Історія не про собаку - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"

В мене був собака. Мені його подарували, коли я йшла в перший клас. Минуло 11 років, я вступила на перший курс, і його від мене забрали. Жорстоко, брутально і дуже боляче. Як? Все по черзі…

Він порвав не одну пару мого і не тільки взуття. Він пісяв у тапочки і постійно мене облизував, що я ненавиділа. Він стрибав на мене, коли я поверталася додому, і своїми величезними лапами забруднював мої білі блузки. Він не давав заснути, тому що любив вночі погавкати. Він лякав всіх моїх друзів, і ніхто не хотів приходити до мене в гості, особливо хлопці (мама була рада).

Він був моїм найближчим другом, який знав всі-всі таємниці. З ним завжди було весело і цікаво. Він зробив мене відповідальною ще з самого дитинства. З ним я завжди почувала себе в безпеці. Коли мені було сумно, він завжди намагався мені підняти настрій (і що цікаво, в нього це зазвичай виходило). Кожного ранку він проводив мене у школу і потім зустрічав звідти. Він цілував мене своїм холодним носом; це трохи лоскотно, але насправді дуже приємно…

***

В 6 років мене познайомили з цуценям – Деном. Це був німець змішаний з сенбернаром, дуже цікаве поєднання! Цуценя, спочатку було схоже на маленького ведмедика, дуже швидко виросло (чи то там мені здавалося, я ж сама швидко росла), полюбляло балуватися і нікого не слухалося. Нікого, крім мене. В нас з ним був свій особливий зв’язок. Тільки я могла змусити Дена не бігати, не валятися в багнюці, не гавкати на чужих людей та багато іншого.
З року в рік він ріс, ставав мужнішим та мудрішим і зовсім-зовсім не старів! Навіть коли йому було 10-11 років, мій Ден був таким же цуценям, яке дуже любило гратися, бігати і стрибати. Кожного разу, коли я його кормила, бачила скільки в тих глибоких собачих очах (щоправда, ніколи не розуміла, чи то він радий мене бачити, чи радий обіду), що хотілося зробити для нього щось приємне.

І тут я озираюся – мені 17 років, я вступаю в університет і їду з дому. А як же мій собака? Як я там без нього? І ще гірше – як він без мене?
Звичайно, було важко і неприємно, так само як і розставатися кожного разу на місяць зі своїм домом, батьками, хлопцем, не важливо. Важливою була радість та відданість в очах, яку я бачила кожного місяця, коли поверталася. За півроку звикла, менше скучала і інколи навіть не думала про нього…

***

Якось мені зателефонувала мама. Вона плакала і намагалася щось сказати, але не могла. В мене в голові за цю хвилину потоку незрозумілих слів перед очима промайнуло все життя. Щось сталося з татом, братом, рідними? Що думати, що робити? Я помилялася…

«Дена застрелили», – ледве вимовила мама. «Як це?», – відповіла я, не розуміючи, що вона має на увазі.

То що ж сталося? Того місяця недалеко від нас бачили багато скажених лисиць. Це смертельно страшно! В мене вдома хтось забув зачинити хвіртку, і Ден вибіг із двору. Наш сусід побачив, як собака обнюхує лисицю. Скажена вона була чи ні – невідомо. Так само було невідомо, чи вона його встигла вкусити… Сусід зателефонував у санепідемстанцію. Вони приїхали і сказали, що єдиний вихід – це застрелити Дена. Мама слізно просила їх цього не робити, запитувала про уколи від сказу, але нічого не могла вдіяти. Їй сказали, що в нашому районі таких спеціальних сивороток зараз немає, а якщо собаку й справді заразили, він небезпечний для їхнього життя.

Я не знаю, чи бачили мама з братом той жах. Вони мені не сказали. Ми просто про це більше не говорили. І ось минуло вже 3 роки, а мені досі надзвичайно боляче …

***

Ця історія не про собаку, а про найкращого і найвідданішого друга. Це була якась особлива любов, яка надихала, окрилювала, заряджала позитивом та хорошим настроєм. А всі різні дрібні прикрості, які він мені завдавав, насправді просто не дозволяли сумувати, були дуже милими і яскравими.

Зараз я живу в гуртожитку і не маю можливості завести собаку. Але як тільки я звідти з’їду, куплю маленьке цуценя! Ще не знаю, назву його Деном, чи якось інакше, але точно знаю, що це буде ще одна любов у моєму житті, велика радість і маленьке натхнення.

Оцініть статтю

Подобається

Так собі

Пиши ще

Не пиши більше на цю тему

Голосовать Результаты

Схожі новини



• Их было двое - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
• Hello kitty :3 - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
• Навіщо потрібен домашній улюбленець? - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
• Подаруй дім бездомній тварині і отримай найкращого друга - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
• Не зволікай із заведенням домашнього щастя - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
• Більше ніж домашня тварина - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
• Краще ніж антидепресант - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
• Автор вважає, що матеріал непоганий і без заголовку. - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
• Секрет успішного дня - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
• Зміни починаються з людини, яка у дзеркалі - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"