«Динамо» для своїх (оновлено)

Олена Яковенко, ВСР, 4-й курс

Варіант Другий
або чому вболівальники галасують в "мінус"...

16 червня – чвертьфінал Ліги Європи, дві українські команди, київське «Динамо» і дніпропетровське «Дніпро» продовжують боротися разом із іншими шістьома європейськими клубами за титул чемпіона. Сьогодні грає «Динамо». Так часто вболівальники викрикують про відданість і любов до своєї команди, про готовність їхати за нею на край світу, обвішуватися символікою, викрикувати кричалки до втрати голосу, в тридцятиградусний мороз роздягатися до гола… Цей матч не став винятком. Але, як з’ясувалося, для клубу така завзята любов фанатів часто обертається судовими позовами, штрафними санкціями та фінансовими стягненнями. Як вболівати на користь клубу? На це запитання можуть відповісти тільки «свої», серед яких і юрист «Динамо».

За п’ять хвилин на десяту стадіон «Олімпійський» був охоплений з усіх боків щільним кільцем з десятків тисяч людей, які намагалися встигнути на матч. Турнікети з електронною системою пропуску, охорона, серед якої представники обох статей (тобто жінки оглядають жінок, чоловіки – чоловіків) – все виглядало дуже по-європейськи, якби не купи пляшок з-під алкоголю, чипсів та іншого фаст-фуду просто в центрі вже весняного привітного Києва…

Коли ж таки вдається прорвати оборону і зайти на територію стадіону, стаєш свідком вияву істинної вболівальницької любові: усі ці десятки тисяч, мов мурахи, з шаленою швидкістю, спотикаючись, дехто падаючи, та все ж переганяючи один одного біжать по сходах, розмахуючи вже в прохолодному повітрі оманливо теплої весни квитками в пошуках свого сектору і місць.

Нічого не залишається, як механічно робити те саме: бігти, спотикатися, шукати… Думати починаєш вже на трибунах. З першими хвилинами матчу вболівальники починають діяти злагоджено. Усіма видами рецепторів відчувається атмосфера, дух і підтримка біло-синіх улюбленців.

22:05. Лунає гімн. Хто хоч раз був на футболі, розуміє, що таке ТОЙ ГІМН. Тільки уявити, 65 тисяч 535 людей (за офіційною інформацією ФК «Динамо») співає «душу й тіло ми положим…» з таким надривом, що твої вуха, здається, безвільно рухаються в такт.

Отож, гра іде під шалені вигуки на підтримку «Динамо», гучні освистування судді, який чомусь, за словами відданих фанатів біло-синіх, не помічає грубих порушень італійців.

Тут мимоволі помічаєш молодого чоловіка, очі якого рухаються швидше від «хвилі», якою тішаться вболівальники. На запитання, що саме так заворожує у відносно спокійній на 27-му хвилину грі, стримано відповідає: «…дуже важливий для «Динамо» матч, перший у чвертьфіналі Ліги Європи. Домашній матч, нам бажано не пропустити жодного голу». Зосередженість зашкалює.

– Нам?

– Так, нам, я юрист «Динамо», якщо до цього запитання.

Він говорить ще щось, але ти не чуєш, бо твій сусід по сидінню встає і починає несамовито кричати: «…итальяшки играют грубо… дерзко играют… подло…» Для нього це вже не просто гра, це сенс життя. Як і для юриста, якому, здається, пощастило – робота і хобі стали нероздільними.

На 35-й хвилині матчу Джермейн Лєнц, гравець «Динамо», забиває гол. «Ультраси» від щастя та адреналіну, вже з голими торсами стрибають, фанати обнімаються, вигукують «Смерть ворогам», танцюють.

Мимоволі натрапляєш на юриста Дмитра Бріфа (нарешті, вдалося роздивитися його пропуск), він чомусь не розділяє радості 65-тисячного стадіону і продовжує беземоційно спостерігати, тільки руки видають напруження. Все стабільно спокійно.

Під кінець першого тайму хтось із вболівальників запускає помаранчеву димову шашку, яка впала на бігові доріжки. Дмитро напружується ще більше. На мовчазні запитання він так само стримано відповідає: «Це порушення, яке належить до переліку, закріпленого дисциплінарними правилами УЄФА. Поведінка вболівальників, організація матчу домашньою командою, організація безпеки та поведінка команд… За усе це несе відповідальність «Динамо».

З якимось наче відчаєм додає, що вболівальники цього наче не хочуть розуміти, що вони шкодять улюбленій команді.

