ЄВГЕНІЯ ДАВИДЕНКО: ЖУРНАЛІСТИКА - ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ЯКА ВІДКРИВАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИМІРЯТИ НА СОБІ ЧИ НЕ ВСІ ПРОФЕСІЇ!

Журналістка інформаційного телеканалу RTI Євгенія Давиденко про те, чому вирішила працювати в ЗМІ, що для неї журналістські стандарти і чи зможуть блогери замінити журналістів.

- Розкажи, чому вирішила пов'язати життя з журналістикою?
Попри ймовірні сподівання, моя історія приходу в журналістику не обрамлена пухнастими хмаринками на полях рожевих блокнотів, де дівчатка пишуть різні оповідки. А потім цю писанину хвалять дорослі і пророкують кар'єру письменниці чи журналістки. Писати я почала пізно, у старшій школі. Тоді ж відкрила для себе (оточення допомогло в цьому), що написання творів непогано в мене виходить. Частково у виборі професії це зіграло роль. Однак куди більше значення мав мій комплекс відмінниці. Однаково старанно вивчаєш усі предмети, а пройшовши рубікон школи, приходить шокуючи відкриття: ні одна з професій не виділяється в туманній невідомості життєвих перспектив… І тут спало на думку: журналістика! Це та професія, яка відкриває можливість приміряти на собі чи не всі професії! Так, я просто не хотіла вибирати. Але врешті цей мій каприз привів мене туди, де я маю бути. І я ні про що не жалкую.

- Що ти вкладаєш у поняття "журналістські стандарти"?
Перш за все, думаю, це об'єктивність та баланс думок. Також це точність. А також журналіст повинен якомога глибше розібратись у темі і не транслювати бездумно чийсь політично замовлений меседж.

- Чи існують, на твою думку, журналістські стандарти в сучасних медіа?
Є медіа, які їх дотримуються. Принаймні, намагаються. Однак кількісно переважають, на жаль, не вони. Якщо наперед не знати, кому належить те чи інше ЗМІ, можна стати жертвою агітаційної роботи політтехнологів. Наприклад, є ряд мас-медіа, які в якості експертів залучають "своїх" людей, які говорять потрібні власникам медіа тези, або ж формують так званий порядок денний каналу. Або ж потрібні події власниками, умовно кажучи, нечесних, необ'єктивних медіа, розкручуються до масштабних розмірів. І часто-густо такі події у житті людей не мають ніякого значення, однак важливі у бізнес-боротьбі олігархів, один з яких фінансує і впливає на це ЗМІ.

- Доводилось стикатися з випадками, коли колеги порушували журналістські стандарти?
Найчастіший випадок - вплітання суб'єктивних оцінок у новинні сюжети, інформаційні повідомлення. Для суб'єктивних оцінок є інші жанри.

- Як ти оцінюєш професійну підготовку журналістів на українських телеканалах?
Дуже мало журналістів, які прагнуть не просто переказати подію, а з'ясувати причини, змоделювати можливі її наслідки. Нині серед журналістів велика тяга до смаженого, до персон зі світу селебриті… Це має право на існування, але цього забагато на наших каналах, бо "піпл хаває". А може він "хаває" це, бо іншого він не смакував… Хіба у вишах майбутнім журналістам не наголошують про суспільний інтерес? Так, але виходить, не кожен розуміє його адекватно, натомість - безпідставно "бульваризує".

- Чи можна стати професіоналом без профільної освіти?
Можна, якщо дуже хотіти. І якщо пощастить з хорошим наставником у якісному ЗМІ.

- Чи доводиться працювати з непрофесіоналами? Чи заважають вони в роботі?
Дуже заважають, якщо вони твоє керівництво. Наприклад, адепти і носії совкової журналістики, які завжди лояльні до влади, хто б у тих владних кабінетах не сидів, і не звикли просіювати крізь сито здорового глузду ті чи інші владні ініціативи.

- Поділися випадком з професійного життя, коли непрофесіоналізм твого колеги негативно вплинув на створення інформаційного продукту?
Якось, працюючи у регіональному ЗМІ, мій начальник дав завдання узяти інтерв'ю в одного астролога, мага. Я це зробила. Сама розуміла, що переді мною - шарлатан. І думала, ніхто на цю вудочку не купиться. Та ні ж бо. Як виявилось, до нього після інтерв'ю за допомогою почали звертатися люди… Зараз уявляю, скількох через моє інтерв'ю було ошукано! Я гадаю, редактор не мав взагалі таких людей запрошувати, або ж треба було на правах реклами. Нічого цього дотримано не було. Мені досі соромно, що я виконала редакційне завдання. У всіх нас є вибір. Я повинна була відмовитись.

- Чого не вистачає журналістам?
Аналітики, бажання копати глибше.

- Чи прослідковуєш якісь позитивні тенденції в розвитку сучасної журналістики?
Ні. Телевізійна журналістика точно потребує інтелектуального реформування.

- Нині все більшої популярності набирають блогери. Чи зможуть вони, на твою думку, замінити журналістів?

Вони подекуди виграють в оперативності, в яскравій подачі матеріалу… Але чи ставились вони упереджено до джерела інформації, чи перевіряли його, як цього очікують від журналістів? І чи цей блогер часом не проплачений бот? Є ряд питань, на які потрібно дати відповідь, перш ніж ставити знак рівності між блогером і професійним журналістом. У кожному конкретному випадку знак тотожності може бути, а може й не бути.

- Все частіше в журналістському середовищі можна чути, що новинна журналістика вже перестала бути знеособленою, а кожен журналіст - це особистість, яка має виражати свою власну позицію у інформаційних матеріалах. Чи варто застосовувати фразу "Я" у журналістському матеріалі?
Я вважаю, що у новинній журналістиці це неприпустимо. Хіба у репортажах, коли точно видно, де факт, а де його інтерпретація.

- У яких випадках "Я" категорично не можна вживати?
Коли цією фразою ти стаєш на чийсь бік і порушується баланс думок. Це буде пропаганда. А не журналістика.

- Якою буде журналістика, на твою думку, через 5 років?
Особливо вона не зміниться, хіба що зросте значення електронних ЗМІ. Дедалі дорожче обходитиметься для власників утримання телеканалів, радіостанцій, відтак дешевше буде мати сайт і канал, радіо в Інтернеті.

Схожі новини



• Треба інтерв`ю - "люди самі знаходяться"
• Презентації вибіркових дисциплін
• Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
• Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
• AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
• «Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
• ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
• Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
• Одноденна практика в УНІАНі
• Розкішні тропіки – у центрі столиці!