Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»

Анна Саркісян, РЗГ, 4 курс.

Я зустріла Віку на роботі, тому попросила її розповісти про себе, свої кар’єрні плани та здобутки.

- Вікторіє, як давно ви працюєте в піарі?
- Я працюю не зовсім в піарі. Відділ, в якому я працюю асистентом називається «Корпоративні комунікації та зв’язки з громадськістю». У грудні 2018 року буде 5 років.

- Як ви зрозуміли, що хочете працювати у цій галузі? Яка ваша освіта?
- Моя освіта з піаром не зовсім пов’язана. Я магістр з економіки. Проте під час навчання були дисципліни, пов’язані з маркетингом, з міжнародним піаром, ось тоді я зрозуміла, що це цікаво. Ця сфера креативу, як мені здалося, була ще тоді незвіданою, тому я вирішила себе в ній спробувати.

- Що зараз мотивує вас працювати і розвиватися?
- Мені надихає моя команда. Мій невеликий дружній колектив, усі колеги, які в нашій компанії відкриті та готові завжди прийти на допомогу, підтримати у складні хвилини. Щодня, коли ти занурений у рутину, твої колеги підбадьорюють тебе. Це прекрасно, що у мене є коучі, які здатні зрозуміти певну недосвідченість, особливо, коли ти працюєш над проектом, з яким раніше не зіштовхувався.

- Як вас сприймають колеги?
- Я людина-свято. Мене так сприймають. Ось, наприклад, я відповідальна за підготовку новорічних подарунків та презентів до восьмого березня. Через подібні доручення мене сприймають людино, яка дарує радість, щастя та моменти позитиву. Також я допомагаю івент-менеджеру з підготовкою корпоративну. Моя весела діяльність реально не дає мені сумувати. Така активна робота теж надихає. Адже, погодьтеся, сіра рутина аж ніяк не сприяє бажанню розвиватися. Я просто така людина – я непосидюча, тому не люблю рутину.

- В якій ще галузі ви б хотіли себе спробувати?
- Я задумувалася про маркетинг. Це дещо, що схоже на піар, але зовсім з іншого боку. Також багато думала про рекрутмент, тому що це ті ж самі комунікації, але вже без креативу. Ти повинен більше орієнтувати на продаж бренду компанії через потенційних співробітників. Воно все у дечому схоже, але при цьому має багато відмінностей.

- Ким ви бачите себе через п’ять років? Ви хочете розвивати свою кар’єру чи, можливо, створити реалізовувати себе у інших царинах?
- Поки що на першому місці у мене робота – така я вже людина. Я однозначно не хочу змінювати місце роботи, адже компанія хороша і колектив прекрасний. Я люблю стабільність. Я насправді не проти горизонтальної ротації всередині компанії.

- Чи була у вас у дитинстві мрія, яка, на жаль, не реалізувалася?
- Ну, я завжди мріяла бути на сцені. Не важливо, актрисою, співачкою чи моделлю, я просто хотіла бути «на виду». Я така людина, яка не зможе закритися в комірчині та сидіти там і працювати. Я люблю бути з людьми: спілкуватися, показувати себе, брати участь у цікавих проектах. Моя нинішня робота дає мені часткову можливість «показувати» себе. Навіть конференції, у організації яких я часто беру участь. Адже під час конференцій тебе фотографують, журналісти можуть з тобою спілкуватися. Тобто, частково моя мрія реалізувалася. Не зовсім так, як я хотіла, але все ж таки, краще, ніж ніяк. Ми не знаємо до чого наші мрії нас приведуть.

- Чи є якась відома людина, яка стала вашим взірцем?
- Одного кумира у мене немає. Я полюбляю читати історії успіху відомих людей, їхні біографії, думати та аналізувати причини їхнього успіху. Зажди мені цікаво, щоб було б з ними, ким би вони були, якби не стали відомими та успішними, якби не прийняли доленосних рішень у минулому.

- Останнє запитання: що ви можете порадити студентам з приводу того, як не втратити себе на роботі, не загубитися серед масиву офісного планктону?
- Я реалізовую себе через зовнішні зміни. Я дуже люблю моду та стиль. Тому я раджу всім, якщо звісно робота це дозволяє (лікарям навряд чи це знадобиться) відходити від класичного дрес-коду, привносити у свій лук щось нову та особливе. Не ходити «білий верх чорний низ», а різнобарвити свій гардероб. Ви побачите наскільки легше вам стане працювати. В будете надихати самі себе!
- Чудова порада! Дякую вам!