Редакційна “бджілка”

Олена Пащенко, 4 курс.

Прийнято вважати, що найбільш завантажена людина у редакції - шеф-редактор, його ще називають головним. У редакції “n” все не так. Там головний редактор найщасливіша людина, чого не скажешь про його заступницю, яка завжди завантажена.

Вона-тендітна жіночка невеличкого зросту, вона – гарна ззовні, в неї довге чорне волосся та вона той самий “богатир”, який тягне на собі усі редакційні клопотання. В офісі ходять слухи, що Шеф взяв собі зама для того, щоб нічого не робити. Скажу чесно, у виборі він не помилився. Проходиш по коридору, зліва, де кабінет Шефа, доносяться звуки нового треку Dj Tiesto, а справа, кабінет заступниці Шефа, звідти окрім звуків натискання клавіш клавіатури ніколи нічого не почуєш.

Це не тому, що вона зануда чи не комунікабельна, просто в неї дійсно немає часу. Вона приходить на роботу об 11 годині ранку, а йде додому рівно через 13 годин після початку робочого дня.

Щоб ви не думали, що вона нецікава, розкажу вам трохи про неї. Вона спеціаліст у всіх питаннях, що стосуються Конституції України, роботи українського парламенту та змін в політиці іноземних країн. Вона заступник головного редактора і поєднує у собі обов'язки двох спеціальностей – і журналіста, і редактора. Вона редагує тексти усіх відділів редакції-економічного, політичного, спортивного тощо.

Але, здається, про розповідати роботу вже досить, хочу донести те, що вона, хоч і працює більшість часу, завойовувати серця колег все ж таки встигає.

Головна її особливість – дивовижна уважність, вона помічає навіть найменші зміни в зовнішньому вигляді колег. “В тебе гарна нова зачіска”, “Тобі дуже гарно у цьому кольорі”, “Який красивий піджак, новий?” – часто почуєш від неї.

Вона не завжди посміхається, не тому що вона не хоче тебе бачити чи недобре до тебе ставиться, а, як вона часто каже “Буся, в мене немає сил, я спала усього три години”. Варто відзначити, що вона дуже привітна, так, вона може тобі не посміхнутися, проте завжди спростить як у тебе справи, та вибачиться за те, що вона сьогодні така, як вона каже, “як овощ”.

Доброти в неї теж, хоч позичай. Зайдеш до неї, знаєш, що вона, як завжди зайнята, але якщо попросиш про допомогу у пошуку респондента чи у виборі теми для статті, вона виділить тобі 5-7 хвилин та допоможе.

Такі розмови, зазвичай, не обмежуються сіма хвилинами, якщо ти вже відірвала її від редагування або написання чергового матеріалу, то маєш її вислухати. Розповідає вона цікаво, багато нового про події в Україні та світі дізнаєшся саме від неї, вона завжди в курсі останніх подій, чекає сьогоднішнього виступу президента, міністра юстиції та ще когось. Вона живе потоком інформації, надихається після виходу нового законопроекта та одразу записує собі в білий блокнот, які тексти можна написати на ці злободенні теми.

Вона завжди втомлена, бо багато пише своїх матеріалів, вичитує статті колег, а у вільний час – читає твори в інших виданнях, моніторить, що обговорюють конкурентні ЗМІ.

Вона завжди жаліється на те, що багато працює, проте із непідробною захопленістю виконує свою роботу та ще й охоче береться допомагати колегам. Вона справжня редакційна “бджілка”, вона вірний товариш кожному із працівників редакції, вона завжди допоможе тобі при цьому нічого не просячи за це. Вона натхненна своєю роботою та живе нею. На перший погляд може здатися, що її змушують так жити, проте познайомившись із нею поближче розумієш – вона сама так хоче. Вона любить те, чим займається і намагається зробити якомога більше, тому її по-праву, і я думаю, вона зі мною погодиться, можна назвати щасливою людиною. Це така рідкість зустріти настільки відданого своїй професії журналіста, таких як вона залишилося небагато...

Редакційна “бджілка”

Оцініть написане та прокоментуйте: