реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»
«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»

«Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом»

Анастасія Папуч, ВСР, 4 курс.
Інтерв’ю


Не дивлячись на моє хвилювання перше враження від знайомства з Анастасією Зелінською було дуже позитивним, бо вона змогла одразу викликати у мене довіру та повагу своїм простим підходом та проникливо-інтелектуальним поглядом. Вона активна дівчина з блакитними очима, як у королеви ельфів і яка завжди з наймилішою та найщирішою усмішкою на устах, ніби вона щойно виграла мільйон. До всього цього Анастасія справжній майстер слова і прекрасно може виражати свої думки гарною українською мовою. Анастасія Зелінська є випускницею Інституту журналістики КНУ ім.Т. Шевченка, а тепер вже й викладачем. Вона поділилася своїм досвідом роботи редактором та розповіла про свої цілі та інтереси.

Анастасіє, серед ІЖшників ви відома як редактор одного міжуніверситетського видання. Що це за видання?
Так, я була головним редактором газети «Ять». Вона призначена для студентів та майбутніх редакторів, видавців, журналістів, дизайнерів.

Як ви стали головним редактором газети «Ять»?
На другому курсі в рамках однієї із практичних дисциплін наш викладач Ситник Олексій Валерійович запропонував нам створити якийсь реальний продукт, над яким буде цікаво працювати. Так зародилась ідея газети «Ять» – газети про видавців та для видавців. Відповідальністю бути головним редактором мене нагородила група.

Які завдання ви ставили перед собою під час роботи над газетою «Ять»?
Хотілось зібрати довкола газети не лише представників нашого інституту, але й інших, зацікавлених у видавничій справі студентів. Тож ми потроху розширяли нашу редакцію, долучали студентів КНУКіМ, НПУ ім. Драгоманова, КПІ, ЛНУ ім. І. Франка. Нашою метою було створити простір для практики та спілкування однодумців.

Як ви організовували колектив? Чи були якісь особливі методи організації колективу?
Оскільки наше видання було студентським та трималось на чистому ентузіазмі редакції, то основним методом організації роботи було підтримання цього ентузіазму та позитивного настрою учасників. Газета виходила 4 роки, за цей час редакція постійно зазнавала змін, приходили нові обличчя, змінювались пріоритети. Однак, основою нашого колективу було бажання творити та розвиватись. Ну, а щодо організаційних моментів, то тут мені доводилось тримати все в голові та постійно роздавати «пілюлі» журналістам, щоб вони вчасно здавали матеріали (сміється).

Чи всі мають право голосу в колективі редакції відкритою мірою?
Звісно! Ми регулярно збирались та обговорювали тематику номерів, статей та прораховували як виправити попередні недоліки. Ми вчились на своїх помилках. Тому висловитись могли абсолютно всі! Ба, навіть більше, ми запрошували на посиденьки викладачів, аспірантів та колег, які б могли підказати щось нове та цікаве, а також вказати на наші помилки.

Що найголовніше, на вашу думку, у професії редактора?
Як на мене, в роботі редактора головне – це цілісне бачення твору, книги чи продукту, який ти редагуєш і збираєшся випускати в світ. Ти маєш розуміти, що саме хоче бачити твій читач і як ти можеш в цьому йому допомогти.

Чи треба редактору бути обізнаним у всіх сферах життя?
Обов’язково! До прикладу, я зараз працюю редактором у журналі про будівництво. Щодня доводиться дізнаватись щось нове про екскаватори, будівельні матеріали та енергоефективні технології. Редактор має знати усе, щоб запобігти помилкам у будь-якому тексті.

Які творчі особливості роботи редактора?
Робота редактора надзвичайно творча, адже у його руках майбутнє не лише певного видання, але й видавництва. Одночасно, його робота надзвичайно відповідальна.

В Інституті ви навчалися на спеціальності видавнича справа та редагування. Чому ви обрали саме цю професію?
Завжди хотіла пов’язати свою діяльність із словом. Вирішила, що видавнича справа – саме те, що потрібно, адже лише редактор може зробити слово прекрасним та могутнім. Жодного разу не пошкодувала про вибір фаху.

У вас був улюблений предмет в університеті?
За час навчання в університеті було багато цікавих дисциплін. Особливо подобались практичні заняття із редагування, дизайну, комп’ютерної графіки. Тепер, коли я вже працюю у редакції журналу, розумію, що знадобилось абсолютно все, що вивчила на парах.

У Вас є улюблене хобі?
Так, моє хобі – гра на фортепіано. Я закінчила музичну школу, а тепер час від часу граю для власного задоволення.

Ви любите читати?
Звісно, я люблю читати. В іншому разі я б не обрала роботу із словом як свій фах! (сміється)

Що ви читаєте (книжки, газети, журнали)?
Дуже люблю дитячу літературу. Вважаю, що для неї ніколи не буває пізно. А ще полюбляю читати науково-популярні книги та журнали.

Назвіть 2-3 головні особисті якості, якими повинен володіти сучасний редактор.
Як на мене, сучасний редактор повинен бути грамотним, впевненим у своїх силах та стратегом. Саме такий редактор зможе привести видавництво до успіху.

Як Ви вважаєте, чи буде існувати професія редактора у майбутньому чи на зміну прийде машина/робот?
В майбутньому редактор – надзвичайно важливий гравець на ринку, якщо сприймати його не лише як того, хто виправляє помилки, але як людину, яка розробляє видавничі стратегії, керує видавництвом.

Запропонуйте 2-3 корисні поради читачам (майбутнім редакторам, журналістам іт.д.).
Використовуйте студентський час із користю, читайте, учіться у викладачів по максимуму! І творіть власні проекти – це додає досвіду і впевненості у своїх силах.

Наостанок, давайте зазирнемо у майбутнє. Чи плануєте ви створити свій бізнес, чи хотіли б випускати своє видання? На яку тематику?
Думала про це, коли вступала на перший курс. Хотіла організувати власне дитяче журнальне видання. Можливо, колись мої мрії здійсняться..

Ще додам, що я дуже хвилювалася під час того, як домовлялася з своєю співрозмовницею про інтерв’ю, і мабуть, переборщила з офіційно-діловим стилем викладу своїх думок у листі, бо все ж таки це викладач Інституту журналістики. Але Анастасія Зелінська швидко мені відповіла, погодилась і виявилася дуже простою та щирою співрозмовницею й змогла створити приємну атмосферу.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
«Семь дней» з життя Сергія Кириченка»
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61