Автор вважає, що матеріал непоганий і без заголовку. - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
Інна Гранчук, 4 курс, ВСР
Чому люди заводять домашнього улюбленця? Що це дасть мені? – такими питаннями задається кожен, хто зважує всі аргументи «за» і «проти» того, щоб мати в своєму домі тваринку.
Як не старатиметься заперечити затятий противник такого досвіду, аргументів «за» таки набереться більше. Ось візьмемо до прикладу собаку. Маленьким щеням Ви заносите його до свого будинку. Так, він бешкетує, здається, що його енергії вистачить на десятеро Вас. Однак з першої ж миті, як тільки Ви візьмете його на руки і заглянете йому в очі, ця тваринка одразу перестає бути власністю самого себе. Відтепер для нього існуєте тільки Ви. Чи живете Ви у великому будинку, чи маєте маленьку кімнатку в гуртожитку – для нього це неважливо, він віддає Вам свою душу й дарує свою любов. Іноді це проявляється в розірваних подушках, та це та сама любов, вона проявляється по-своєму, але це вона. Адже єдиний його всесвіт – це Ви.
Пригадайте фільм «Марлі і я» - цей шалений лабрадор робив такий гармидер у домі, що його хазяї бралися за голову. Та все ж вони його безмежно любили, адже це один з членів їхньої сім’ї, і коли він захворів і його не стало, ця втрата була величезною.
А Хатіко? Це ж наскільки потрібно бути відданим своєму хазяїнові, щоб щодня, аж до своєї смерті, чекати його на вокзалі?
Собака ніколи не очікує від тебе зради, для неї немає поняття «бути відданим наполовину», він живе Вами, для нього більше нікого не існує, ну, можливо, ще його кістка. Але ж цю кістку даєте йому Ви.
Знаючи, що Ви отримуєте взамін, жодні розірвані шпалери не змусять Вас змінити рішення. Поміркуйте над цим і Ви обов’язково приймете правильне рішення. Щасти Вам! І нехай Вас вдома завжди хтось чекає!
Схожі новини