Гра на виснаження

Поліна Мумрова про те, як бігти за мрією дедалі швидше та коли зупинитися

Красуня Поліна Мумрова вирушила до Москви, щоб заспівати країну повністю. Вона мріє бути визнаною вокалісткою та зустрічати нових-нових-нових людей. Прискорювати темп. Отримувати схвалення. І не соромиться в цьому зізнатися.

Емоції чи холодні прорахунки?
Емоції. Розумію, що це певний дисонанс. Так, у мене є плани. Ні, я не сиджу з блокнотом, олівцем чи богушбуком, щоб фіксувати ідеї. Все в голові. Москва налаштовує на мультизадачність.

Три головні якості в собі.
Комунікабельність, відданість, відповідальність. Всі орієнтовані не всередину, а на людей.

Питання з твого улюбленого серіалу «Пліткарка». З ким хочеш повечеряти?
Сталін, Тіна Кароль, Монатік.

Чого хочеш просто зараз?
Зробити ідеальні «стрілки».

А в перспективі?
Знайти роботу, яка була б до душі. Щоб був такий, знаєш, двіж-паріж, щоденно мінімум одне нове знайомство. І вокал. І визнання моїх здібностей.
Останнє справді важливо. Я не достатньо впевнена в собі, тому потребую схвалення ззовні.

У який момент все починає працювати comme il faut?
Коли плануєш та віриш, не опускаєш руки. Звучить трохи банально, але я ж і не Ремарк, щоб розливатися афоризмами по дрєву. Мене завжди штовхають дві ідеї. Перша – зробити крок назад не страшно. Друга – у будь-якій. Будь-якій ситуації можна вдавати, ніби я саме так і планувала.

Коли ти очікуєш отримати результати?
Не було ще дня (за винятком температури 38 та свят), коли я б не займалася вокалом. Вночі серфлю ютуб, щоб проаналізувати новини української, російської, зарубіжної музичної індустрії. Знайомлюся, тримаю в голові напрочуд важливе правило: кожна зустріч трапляється ДЛЯ ЧОГОСЬ. «Кирпич никогда просто так никому на голову не падает». І повернемося до твого питання. Коли результати? Коли я стану лимончиком, вичавленим до останньої кислої краплини. Лише після того, як зрозумію: більше я не можу зробити геть нічого.

Що заважає?
Сумніви та страх, що ти не унікальний. Москва – місто безлічі можливостей. А ще тут є безліч спритних людей, які вихоплять ці можливості раніше за тебе, якщо не поквапишся. Шанси – ресурс невичерпний, але й швидковідновлюваним його не назвеш.

З якими проблемами зіткнулась?
Невиправдана невпевненість у собі.

Чому твоя мета досі не здійснена (це без претензії)?
Я на порозі. Головне – чути свою мету. І незабаром про мене почуєте 

Як вирішуєш проблеми?
Істерика. Справді, найдієвіший метод. Ти не можеш холодно та відсторонено мислити, поки розриваєшся зсередини. Випусти з себе, звільнись. Плюй у дУші, якщо не можеш кричати. Кричи, якщо не можеш плакати в макіяжі. Влаштовуй щомісячні сеанси сльозотерапії вдома. Потім, коли зсякнеш, раптом стане легко, спокійно. І – головне! – чисто.

Що могло б тебе зупинити?
Сумніви. Вони блокують мислення. Всі проблеми через сумніви.

Коли все вийде, якою ти себе бачиш?
Успішною, спокійною, щасливою. Уявляти, у платті якого кольору я отримуватиму умовний золотий грамофон, - дуристика. Хоча плаття буде темно-синє.

Заради якої емоції ти почала цей марафон? Щоб отримати що?
Спокій. І це, мабуть, головне, брак чого я гостро відчуваю. Поки не збереш пазл, не розв’яжеш судоку, - щось тебе гнітитиме. І ти щодня змагатимешся з собою. Буде здаватися, що ти робиш недостатньо.

Так, я хочу зупинитися. Проте лише тоді, коли можна буде випити келих ігристого та поставити в туду-листі свою головну галочку.

Схожі новини



• Дивись, нас тепер троє: я, ти і моя хвороба
• Віка Смикова: «Хотіла бути актрисою, а стала піарником»
• Поліна Фоменкова: «Є лише єдиний шлях прожити своє життя недарма – це реалізувати потенціал, який є в кожного!»
• Юлія Прядко: про безглуздість мрій і політ у космос, коли ракети немає
• «Я думала, це я так добре розумію білоруську, а то була російська з акцентом»
• По нотах особистості
• Про що мріє радіотехнік
• Я би хотів поєднати користь і розваги
• «ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
• «Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився