Євгенія Брага: “Завжди роби виклик самому собі”

Валерія Марченко, ВСР, 4 курс.

Обираючи факультет, ніхто не може бути певним що продовжить свій шлях у цьому напрямку. Хтось після університету піде геть іншою дорогою, адже це життя. Але чи реально вибороти місце під сонцем у своїй спеціальності?
“Новий канал” – місце де працює енергійна та креативна команда. Під час робочого процесу на каналі дуже гаряче, але поза робочим майданчиком кожен співробітник розкривається зовсім з іншого боку, іноді навіть геть несподіваного. Саме такою для мене стала Євгенія Брага, на майданчику ми ніколи не спілкувались, я лише знала її ім’я. Але я бачила що це надзвичайно цілеспрямована людина і в неї є чому навчитись. Тож взяти у неї інтерв’ю мені здалось непоганою ідеєю.

- Які необхідні навички або уроки дав вам інститут?
- Найголовніше - це ніколи нічого не боятися, така якість як сором'язливість в журналістиці ні до чого.

- Коли ви вирішили, що хочете пов'язати своє життя з журналістикою?
- Ще у школі. Я обожнювала читати газети, журнали, двитися передачі та завжди було дуже цікаво який же він - процес створення цих продуктів? Тож ця цікавість все далі й далі підштовхувала мене до журналістики.

- Як склалася кар'єра після інституту?
- Працювати я почала з 2 курсу, спочатку в газеті “Комсомольська правда”, потім пішла на 5 канал, згодом опинилася на Новому. Де власне і затрималася аж до 2012. Починала з програми “Ексклюзив”, “ТВ таблоїд”, “Інфошок”, “Новий погляд”, реаліті "Знову разом" і ще багато чого. В 2012 зробила паузу і пішла на продакшн, робила документальні програми про зірок. У 2015 повернулася на Новий випусковим редактором програми “Абзац”, виходила в прямому ефірі. Сьогодні ж займаюсь шоу "Від пацанки до панянки" та “Топ модель по-українськи”.

- Які маєте плани на майбутнє? Яким буде ваш наступний крок у кар'єрі?
- Наступний крок це, звісно ж, стати головним редактором хоча б в одному з проектів, якими я займаюсь зараз. Але це доволі важко, робота займає майже весь вільний час. Але ти й сама знаєш що це таке, коли ти вже о шостій ранку на знімальному майданчику, а потім лише о другій годині ночі повертаєшся додому, якщо повертаєшся, а не продовжуєш знімати синхрони (сміється). На особисте життя майже не лишається часу, потрібно весь час балансувати між роботою та сім’єю.

- Так, це доволі складно, тож бували у вас моменти, коли хотілося все кинути? Якщо так, то що допомагало в такі моменти?
- Гадаю, в кожного коли-небудь був такий момент, коли руки опускалися, хотілось все покинути. Та мені в такі моменти завжди допомагає родина та друзі. В них завжди знайдуться ті самі слова, які змушують рухатися далі та досягати своїх цілей.

- Чи стикалися ви з творчою кризою? Як ви вважаєте, що може допомогти її подолати?
- Не думаю що це можна назвати кризою, проте бували моменти застою, коли ну просто ніяк в голову не йшли нові ідеї, або ідеї як обіграти сюжет. Проте, на допомогу мені в такі моменти приходить “перезавантаження”. Я відволікаюся на книгу, або на фільм, чи на проголянку – на що завгодно. Даю відпочити своїй фантазії, черпаю натхнення та просто переключаюсь на щось інше, а потім з новими силами та ідеями йду до кінця.

- Чим ви цікавитесь? Можливо є якесь хоббі, раз ми заговорили про “перезавантаження”?
- Насправді, редактору необхідно цікавитись всім потроху, адже поставлена задача може бути найрізноманітнішою, а виконати її треба на 5+. Стосовно хоббі − я обожнюю подорожувати, а робота цьому лише сприяє. Буває таке, що кожен день доводиться знімати у різних містах. Зміна обстановки мене дуже бадьорить.

- Євгеніє, а як гадаєте, працювати за спеціальність це міф чи реальність?
- Для мене це швидше спірне питання. Адже я закінчила Інститут журналістики в 2008 році, але трохи за іншою спеціальністю.

- Справді? Тож який саме факультет ви закінчили і що вас мотивувало?
- Так, закінчила радіомовлення. Спочатку хотіла піти на спеціальність ТВ, але вона була переповнена. Проте, я не пошкодувала, що опиналась саме там, тому що отримала можливість поставити голос і, з огляду на невелику кількість людей в нашій групі, знання було засвоїти простіше і швидше.

- Можливо у вас є слоган, який він?
- Слоган − завжди роби виклик самому собі, не потрібно доводити щось комусь, став мету перед собою і йди до неї. Зрештою тобі потім відповідати перед самим собою.

- І може ви б могли дати якусь пораду для тих, хто тільки починає свій шлях в сфері журналістики?
- Власне мій слоган можна і порадою зробити, а головне − чим би ви не займались, будь то радіо, ТБ, видавництво, газета, чи інше, щоб це приносило вам задоволення, без цього жодна робота не буде вам у радість, навіть з хорошою заробітньою платнею.