«Наприклад, ці літачки. – Навіть не звернула увагу на те, що з самого початку матчу біло-сині папірці, які лежали на сидіннях, для того, щоб скласти з паперової мозаїки назву клубу, трансформувалися в десятки літачків, які пронизували напівпрохолодне вечірнє повітря стадіону. – Делегати УЄФА на це точно звернуть увагу як на загрозу безпеці гравців…»

Кінець першого тайму. Перерва. І поки фанати вистоюють шалені черги за пивом і хот-догами є час на розмову.

«За всі ці порушення УЄФА може накладати дисциплінарні стягнення у вигляді штрафу, дискваліфікувати стадіон в цілому, закрити певні сектори, оголосити проведення матчу за закритими дверима, а щодо футболістів, то на них можуть накладатися, окрім фінансових стягнень, ще й відсторонення від певної кількості матчів.» – продовжив Дмитро.

До речі, два сектори були вільні повністю, особливо це помітно на контрасті із повністю забитими іншими секторами. Дмитро пояснив, що останні два домашні матчі «Динамо» грає із певними закритими секторами. Один сектор на наступний матч з «Евертоном» УЄФА закрило під час матчу з «Генгамом» на «Олімпійському» через погану поведінку угрупування «ультрасів» під назвою «Родичі», частина з них перелізли через огорожу та вибігли на бігові доріжки навколо поля у напрямку гостьового сектору. Юрист розповів, що з таким рішенням «Динамо» погодилося і не оскаржувало його.

«На цьому ж матчі з «Фіорентиною» на «Олімпійському» закрили два сектори, які зазвичай займає основна частина «ультрасів». За рішенням Дисциплінарного комітету УЄФА, вже у зв'язку з порушенням, яке відбулося під час матчу з «Евертоном». З точки зору УЄФА, на матчі були дискримінаційні прояви: вболівальники вивісили банери із забороненими зображеннями рун «Тир» і «Одал» та літери «СС» в стилі Третього рейху. Також чотири фанати мали шарфи, які містили заборонені символи: «Кельтський хрест» та «Мертва голова СС».

Враховуючи політику нульової терпимості до будь-яких проявів расизму у футболі з боку УЄФА, ми одразу ж вирішили діяти, направивши усі відповідні листи і документи з роз’ясненнями, оскільки два роки тому на «Динамо» була накладена санкція у вигляді одного матчу за закритими дверима саме через расистські дії вболівальників. А найгірше – грати футболістам без підтримки фанів.

На щастя, в УЄФА поставилися з розумінням до порушення, ми відбулися закриттям двох секторів. Що ж до димової шашки, яку випустили тільки що, то очевидно, що відкриють дисциплінарне провадження. Запалювання фаєрів та димових шашок – це порушення дисциплінарних правил УЄФА, а в даному випадку обтяжується ситуація тим, що димова шашка впала в бік поля, а в усіх випадках, коли виникає загроза життю та здоров'ю футболістів, УЄФА карає досить жорстко.» – зауважив він.

На цьому розмову було перервано. Вболівальники зайняли свої місця. 46-та хвилина матчу. Розпочався другий тайм. Фанати зі ще більшим завзяттям підтримували біло-синіх. Все відбувалося відносно спокійно. Здавалося, перемога вже в кишені київського «Динамо». Якби не остання хвилини додаткового часу, на якій «Фіорентина» таки забила. Передати скорботу та словесні баталії вболівальників словами важко. Це був відчай. Усі сподівалися на перемогу.

Дмитро теж був розчарований. Він мислив цифрами, а точніше тисячами євро за кожне дисциплінарне порушення. Нарахував він від 25 до 50 тисяч. Виникає запитання, чи розуміє реально вболівальник, що навіть випустивши невинний літачок на поле, може шкодити команді?

«Одвічна проблема київського Динамо – заблоковані проходи між секторами «ультрас». З точки зору УЄФА, це порушення, оскільки заблоковані проходи не дають змоги у випадку екстреної ситуації швидко покинути стадіон усім вболівальникам. Проте, з точки зору «ультрасів», тільки так вони можуть забезпечити гідний рівень підтримки, а проходи заповнюють з метою координації та синхронізації їхніх перфомансів. Безперечно, така підтримка є дуже важливою для команди та інших вболівальників, це виглядає дуже красиво, енергійно і потужно. Проте, Динамо за такі порушення змушене виплачувати штрафи в розмірі від 10 до 20 тисяч євро», – поділився переживаннями «динамівський» юрист.

