Журналістська кар’єра: з нуля до успіху в Європі

Вікторія Кондрацька, 4 курс.

Українська журналістика за кордоном

Маріанна Сороневич – головний редактор єдиного україномовного видання в Італії та найбільшого в Європі. Вже 11 років «Українська газета», яку очолює Маріанна, – один із провідних засобів спілкування діаспори в Італії. Проте, редакція «Української газети» не є класичною: практично всі редакційні обов’язки Маріанна виконує одна. Ми дізнались, як досягнути успіху, працюючи універсальним журналістом за кордоном.

Серед мігрантів Італію неофіційно називають «країною українських жінок-заробітчан». 85% від усіх українських емігрантів в Італії становлять жінки, як повідомляє статистичне видання «Dossier Statistico Immigrazione». Маріанна Сороневич емігрувала із тієї ж причини, що і більшість українських жінок – покращити матеріальне становище. «Вважається, що люди, які поїхали на заробітки, заробляють багато, користуються європейськими благами, – розповідає вона. – Але слід розуміти, що в Європі ці люди – найнижчий прошарок соціальної драбини… Це люди, які мають психологічні проблеми, бо вони живуть у незнайомому світі, відірвані від родичів та дітей. Складнощі заробітчанства та еміграції набагато більші, ніж про це знають в Україні».

Спершу Маріанна працювала в Італії на дрібних роботах. Не маючи журналістської освіти, оскільки навчалась на факультеті хімічної технології та інженерії у «Львівській політехніці», ні зв’язків у редакційних колах, перспектива стати журналістом здавалась химерною. Складно було уявити, зізнається редактор, що незабаром очолить низку україномовних пресових видань, сайтів і відділ телеканалу. Що ж стало приводом для того, що Маріанна відкрила для себе журналістику?

Купуючи україномовну пресу в Італії, дівчина стала помічати неправдиві публікації, спотворені матеріали про міграцію – або про заробітчанство пишуть занадто позитивно, або навпаки – драматизують і показують в негативному світлі. Поширювались некоректні стереотипи щодо мігрантів, писали в основному про них у кримінальній хроніці. «Мене обурювало, коли я бачила неправдиву інформацію в медіа», – зазначає Маріанна. Першими сходинками до її журналістської кар’єри стало те, що вона почала дописувати до україномовних видань, розвінчуючи неправдиву інформацію. «Я прийшла в журналістику Італії завдяки своїй наполегливості», – підкреслює редактор.

Набуваючи авторитету об’єктивного журналіста, що збалансовує інформацію, Маріанна влаштувалась працювати в україномовній газеті «Міст». Із 2008 року, маючи вже досвід роботи, стала редактором Незалежного сайту українців в Італії «Лелеки». Із 2010 – завідувачем відділу української редакції італійського телеканалу Бабель ТБ, що зображував життя іммігрантів. Основна тематика її журналістських робіт – життя українських іммігрантів в Італії, матеріали про міграційні проблеми.

Італійський бізнес, зі збільшенням кількості приїжджих, відкрив італомовний ресурс «Іноземці в Італії». Згодом заснували видавництво «Іноземців в Італії», де розпочали друкувати періодику різними мовами світу. Від початку виходу в Італії «Української газети» Маріанна Сороневич працює головним редактором і за сумісництвом універсальним журналістом. Редактор займається пошуком інформації та її перевіркою, взяттям інтерв’ю, перекладом публікацій, виїздом на місце подій, опрацюванням листів, оглядом новин з України і навіть версткою видання. Газета виходить щомісячно, і своїм прикладом Маріанна доводить, що створювати рейтингове видання, будучи «одним воїном» у журналістському полі – цілком можливо. Головне – працювати на результат і любити свою справу.

«Українська версія телеканалу Babel виходить в ефір один раз на тиждень. Як завідувач відділу української редакції, відслідковую, аби в ефір виходили фільми мовою оригіналу та програми стосовно українців в Італії. Ми працюємо над проектом щодо зйомки сюжетів про успішних українців. Щодо труднощів у роботі, то починаючи цей проект, здавалось, що виникатимуть проблеми із пошуком успішних співвітчизників, що могли б гідно представити нашу громаду. Проте, діаспора проявляє себе на найвищому рівні. З одного боку, завдяки таким сюжетам українців перестають сприймати лише як домашніх працівників та доглядальниць. З іншого – це додає бажання не зупинятися на досягнутому», – зазначає редактор.

Щодо роботи над виданням «Українська газета», то робочий день побудований так: спершу проводиться моніторинг щодо подій, пов’язаних із життям української діаспори та моніторинг імміграційних нормативів. Далі – збір коментарів українців в Італії для написання статей, пошук експертів, які б могли допомогти у юридичній освіченості. За цим етапом слідує створення інформаційних матеріалів про головні події у різних частинах Італії, аналітичних – про наявні проблеми, художньо-публіцистичних – про визначних земляків.

В італійських редакціях журналісти мають бути записані у спеціальний реєстр. А до нього додають лише тих, хто має журналістську освіту. Проте, існує і окремий реєстр журналістів-іноземців. Якщо у приватних видавництвах ще можна працювати без офіційного журналістського статусу, то у державних не дозволяється. «Хоча я працюю тут уже 12 років у журналістиці, я не є журналістом для італійських законів, тому що не закінчила журналістського факультету», – говорить редактор.

Під керівництвом Маріанни «Українська газета», накладом 23 тис примірників виходить безкоштовно, за підтримки представників італійського бізнесу. Видання є інтелектуальним провідником для тих українців, що живуть в Італії, проте залишаються бути українцями.

До того ж, Маріанна Сороневич є завідувачем дитячого садка у Римі. Оскільки справжній журналіст, за її переконанням, має бути універсальним на всі сторони.

Фото з сайту http://maydan.drohobych.net/

Журналістська кар’єра: з нуля до успіху в Європі

Оцініть написане та прокоментуйте: