Про що мріє радіотехнік

Звичайний студент КПІ, з яким я познайомилась в парку біля Політехнічного інституту відверто поділився зі мною не звичайними захопленнями та розповів про мрію свого життя.

Розкажи трохи про себе
Мене звуть Саша, мені 21 рік, навчаюся в КПІ на радіотехнічному факультеті, люблю активний відпочинок, спорт, але і погуляти з друзями, повтичити за компом теж можливостей не впускаю, граю на гітарі (самоучка), захоплююсь аніме.

А що ти «втичиш за компом»?)
Ну, в ігри граю. Люблю «Доту», якось виграв 13 каток (ігор) поспіль. Для мене це рекорд, складно вигравати підряд, коли працюєш в команді і не все залежить від тебе. Я тоді був «бладсікером» – це персонаж, який сильнішає за рахунок втрати здоров’я ворогів. А ще за катки дається шмот – типу візуальні ефекти на персонажів – от я колись продав його на 500 грн

Ти азартний?
Досить таки, але я знаю коли треба зупинитися

А на гітарі який репертуар граєш?
Рок, або якісь саундтреки з аніме та ігор.

Про що ти мрієш?
Дуже хочу потрапити до Японії – це країна, де зародилося аніме, яке є одним з моїх основних хобі. Класно було б провести день у компанії Shaft, або White Fox – це, так би мовити, «дісней» у світі аніме. Мені цікаво подивитись, як їх створюють, відчути процес зсередини. Взагалі Японія має неповторні традиції, які співіснують з надсучасним технічним розвитком. Мене як технаря це також захоплює.

А от мрія всього життя мабуть – потрапити на АЕС в Фукусімі. Мені дуже подобається тематика зони відчуження, постапокаліптична атмосфера закинутих АЕС. Я уже був у Чорнобилі та в Прип’яті. Було б цікаво порівняти, як з подібною катастрофою справляються в одній з технічно найрозвиненіших країн світу, можливо перейняти досвід та старатись застосувати його тут. Адже пройшло вже більше 30 років, як вибухнув Чорнобиль, а це досі забута зона відчуження.

Що заважає тобі зробити це просто зараз?
Банально для цього потрібні ресурси. Це не якась там гаряча путівка до Єгипту. Лише квиток до Японії коштує близько 2 000 євро. А країна не з дешевих. Проте я скоро закінчую навчання в КПІ, після цього думаю, що вдасться знайти хорошу роботу. Тоді відкладатиму «на мрію» і через декілька років думаю, що вона обов’язково здійсниться.

Схожі новини



• Я би хотів поєднати користь і розваги
• «ВСЕ, ЩО Я БАЧУ ТЕПЕР – ОЧІ»
• «Дванадцять років без алкоголю та з чіткими цілями у житті»: інтерв’ю із панк-рокером, що вчасно зупинився
• Эстетика мрака: Резидент арт-лейбла EX_NEGATIVO
• FEEL LIKE YOURSELF: ANASTASIA IVANOVA
• «Життя в Україні очима іноземця»
• «З серйозним обличчям круті ідеї не придумуються”
• Ad altiora tendo – Я прагну вищих речей!
• Крутий редактор чи котлети замість мрії
• Я не пишу для того, щоб стати кимось чи щось зробити. Я просто хочу розказувати історії.