Авторизація на сайті

мапа сайту

Кафедра периодической прессы - институт журналистики

Головна / Спецтема / Продовольча криза чи голодна зброя - "СПЕЦТЕМА: ВАРТІСТЬ ЖИТТЯ"

Продовольча криза чи голодна зброя - "СПЕЦТЕМА: ВАРТІСТЬ ЖИТТЯ"

Катерина Романенко, 3 курс.

Хліб усьому голова. Ми не бачимо голоду, але він є!

"Хлопці, куди ж ви мене на воза, до мертвих? Я ж ще живий", - слабким голосом промовляє старий. "Нічого, діду, скоро помреш", - відповідають. В Україні ще під час голоду 1920-х років з'явилась особлива "професія" - перевізник трупів. За кожного вивезеного збільшували плату - пайок. І це було шансом вижити. Невже й зараз десь у засушливій Африці, Північній Кореї чи й у нас, в Україні, є такі перевізники?

Велика свіча із хрестами та журавлем, що рветься до неба, маленька дівчинка з великими очима та колосками у руках, розбиті жорна, а навколо безліч лампадок та квітів, бо зовсім нещодавно був День пам'яті жертв голодоморів. Зізнаймося, лише в цей день ми справді згадуємо, який жах довелося пережити нашим предкам. Пережити... яке дивне слово в даному контексті. Певно, більшості все ж не випало пережити, а довелося потрапити на ось той віз... до трупів. Лише в День пам'яті ми запалюємо свічу, думаємо, сумуємо, плачемо і молимось, щоб більше не повторилось. Решта року - наче й не було. Це нормальне явище, ніхто й не повинен жити весь час минулою трагедією, але, задумаймось, люди й досі помирають від голоду, а в Північній Кореї навіть зараз, у XI столітті, є факти канібалізму.

Сніг та туман... Композиція меморіалу під білою пеленою. За свічкою-монументом не видно міста, усе в тумані, в білій димці... Таке враження, ніби там - пустота. Символічно. Так само, як зараз я не бачу міста, ми зазвичай не бачимо далі від свого носа, далі від свого населеного пункту, регіону, країни... Не сперечайтесь, краще - задумайтесь.

Голодомор 1932-33 рр. на території України однозначно був не просто гуманітарною катастрофою, це був спосіб вбивства, викорінення українського народу, спосіб погасити спротив разом з життям населення, це було використання страшної "голодної зброї", адже звичайна не допомогла. Виникає закономірне питання, а що ж у наш час відбувається у КНДР? 2013-й рік - приховуваний владою голод у сільськогосподарських провінціях, канібалізм. Здається, дещо нагадує.

"Поки його дружина була відсутня у справах, він вбив старшу дочку і сина, який це бачив. Коли дружина повернулася, чоловік запропонував їй їжу, сказавши: "У нас є м'ясо". Але дружина, підозрюючи недобре, повідомила про це в міністерство громадської безпеки, що привело до виявлення частин тіл їхніх дітей під дахом", - повідомляв про ті події журналіст новинного агентства "Asia Press", що базується в Японії.

За даними "The Daily mail", після засухи та неврожаю компартія вилучила в людей залишки продуктів, щоб нагодувати Пхеньян. Вчені Державного Інституту об'єднаних націй південної Кореї збирали матеріал від втікачів з КНДР та з отриманих внутрішніх секретних звітів про наслідки голоду. Зафіксовано факт продажу людського м'яса, як свинини. Приблизно таку ж історію можна почути в музеї "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні". Жахаєшся від однієї думки, що у наш час подібне теж можливо, та ще й не в якихось-там племенах, а в досить розвинутій державі. Ну що ж, комуністична країна, що скажемо так, бореться з усім світом.

Цікаво, що вже у травні 2013-го російське агентство ИТАР-ТАСС, взяло інтерв'ю в заступника керівника представництва Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (FAO) у Пхеньяні Білай Дерза Гага. Він наголосив, що голод - вигадка. Мовляв, Північна Корея – це країна, яка недоїдає, але не голодує. Не знаю, чи це інформаційна війна, чи будь-що інше, але нагадує відмахування Радянського Союзу від подібних проблем у 1932-33-му роках. До речі, на кінець лютого 2013-го, за даними того ж "The Daily mail", зафіксована кількість померлих від голоду в КНДР була 10 тис. чоловік.

