Статус "вільний слухач"

Чабанова Дар'я, 3 курс.

(Про виші українських народних республік).

«Ми дуже розраховуємо повернутися в Луганськ, це наша мрія. Руйнувань в будівлі університету особливих немає, тільки вибито скло, немає води, світла та опалення. У Луганську, насправді, не так вже й багато людей, які підтримують ЛНР. Це інтелектуальне місто, а зараз він перетворюється на місто-привид. Нам боляче бачити те, що відбувається в будівлі ЛНУ, по університету ходять з автоматами…», - говорить ректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Віталій Курило.

Українські виші цього року поповнилися великою кількістю вільних слухачів. Це учні вищих навчальних закладів Донбасу, які, зі зрозумілих причин, змушені відвідувати лекції в стінах інших університетів. Їх альма-матер, у свою чергу, спіткали різні долі. Деякі переїхали в інші міста, а деякі погодилися співпрацювати з терористами.

Станом на жовтень 2014 року зі 150 тисяч донбаських студентів, у якості вільних слухачів в інших університетах зареєструвалося близько 3 тисяч осіб. Найчастіше студенти їдуть до Києва, Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя та Одеси. Для оформлення потрібно просто прийти до обраного вишу і написати заяву. Студента перевіряють за Єдиною електронною базою освіти, щоб переконатися, що він дійсно є студентом відповідного університету певної спеціальності. Після цього видається наказ про його прикріплення в якості тимчасово допущеного до занять.

Звичайно є обмеження в кількості такого роду студентів. На одну академічну групу має припадати не більше 5 вільних слухачів. Якщо в обраному виші вже не залишилось місць, то студент може звернутися до Міністерства освіти, і йому підберуть оптимальний варіант. Сесію вільні слухачі можуть складати там, де їм самим буде зручно - або в новому вузі, або в своєму рідному навчальному закладі, звичайно, якщо буде така можливість.

Деякі вузи разом з викладачами та студентами переїжджають із зони активних бойових дій на мирну територію. За даними Міністерства освіти на території Донбасу знаходиться 28 вишів. З серпня місяця вісім з них переведені в інші міста - Старобільськ, Сєвєродонецьк, Кривий Ріг, Вінниця, Харків, Рубіжне та Красноармійськ.

Для переведення закладу в інше місто ректору або ініціативній групі необхідно звернутися до Міністерства освіти. МОЗ починає процес переводу та надає всіляку допомогу. Луганський національний університет, наприклад, перевели в місто Старобільськ на базу місцевої філії, а Луганський національний аграрний університет на базу Харківського національного технічного університету. Але можливі й варіації на тему. Донецький національний університет, наприклад, розпочав свою роботу в місті Вінниця у приміщенні колишнього вінницького ювелірного заводу «Кристал». Навчання в ДонНУ відбувається дистанційно.

У середньому процес переведення навчального закладу на мирну територію займає близько місяця. Першопрохідцем був Луганський національний університет ім. Т. Шевченка. «ЛНУ першим вийшов із зони АТО. Відразу ж звернулися в Міністерство, процес зайняв близько 30 днів. Не можу ні в чому дорікнути керівництву, тому що поставилися з розумінням до нашої ситуації, завдяки цьому ми змогли вже 1 вересня розпочати навчальний рік у Старобільську», - розповідає ректор ЛНУ Віталій Курило.

Такі виші на новому місці стикаються з низкою проблем. Головні з них - відсутність опалення, житла та фінансування. У Міністерстві освіти повідомляють, що Держказна готова підтримувати їх фінансово, але тільки починаючи з моменту зміни прописки.

«Після того, як ЛНУ переїхав до Старобільськ, проблеми з фінансуванням, звичайно, були. Але зараз вже все вирішено, зарплати перераховуються, стипендії теж. Головна проблема зараз - житло. У гуртожитку не вистачає місць, нікуди селити людей. Нам необхідно ще приблизно 500 місць, тоді б ми змогли повністю налагодити роботу. Євросоюз, правда, виділяє гроші на облаштування ВНЗ, які виїхали із зони АТО, ось намагаємося потрапити в ці програми»,-розповідає Віталій Курило.

За словами заступника міністра освіти Інни Совсун, для переводу вишу навіть необов'язково звернення ректора, досить ініціативної групи. Міністерство готове допомогти, але насильно переїжджати нікого не змушують.

Бажання переїхати є практично у всіх викладачів і студентів, виші яких знаходяться на територіях, де ведуться бої. За даними Міносвіти, з 8 тисяч студентів Донецького національного університету переїхати в мирне місто захотіло більше 5 тисяч. З Луганського національного університету переїхало близько 80% викладацького складу і 70% студентів.

Однак є університети, що не захотіли переїжджати, наприклад, Донецький медичний університет імені Горького. Ректор Юрій Думанський активно виступав за переведення закладу в місто Червоний Лиман. Але майже весь викладацький склад висловився проти такого переїзду, більшість захотіла залишитися в Донецьку. При цьому студенти бажають отримувати українські дипломи, а викладачі написали Президенту України лист з проханням вирішити питання з фінансуванням. Думанський відмовився співпрацювати з ДНР, і 8 листопада 2014 року влада самопроголошеної республіки зняла його з посади, замінивши Богданом Богдановим. Деякі студенти та викладачі, які виїхали в Красний Лиман мають можливість вчитися на базі коледжу університету. Вони отримують зарплату і стипендію, а їхні дипломи будуть українського зразка. Які дипломи отримають випускники ДНР-івського університету - невідомо.

Донецький національний університет переїхав до Вінниці та 3 листопада 2014 року офіційно розпочався новий навчальний рік, ректором якого, як і раніше, є Роман Гринюк. Однак в Донецьку залишається свій ДонНУ, з інфраструктурою і новим ректором Сергієм Баришниковим, екс-доцентом кафедри політології, торік звільненим за хабарі. «Україна втратила інфраструктуру одного з найпотужніших ВНЗ Донбасу, деякі викладачі перейшли на бік терористів. Але цілком можливо, що це зіграло на користь в питанні якісного оновлення викладацького персоналу. У ДНР залишилися далеко не найкращі викладачі», - вважає експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний.

Крім того, є виші, які знаходяться на території, підконтрольній терористам, але вони не захоплені і продовжують нормально функціонувати. «З ними є серйозні проблеми, тому що причин переїжджати немає, а фінансування не надходить», - говорить заступник Міністра освіти Інна Совсун.

Хто куди переїхав. Нові адреси вишів

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського переведений в місто Кривий Ріг, на базу Криворізького державного комерційно-економічного технікуму.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля - в місто Сєвєродонецьк, на базу Технологічного інституту вишу.

Донецький національний технічний університет - в Красноармійськ, на базу Красноармійського індустріального інституту.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка - в Старобільськ, на базу Старобільського філії.

Донецький національний університет - у місто Вінниця, університет розмістився у виробничих приміщеннях колишнього вінницького заводу «Кристал».

Донецький юридичний інститут МВС - в Кривий Ріг, на базу Криворізького факультету Дніпропетровського державного факультету внутрішніх справ.

Луганський національний аграрний університет - у Харків, на базу Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка.

Луганський національний медичний університет - у місто Рубіжне, на базу хіміко-біологічного ліцею.

Луганський університет внутрішніх справ - у Суми, на базу Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ.

На фото: Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Текст схвалено С. Приваловою (с).

Статус "вільний слухач"

Оцініть написане