Зйомками ми почали займатися весною 2016 року, уже зараз підготували на пітчинг два ролики фільмів. І будемо брати участь. Сподіваюся, переможемо. Нам дев'ять мільйонів необхідно, а 5-6 мільйонів ми своїх вкладемо.

— Назвіть, будь ласка, топ-5 фільмів українського виробництва, які Вам сподобалися.
— «Поводир»; «Сторожова застава» — цей фільм сподобався усій моїй родині; «Кіборги» — емоційний фільм, але не скажу, що він найкращий, проте він своєчасний, тому я не можу його не відзначити.

— Ви перший заступник голови з питань інвестиційної діяльності… (перериває) — Ні це не з інвестиційної діяльності це просто перший заступник голови бюджетної комісії. — Тоді, що входить у ваші обов’язки?
—У державній комісії немає обов'язків. Є лише члени комісії, представники депутатського корпусу, які вирішують питання бюджету міста Києва. Чому ж я став першим заступником бюджетною комісії? Тому що в мене найкращий рейтинги в місті Києві після виборів 2015 року. І мер Віталій Кличко запропонував цю посаду мені, бо бюджет, як земля, і ним розпоряджатися мають люди, яких підтримують, і яким довіряють. Фактично, усю цю роботу робить департамент фінансів, А ми просто визначаємо політику бюджетування.

— У 2008 році ви заснували спортивний клуб "Юніор Русанівка", що вас надихнуло до цього?
—Відверто кажучи, у 2008 році біля школи побудували спортивний майданчик. Тоді у мене, окрім кіно, був ще бізнес дитяче взуття "Юніор". І до мене звернувся директор школи, якого я знав: "Олесь, можеш підтримати нашу футбольну команду? У нас є поле і немає команди, а без команди це ж просто пустий майданчик". Ми дали 30 комплектів форми. Дали інвентар і платню шкільному фізруку. Із цього все почалося. У 2009 році я зареєстрував логотип "ФК Юніор". Фактично, я назвав клуб брендом власного взуття. Цей хід я вигадав, з точки зору маркетингу. Із 2014 року це стала комунальна спортивна школа, а я залишився засновником. Сьогодні це вже чотири види діяльності: художня гімнастика, футбол, черлідинг та великий теніс.

— Ви є засновником "Благодійного фонду Маляревича" з 2012 року. Чи важко Вам займатися благодійною діяльністю і політикою водночас?
— Благодійний фонд потрібен для того, щоб акумулювати кошти для проектів. Тобто якщо ти маєш благодійну мету, починаєш займатися краудфандингом. Через фонд я думав, що зможу це робити і робив.

— Чи й донині Ви продовжуєте займатися фондом?
— Ну фонд є. Сайту у нього немає. Я активно ним не займаюся, у мене не вистачає на це часу. Зараз швидше зібрати гроші на карту або провести благодійну акцію на вулиці. От ми в цей час підтримуємо нашого музиканта із Русанівки: хот-доги смажили, зібрали 40000 грн, а потім одразу віддали ці кошти йому. Багато це чи мало - не знаю.

— Що Ви як депутат, плануєте розвивати в Києві і на Русанівці?
— Якщо щось робиш — треба намагатися робити це якнайкраще. Я сказав на початку інтерв'ю, що я за це не отримую кошти. Я на це витрачаю стільки часу, скільки можу відірвати від свого кіно або сім'ї. Я вирішив якісно займатися Русанівкою, тому що це мій округ. Коли на мене хтось звертається з інших районів Києва я намагаюся допомогти, але це дуже складно виходить.

— Які проекти Ви реалізували на Русанівці?
—Восени 2014 року ми проголосували на сесії Київради про створення навчально-виховного комплексу 141 «ОРТ». «ОРТ» — це міжнародна благодійна організація, яка інвестує в освіту у всьому світі. І ми на Русанівці створили один із найкращих учбових закладів країни комунальної власності.
Також у 2015 році в місті Києві на Лівобережній побудували ще одну школу. Раніше Лівобережна це був мій округ. Тобто, минуло 14 місяців з того часу як я став депутатом і дві школи відкрили свої двері.
Що ж стосується Русанівки, то в 2014 році відремонтували сходи на Русанівському каналі. Я в бюджеті знайшов видатки на електроенергію фонтанів, а фонтанів вже не було на той час. Вони вже були застарілі і не працювали. І ми ці кошти з фонтанів перекинули на сходи — це перше, що було зроблено на Русанівці мною.
Також ще зараз будується культурний центр «Краків». Таких було два об'єкти «Нивки» і «Краків». Нивки знесли, там зараз будують «Мегамаркет». Ми його не зберегли, не встигли, тому що там ще все до нас «порішали». А Краків ми залишили. Краків має стати "культурним трансформером", де буде сучасний персонал. Тобто, у міста Києва з'явиться перший повністю відремонтований і технічно оснащений культурний центр.

— Чи плануєте ви балотуватися в депутати дев'ятого скликання Київради?
— Мені зараз активно радять йти до Верховної Ради, але в чому справа, у Київраду я пішов самостійно. А Верховна Рада — це дуже дорого. І я не знаю, чи потрібно це мені, тому що я хочу зреалізувати себе в кінобізнесі, мені це подобається, це те чим я все життя живу. А ІХ скликання Київради — звичайно, чому б і ні. Багато чого виходить, а там будемо дивитися.

Схожі новини



• Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
• Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
• СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
• Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
• Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
• Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
• Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
• Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
• Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
• Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»