Досвід
«Година роботи навчить більше, ніж день пояснення. »
Жан-Жак Руссо
Стажування очима журналіста-міжнародникаСтажування - це непростий етап набуття практичних навичок після теоретичної підготовки. Розгублені студенти намагаються зібрати всю волю в кулак і показати себе сміливими і вже кваліфікованими. А от про те, як стажування бачать самі працівники, нам розповів журналіст-міжнародник Першого національного та 5-го телеканалів Арсен Цимбалюк.
- Як часто до вас приходять стажери?- Стажерів я не пам'ятаю за більш як два роки роботи взагалі. А от стажерки приходять часто. Дай Бог здоров'я нашому батьку й учителю Тарасу Івановичу. Упродовж цього року через наш відділ їх пройшло приблизно з десяток.
- Чим вони тут займаються?- Власне, вони тут займаються, передусім, самовдосконаленням. Вони вчаться тому, що має вміти справжній журналіст-міжнародник. Звичайно, не завжди вдається досягти бажаних результатів у рамках роботи власне в ньюзрумі. Тож інколи доводиться працювати, так би мовити, і за межами телеканалу. Перше , чого ми вчимо - це правильно обирати теми, іншими словами - "бачити новини". Крім цього, ми вчимо правильно писати. Й "начитувати" тексти в апаратних відеомонтажного запису. Це такі кімнати 3х3.
- Ви їм пояснюєте, як виконувати ту або іншу роботу, чи просто даєте певні завдання?- Не просто пояснюємо, а показуємо наочно. Адже вкрай важливо, щоб стажер вийшов від нас із певним, так би мовити, багажем. Ми у такий спосіб вкладаємо у майбутнє.
- А де Ви проходили стажування?- Я проходив стажування в інформагентстві УНІАН, на каналах ТВі, СТБ та стажувався за програмою "Відкритий світ" у США - у Вашингтоні та Літл-Році. Там було багато цікавих ситуацій. Тож досвіду набрався. Ну і на Першому та 5-му каналах, де я зараз працюю, також стажувався.
- Як же Ви потрапили на Перший і 5 телеканали?-Існує кілька версій щодо обох випадків працевлаштування. За моєю версією, я довго й плідно працював на благо рідної Батьківщини. І всіх українців.
- Яке було ставлення працівників до Вас, як до стажера?- Коли я прийшов на свою першу, так би мовити, базу практики, я у перший день зіштовхнувся із реаліями, які не вкладалися у моє світобачення. Приходжу я до них. А вони мені й кажуть: «Чекай редактора». Я сів і чекаю. Редактор мав бути о 3-ій. О 3-ій редактора нема. Пів на четверту я зателефонував їй і спитав, де вона. Ось тоді я і усвідомив, що стажерів не дуже люблять. Я прочекав іще 2 години. А коли вона прийшла - мені вартувало великих зусиль, щоб стриматись і не висловити їй глибоке занепокоєння. Але коли ми познайомилися ближче, ситуація стабілізувалась. В цілому ставлення було батьківське. Журналісти тягали мене по всіх зйомках, сварили Януковича і скаржились на всілякі там несприятливі умови. Так що було дуже весело.
- Які шанси влаштуватися на роботу у певне ЗМІ після стажування?-Найчастіше це залежить від трьох показників: 1 - наявність вакансії. 2 – достатні професійні навички, так би мовити, емплої. 3 – особиста лояльність керівника відділу.
- Чи заважають стажери працювати?-Мені заважає тільки телевізор, який стоїть на тумбочці поруч із моїм місцем. Але мій начальник дуже любить його дивитися. Він завжди дуже трепетно просить його не вимикати. Навіть коли начальника немає на місці. Тож я не можу відмовити йому.