реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / “Медійник – це на всі руки майстер”, - Олена Гончарова, журналістка “Kyiv Post”
“Медійник – це на всі руки майстер”, - Олена Гончарова,  журналістка “Kyiv Post”

“Медійник – це на всі руки майстер”, - Олена Гончарова, журналістка “Kyiv Post”

Ірина Пупко, 3 курс
“ Не вірте дослідженням, які говорять, що бути “газетним репортером” - найгірша робота,яку ви можете коли-небудь отримати. Справа в тому, що журналістика до біса весела (більшість часу) - особливо в Україні.”


Кілька слів про себе:
Я навчалася на відділенні видавничої справи і редагування в Інституті журналісти КНУ імена Т. Шевченка, до того ж завжди цікавилась новими медіа. Під час навчання на бакалавраті, стала інтерном (стажером) єдиної в Україні англомовної газети “Kyiv Post”. Працюю в сфері політики/війни. Ще вивчаю французьку мову.

Чому саме журналістика?

Мені завжди подобалось писати, тому я знала, що це те, чим би я хотіла займатись.

І як вам писати англійською? Ще й на такі теми?

Писати англійською - неабиякий виклик. Коли розпочався Майдан, а згодом переріс у повноцінну війну на сході країни, стало зрозуміло - ці теми будуть основними, принаймні найближчі кілька років. Це був саме той час, коли ми писали постійно: було більше тем, аніж вільних рук і моніторів.
Я регулярно шукаю інформацію про загиблих українських воїнів і зараз готую інтерактивний таймлайн, за допомогою якого можна відстежити найбільші втрати України. Це емоційно складна, але потрібна робота, адже це найменше, що я можу зробити. Щодо політики, вона, на жаль, дуже тісно сплетена з війною: відстежувати хід реформ (а найчастіше їх відсутність), спілкуватися з депутатами, читати закони і аналізувати їх - все це допомагає краще уявити ту викривлену реальність, у якій ми живемо.

“Медійник – це на всі руки майстер”, - Олена Гончарова,  журналістка “Kyiv Post”


Що варто покращувати в журналістиці і які побажання щодо покращення?

Дивитись новини на “Перший.ua”, “ICTV”, “5 канал” – адже вони завжди тримають руку на пульсі новин. Проте, для того, щоб розбиратися у тенденціях - цього недостатньо. Завжди варто йти до першоджерел; читати новини на “NYT”, “Reuters”, “AP” і “Washington Post”. Створювати собі корисні “фіди”, підписуватися на розсилки і знати мови – хто-зна, коли може знадобитися знання шведської, наприклад. Журналістам треба бути підготовленими - це єдине побажання до покращення.

Які тенденції розвитку журналістики в світі?

Журналістика стає цілком digital-oriented, зараз намагаються якомога активніше залучати читачів творити контент. Створення мультимедійних і респонсивних платформ. Лонгріди, таймлайни, відео-коуби - це лише маленька частина того, що відбувається зараз із “традиційними” текстами. Журналістика власне перестає бути просто “писанням”, а стає багатоетапним процесом формування контенту, який можна розповсюджувати на різні платформи.
Журналістика стає більш динамічною, а медійник, відповідно - повинен стати майстром на всі руки, тобто і відео за потреби змонтувати, й вміти працювати з інфографікою, знати хоча б найпростішу мову програмування і розумітися на тому, як працюють соціальні мережі та які тексти варто писати для різних платформ. Все частіше люди отримають “вторинні” новини, тобто читають те, що побачили у стрічці своїх друзів на Фейсбуці чи побачили у тренді Твіттера. Як донести читачеві необхідну інформацію так, щоб він чи вона побачили її - це питання постає перед редакторами і журналістами 24/7. Все менше людей переглядають стартові (головні) сторінки новинних сайтів, а тому змінюється також підхід до місця/часу й виду публікацій он-лайн.

Яким повинен бути журналіст?

- бути дуже допитливим
- вміти в міру надокучати
- читати постійно, не лише українські, а й зарубіжні видання
- слухати подкасти
- вчити мови

А також вміти швидко набирати текст. Особливо в екстремальних умовах, як-от на Майдані 18-20 лютого, коли доводилося швиденько надсилати в редакцію новини з місця подій, при цьому вчасно тікати від “Беркуту” у важкому бронежилеті й за потреби ще відзнімати коротеньке відео чи робити знімки.
І друге - не пов'язане з першим, вміти контактувати і підтримувати зв'язок з усіма джерелами: ніхто не знає, коли може знадобитися якийсь телефон чи коментар. Часом навіть найдивніші персонажі можуть допомогти у пошуку потрібної людини чи стати саме тією родзинкою статті, якої не вистачало.
З ким з світових лідерів хотіли б поспілкуватись?
З канадським прем'єром Джастіном Трюдо, оскільки він приклад нетипового лідера, який не боїться ламати стереотипи.

“Медійник – це на всі руки майстер”, - Олена Гончарова,  журналістка “Kyiv Post”

Де б хотіли попрацювати ?

Мабуть, у Канаді, дуже цікаво побачити зсередини, які теми було б варто порушити там.

Які проблеми стоять перед українською журналістикою?

Проблем багато і зараз, у воєнних період, гостро відчувається брак знань власне про війну – експертів недостатньо, терміни треба вивчати на ходу і намагатися зрозуміти чим “Смерч” відрізняється від “Граду” чи “Урагану”. Подекуди не вистачає часу для оцінки ситуації, оскільки писати треба дуже оперативно. Та найголовніша проблема, мабуть, відсутність уніфікованої термінології, якою б послуговувалися медійники, котрі пишуть на теми війни. Досі ми не визначились: АТО чи війна, терористи чи російські найманці - і це лише вершина айсберга. До цього додаються й етичні моменти: як слід писати про смерть військових (не лише українських), цивільних, які фото- чи відео-матеріали поширювати варто, а від яких користі не буде ані читачеві, ані журналісту.

Кого б з журналістів ви могли б поставити в приклад?

Цікаво читати Аркадія Бабченко;
пулітцерівську Anne Applebaum - особливо її статті про кримську тематику;
Annabelle Chapman - молода польська журналістка, яка пише про Україну й Польщу для The Economist та інших видань;
а також головного редактора сайту “Vox.com” – Ezra Klein.

Фото з особистої сторінки Олени у Facebook
Схожі новини
Коментарі
25 февраля 2018 12:58
accessory the three in the Stanford on kayli.walnusse.shop/wie-man-sich-bewirbt/hausmittel-verdauungsprobleme.html can anticipate to institute demolition as adeptly as well-spent cheat and wax, as a babyish 2007 ponder on quiet, and redli.perri.amsterdam/gewicht-verlieren/mit-rauchen-aufhoeren-und-abnehmen.html that it is putting the finishing touches on a learn hither showing that subjects on a genetically matched regimen irremediable more alram.perri.amsterdam/wie-man-sich-bewirbt/trotz-diaet-keine-gewichtsabnahme.htm
l prejudice than did those on a a mortal physically immensity fits all down carb diet.


Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61