Також він розповів, що «Динамо» вже розглядає імовірність залучення практики європейських клубів – позиватися до суду за неправомірні дії вболівальників, аби призвичаїти їх до поведінки, регламентованої УЄФА.

Після матчу, сприйнявши мене за адекватну вболівальницю, вже просто юрист Діма запропонував піти на післяматчеву прес-конференцію і подивитися на футболістів. Роздумувати часу не було. Тож, ми одразу пройшли в так звану «міксд-зону», куди виходять усі гравці для спілкування з журналістами.
Здивування викликало те, що більшість журналістів замість працювати збирали підписи футбольних зірок на заздалегідь підготовлені м’ячі. Та найбільшим здивуванням став Андрій Ярмоленко, який на зауваження журналіста про не занадто хорошу гру відреагував неочікувано: «Пішли зі мною, я тобі без камер відповім! Ти в футболі хоч щось розумієш? Ти взагалі хто такий? Журналіст?! Так і пиши. Взагалі розумієш, що таке швидкість і командна гра? То ставай тренером, а ні, то пиши і донось людям інформацію. А на твою думку мені абсолютно все-одно.»

Завершив бесіду Ярмоленко ефектним «Відпочивай», яке прозвучало від нього, вже на виході з майданчика для спілкування.

Юрист Діма знову напружився. Невже зверхність футболіста теж має ціну в євро? Каже, що навряд чи журналіст позиватиметься на Ярмоленка до суду. Тут поки що Україна – не Європа. І, мабуть, таки добре, що не Європа…

Варіант Перший

Скільки біло-синім коштують витівки вболівальників і поганий настрій футболістів

Рубрика: спорт

Репортаж з матчу «Динамо»-«Фіорентина»

16 червня – особливий день для українських футбольних фанатів. Чвертьфінал Ліги Європи, і дві українські команди, які продовжують боротися разом із іншими шістьома європейськими клубами за титул чемпіона, - київське «Динамо» і дніпропетровське «Дніпро». Сьогодні грає «Динамо».

За п’ять хвилин на десяту стадіон «Олімпійський» був охоплений з усіх боків щільним кільцем з десятків тисяч людей, які намагалися встигнути на матч. Турнікети з електронною системою пропуску, охорона, серед якої представники обох статей (тобто жінки оглядають жінок, чоловіки – чоловіків) – все виглядало дуже по-європейськи, якби не купи пляшок з-під алкоголю, чипсів та іншого фаст-фуду просто в центрі вже весняного привітного Києва…

Коли ж таки вдається прорвати оборону і зайти на територію стадіону, стаєш свідком вияву істинної вболівальницької любові: усі ці десятки тисяч, мов мурахи, з шаленою швидкістю, спотикаючись, дехто падаючи, та все ж переганяючи один одного біжать по сходах, розмахуючи вже в прохолодному повітрі оманливо теплої весни квитками в пошуках свого сектору і місць.

Нічого не залишається, як механічно робити те саме: бігти, спотикатися, шукати… Думати починаєш вже на трибунах. З першими хвилинами матчу вболівальники починають діяти злагоджено. Усіма видами рецепторів відчувається атмосфера, дух і підтримка біло-синіх улюбленців.

22:05. Лунає гімн. Хто хоч раз був на футболі, розуміє, що таке ТОЙ ГІМН. Тільки уявити, 65 тисяч 535 людей (за офіційною інформацією ФК «Динамо») співає «душу й тіло ми положим…» з таким надривом, що твої вуха, здається, безвільно рухаються в такт.

Отож, гра іде під шалені вигуки на підтримку «Динамо», гучні освистування судді, який чомусь, за словами відданих фанатів біло-синіх, не помічає грубих порушень італійців.

Тут мимоволі помічаєш молодого чоловіка, очі якого рухаються швидше від «хвилі», якою тішаться вболівальники. На запитання, що саме так заворожує у відносно спокійній на 27-му хвилину грі, стримано відповідає: «…дуже важливий для «Динамо» матч, перший у чвертьфіналі Ліги Європи. Домашній матч, нам бажано не пропустити жодного голу». Зосередженість зашкалює.

- Нам?

– Так, нам, я юрист «Динамо», якщо до цього запитання.

Він говорить ще щось, але ти не чуєш, бо твій сусід по сидінню встає і починає несамовито кричати: «…итальяшки играют грубо… дерзко играют… подло…» Для нього це вже не просто гра, це сенс життя.

