Журналіст-студент і студентські ЗМІ від журналістки “Studway”. Інтерв'ю.

Анна навчається на магістратурі у Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка за напрямом «політологія».

З Анною Олійник ми домовились про зустріч о дев’ятій – ні, не вечора. Тематично-французька кав’ярня, де на вході тебе вітає канонада «Бонжур!» з усіх боків, дає прихисток від осіннього дощу і заодно змушує задуматись про про шляхи існування у цьому світі.
Інтерв’ю з редактором відділу новин Studway пояснить, як влаштований найстудентськіший український інтернет-ЗМІ і дасть ще одну відповідь на питання завжди болюче: ким бути?

Чому ти журналіст?
Мабуть, кожен гуманітарій має побути журналістом для того, щоб хоча би мати якесь структуроване уявлення про світ. Все, чого тебе вчать у сенсі писання (принаймні на політології) – це розтягувати думку. Ти розтягуєш, розтягуєш… А журналістика передбачає, що ти можеш комусь щось розповісти – таке, чого вони ще не знали.

У свою чергу, кожен журналіст має посидіти на стрічці новин. Не я це кажу, головред «Тижня» це сказав. По-перше, це дуже сильно ставить тебе на місце: вчишся орієнтуватися у потоці інформації і, до того ж, структуровано її подавати.

Як давно ти вже на «Studway»?
Дев’ять місяців. Власне, це мій перший журналістський досвід.

Чому ти обрала саме «Studway»?
Це були [минулорічні] довгі зимові канікули в КНУ. Перший місяць я читала книги, дуже багато книг, тільки книги, а на другий місяць я зрозуміла, що мені треба якось розбавити моє читання книг… писанням, наприклад. «Studway» оголосив пошук новинарів, і я подумала: а чом би й ні? І я подалась, а вони мене взяли. І я вважаю, що це було непогано для мого життя. Насправді там працюють прекрасні люди. Для мене завжди найбільше значення мають люди. Саме тому «Studway».

Чи пишеш ти щось, окрім новин?
Це більш-менш паралельні процеси: новини та інші матеріали. Перший матеріал мені повернула редактор, це був вордівський документ, червоний від приміток. Насправді все було там дуже доречно, в плані побудови речення і такого іншого. Власне, після того правок стало менше. Але я пам’ятаю цей перший док. Потім пішли репортажі, далі – ще серйозніші матеріали, і вже знаєш, що потрібно писати, а що не варто. Ще у нас є таке, що нечасто пишемо «лонг-ріди», і у зазвичай ти маєш передати основну інформацію в короткому обсязі. До того ж, зазвичай мене посилають на інтерв’ю.

Як влаштований «Studway» зсередини?
Є кістяк, який називається редакцією. Основна, постійна частина «Studway» – це п’ятеро людей. Інга Колба, координатор проекту, Таня Терехова, засновниця, яка координує загальний процес, Олександра Колотуха – піарниця, Настя Чернуха – просто богиня сайту, візуалізації і всього іншого, яка пише підбірки «куди піти» і адмініструє сторінки в соцмережах. Насправді це умовні назви, бо всі займаються усім. Я – ніби як замикальна частина, редактор новин. Є ще постійні журналісти, таких у нас, здається, троє чи четверо.

Звідки взявся «Studway»?
Я знаю про це з історій Тані [Терехової]. Вона – журналіст за освітою. Навчалась за якоюсь програмою в Штатах, і повернулась звідти дуже натхненна. Зненацька зрозуміла, що в Україні бракує ресурсу, який був би спрямований на студентську аудиторію. Що студентство – це сфера, яка практично опускається в ЗМІ, її мало висвітлюють. У неї з’явилась ідея створити універсальну платформу можливостей для студентів.

Зараз «Studway» - це платформа для тренування молодих журналістів, чи серйозне ЗМІ, у якому люди виростуть і залишаться?
Ми ростемо. Ресурс росте, росте рівень журналістів, які на нього працюють. Скажу відверто: оглядаючись на те, з яким багажем знань я починала працювати на «Studway» і порівнюючи з тим, що я маю зараз, помітна глобальна різниця. Це справді класна можливість для розвитку.

Люди, які виростуть і самі по собі вийдуть зі студентського середовища, хіба не захочуть перестати писати про студентів?
Це питання стоїть зараз безпосередньо переді мною як людиною, яка закінчує університет. Але я розумію, що дотичне до студентства життя після університету існує, тому що Інга, Саша, Варя, Оксана – це все люди, які закінчили університет. І вони продовжують займатись «Studway». Та насправді перед нами зараз відкритий Всесвіт, ми більше не обмежені умовними рамками, і складається враження, ніби можеш все. Насправді стаєш відкритішим до пошуку, зацікавленим у ньому. Тож хтозна.

Схожі новини



• СВІТЛАНА ВЄДЄНЄЄВА: ВСЕ, ЩО НАМ ПОТРІБНО – ЦЕ МРІЯ І БАЖАННЯ ЇЇ ЗДІЙСНИТИ. Інтерв'ю.
• «Журналіст для суспільства – це очі й вуха», - Дмитро Бєляєв. Інтерв'ю.
• Дозвольте попрацювати. Інтерв'ю.
• Правила вибору. Репортаж.
• Отримав бюллетень? Роби ставку. Репортаж.
• Робота на «1+1» - міф чи реальність?
• «Саме те, що ти створюєш, твій проект, воно і є самим натхненням.» - Софія Пилипюк. Інтерв'ю.
• Кому затишно в «Українському домі»?
• «Освіта - не вирок». Інтерв’ю з Анастасією Кугук
• Історія одного журналіста. Інтерв'ю.