У загальному, ООН називає голодуючими 22 країни світу. До них входять 17 держав Африки, а також Афганістан, Гаїті, Ірак, КНДР і Таджикистан. Кількість людей, які страждають від недоїдання у світі на 2013-й рік становила 868 млн людей. Цьогоріч ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) повідомила, що регулярно недоїдають 805 млн. людей у світі. Помітьте, це значно менше, ніж минулого року, але цифра все одно гігантська, адже це - 11, 5 % всього населення Землі або майже у 18 разів більше, ніж населення України.

Після Дня пам'яті жертв голодоморів у музеї-меморіалі пропонують скуштувати страви, які готували під час голоду в Україні. Сухі, жорсткі пляцки з перемелених зерен чи трави, насіння трав, земляна груша, каштани... Добре, хоч так. Але після цього особливо неприємно і страшно читати повідомлення з розряду "Голодуючі африканські матері вимушені годувати дітей листяним відваром замість молока". Страшно уявляти те, чим харчуються люди в голодуючих країнах та як їх організм це витримує. Ми постійно бачимо повідомлення про допомогу місій ООН, про гуманітарні надходження тощо, але цим усіх не врятуєш, та й ніколи не знаєш, чи вдасться всюди доставити ліки та їжу без проблем, а особливо, якщо в регіоні йде війна. То невже вартість життя людей це лише якась гуманітарна допомога? Певно, якщо люди на межі голодної смерті, так. Тоді виходить, що життям 10 тисяч корейців заплатили за примхи держави, що не хотіла показувати свою слабкість. З іншого боку, в той час, як у КНДР від голоду помирали люди, держава провела чергове ядерне випробування. Тобто гроші, щоб прогодувати населення, були. От тільки їх, чомусь, направили на черговий вбивчий механізм.

Тим, хто живе у комфорті та відносному достатку, намагається все вимірювати моральними цінностями, а не грошима, важко зрозуміти, що іноді життя вартує шматка хліба та склянки чистої води. Не лише в тому значенні, що збожеволілі від голоду люди ладні вбити за їжу, а ще й у тому, що така, на наш погляд, дрібниця може врятувати життя.

Зокрема, варто згадати, що у роки першого Голодомору - 1921-23рр. організація ARA (American Relief Administration), Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітетет «Джойнт» (American Jewish Joint Distribution Committee) та деякі інші організації США надали більше 50 мільйонів доларів допомоги й 180 мільйонів пайків, чим врятували життя цілим селам українців. Інша справа, що потім Радянський Союз оскаржив цю допомогу та звинуватив Америку у розвідувальній нелегальній діяльності. Але по суті, саме гуманітарна допомога вище зазначених організацій не дала перерости голоду двадцятих років у трагедію масштабу 1932-33 років. Пробний геноцид українці пережили.

А тепер ближче до нас і територіально і по часу. Що діється на сході нашої країни? Ні, я зараз не власне про війну. Я про голод. Наприклад, у Луганській області, підконтрольній так званій ЛНР, вже зафіксовані випадки голодних смертей. Нещодавно прямо на зупинці транспорту літня жінка втратила свідомість від сильного недоїдання. Ситуація близька до серйозної продовольчої кризи. Ось тут би гуманітарну допомогу, чи не так? Я б запитала, то де ж вона, та благодійна Америка? Але... це не та ситуація.
Україна в стані війни з окупаційною владою цих територій, а отже, не може, та й, певно, не надто хоче надсилати гуманітарну допомогу. З Росії гуманітарка могла б туди прийти, але ми вже самі бачили, чим виливається для нашої країни така "допомога". Цього ми теж дозволити не можемо - надто ризиковано. Що залишається робити? Я особисто не маю відповіді на це питання, але чекати, доки на українських землях знову стане актуальною професія перевізника - теж не вихід. Головне, щоб не сьогодні завтра наша держава не стала подібною до колишнього Радянського Союзу, який не від "не можу", а від "не хочу" мало того, що не намагався прогодувати, а ще й відбирав усе в тих, хто чинив якийсь опір. Адже голодний та ослаблений не повставатиме, бо не матиме сил. Просто погляньмо: раніше Україна, частина держави Радянський Союз, голодувала і у страшні 1930-ті не могла отримати ні від кого допомогу, а тепер Донбас, частина держави Україна, виходить, що теж наближається до подібної ситуації. Так, решта умов різні: було вилучення їжі, закриття кордонів тощо, а в сучасній ситуації - війна. Але, тим не менш... Головне, щоб це все в майбутньому не стало "голодною зброєю" України ідейно проти сепаратистів, а на ділі проти всього населення того регіону.

Всі матеріали на тему "Вартість життя"

Продовольча криза чи голодна зброя - "СПЕЦТЕМА: ВАРТІСТЬ ЖИТТЯ"

Оцініть написане