реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Чому я досі не…? - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
Чому я досі не…? -

Чому я досі не…? - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"

Яна Бабак, 4 курс, РГЗ.
Привіт. Мене звати Яна. Мені 30. Я люблю класичну літературу, обожнюю Шопена і готувати рибу під винним соусом, коли мені сумно. Шукаю чоловіка такої ж тонкої душевної організації, здатного розвіяти безвихідь моїх самотніх вечорів.

Знаєте, про що я думаю, коли бачу оголошення подібного типу. Що якщо коли-небудь в 30 мені в голову прийде текст подібного штибу я або застрелюсь , або заведу кота.

А тепер, коли Ви захотіли читати далі мою писанину, поговоримо серйозно. Оголошення оголошеннями і можна висміювати їх скільки Вам заманеться та насправді такі повідомлення віддзеркалюють одне – проблему самотності людини. Не від хорошого ж життя тобі заманулось публічно оголосити про те, що ти сама, одна, у тебе більше нікого немає і ніхто тобі не зробить кави, ніхто не принесе її в ліжко – вставай, іди і роби сама. (Тут був справжній надрив і в тих, у кого слабкі нерви, уже почали подумки проклинати всіх подруг, які вийшли заміж раніше і нарікати на свою нелегку долю). Так, самотність абсолютно не залежить від кількості людей, які тебе оточують. Згадайте хоча б Маркеса і його «100 років самотності» - там їх стільки було, що і чорт голову зломить але це не заважало їм бути цілковито відстороненими одне від одного.

Знаєте, в чому найбільша проблема людей? Вони лінивіші за лінивців. Це ж треба, подумаєте Ви, мені зараз встати з свого улюбленого дивана, де навіть уже на подушці відбився навіки слід від моїх сідниць, піти кудись і зробити щось для СЕБЕ, навіть не для когось. Та ні, занадто багато рухів – почну з понеділка. А що ж говорити про стосунки з іншою людиною, про чуже життя, входячи в яке, ти не лише маєш брати, а й віддавати щось, зокрема і місце на своєму любому дивані. Багато людей до цього просто не готові, тому перш ніж писати слізне оголошення про самотність , подумайте про те, що маєте і чи можете ви цим поділитися, чи готові поступитися своїми принципами заради комфорту іншого, чи готові миритися з чужими звичками і прийняти когось з його «тарганами» в голові, чи готові ви взяти таку відповідальність на свої плечі?

Це до пункту про застрелитись, що ж стосується кота, то це чудова нагода перевірити свою здатність піклуватися про когось іншого, крім себе. Цей то точно вас не зрадить і буде радий помуркотіти, потертися об вашу ногу і підняти вам настрій, яким би він поганим не був (звичайно, якщо ви не істеричите і футболите ногами у злобі все, що трапляється вам на очі). Можливо й Хемінгуей написав стільки хороших книг і став лауреатом Нобелівської премії, бо його кіт не дозволяв великому письменнику покинути його і себе напризволяще і застрелитися. Отож, якщо не знаєте з чого почати – почніть з кота!

Оцініть статтю

Подобається
Так собі
Пиши ще
Не пиши більше на цю тему

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
День відкритих дверей ІЖ 12 листопада! Київ, вул. Мельникова, 36/1
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
Секрети щедрих городів
Роби, що любиш і люби те, що робиш!
Таксист на «Кадилаці»
Возить – дело женское
Переродження або ReБорн
Власний досвід перетинання кордону
«Лісник» за кермом
Ответственный за наши жизни
“Навіть заради грошей не готовий терпіти”
ЧОРНОБИЛЬСКА КАТАСТРОФА ОЧИМА ВОДІЯ АВТОБУСУ
Справжня чоловіча професія
"Для повного щастя маю практично усе"
Водій маршрутки, якому бракує уваги
Обережно! Освічені водії на дорогах!
Пам’ятка молодим КУР’ЄРистам
Перевезення поза правилами
Дорожня романтика
Водій комбайну це вам не кермувальник «мерседесу»
“наши дороги - минное поле”
"Поезія на тлі війни. Війна на тлі поезії"
Мистецтво в бронзі
Бесіди з богемою про богему
Сергій Казарян — музикант-початківець, закоханий у журналістику
Віктор СКРИПНИК: "У карти з гравцями не граю"
«Шахтар» програв, але переміг «Ворсклу»
Мій тренер каже, що ми йдемо семимильними кроками до успіху
Передювілейна "Журвесна": як це було + pdf версія
«У науці треба кохатися» – фізик Андрій Боднарук
Встигнути все
Подолян: «Нові люди і подорожі - це те, що робить з мене того, ким я є»
Володимир Мельник: Я б із задоволенням прожив своє життя ще раз
Валерій Макаренко: Гонку виграєш на фініші
Залишки Ілліча
Незалежний наркоман
(044) 481-45-61