На 35-й хвилині матчу Джермейн Лєнц, гравець «Динамо», забиває гол. «Ультраси» від щастя та адреналіну, вже з голими торсами стрибають, фанати обнімаються, вигукують «Смерть ворогам», танцюють.

Мимоволі натрапляєш на юриста Дмитра Бріфа (нарешті, вдалося роздивитися його пропуск), він чомусь не розділяє радості 65-тисячного стадіону і продовжує беземоційно спостерігати, тільки руки видають напруження. Все стабільно спокійно.

Під кінець першого тайму хтось із вболівальників запускає помаранчеву димову шашку, яка впала на бігові доріжки. Дмитро напружується ще більше. На мовчазні запитання він так само стримано відповідає: «Це порушення, яке належить до переліку, закріпленого дисциплінарними правилами УЄФА. Поведінка вболівальників, організація матчу домашньою командою, організація безпеки та поведінка команд… За усе це несе відповідальність «Динамо».

З якимось наче відчаєм додає, що вболівальники цього наче не хочуть розуміти, що вони шкодять улюбленій команді.

Кінець першого тайму. Перерва. І поки фанати вистоюють шалені черги за пивом і хот-догами є час на розмову.

«За всі ці порушення УЄФА може накладати дисциплінарні стягнення у вигляді штрафу, дискваліфікувати стадіон в цілому, закрити певні сектори, оголосити проведення матчу за закритими дверима, а щодо футболістів, то на них можуть накладатися, окрім фінансових стягнень, ще й відсторонення від певної кількості матчів.» - продовжив Дмитро.

До речі, два сектори були вільні повністю, особливо це помітно на контрасті із повністю забитими іншими секторами. Дмитро пояснив, що останні два домашні матчі «Динамо» грає із певними закритими секторами. Один сектор на наступний матч з «Евертоном» УЄФА закрило під час матчу з «Генгамом» на «Олімпійському» через погану поведінку угрупування «ультрасів» під назвою «Родичі», частина з них перелізли через огорожу та вибігли на бігові доріжки навколо поля у напрямку гостьового сектору. Юрист розповів, що з таким рішенням «Динамо» погодилося і не оскаржувало його.

«На цьому ж матчі з «Фіорентиною» на «Олімпійському» закрили два сектори, які зазвичай займає основна частина «ультрасів». За рішенням Дисциплінарного комітету УЄФА, вже у зв'язку з порушенням, яке відбулося під час матчу з «Евертоном». З точки зору УЄФА, на матчі були дискримінаційні прояви: вболівальники вивісили банери із забороненими зображеннями рун «Тир» і «Одал» та літери «СС» в стилі Третього рейху. Також чотири фанати мали шарфи, які містили заборонені символи: «Кельтський хрест» та «Мертва голова СС».

Враховуючи політику нульової терпимості до будь-яких проявів расизму у футболі з боку УЄФА, ми одразу ж вирішили діяти, направивши усі відповідні листи і документи з роз’ясненнями, оскільки два роки тому на «Динамо» була накладена санкція у вигляді одного матчу за закритими дверима саме через расистські дії вболівальників. А найгірше – грати футболістам без підтримки фанів.

На щастя, в УЄФА поставилися з розумінням до порушення, ми відбулися закриттям двох секторів. Що ж до димової шашки, яку випустили тільки що, то очевидно, що відкриють дисциплінарне провадження. Запалювання фаєрів та димових шашок - це порушення дисциплінарних правил УЄФА, а в даному випадку обтяжується ситуація тим, що димова шашка впала в бік поля, а в усіх випадках, коли виникає загроза життю та здоров'ю футболістів, УЄФА карає досить жорстко.» - зауважив він.

На цьому розмову було перервано. Вболівальники зайняли свої місця. 46-та хвилина матчу. Розпочався другий тайм. Вболівальники зі ще більшим завзяттям підтримували біло-синіх. Все відбувалося відносно спокійно. Здавалося, перемога вже в кишені київського «Динамо». Якби не остання хвилини додаткового часу, на якій «Фіорентина» таки забила. Передати скорботу та словесні баталії вболівальників словами важко. Це був відчай. Усі сподівалися на перемогу.

Дмитро теж був розчарований. Він мислив цифрами, а точніше тисячами євро за кожне дисциплінарне порушення. Нарахував він від 25 до 50 тисяч.

«Одвічна проблема київського Динамо - заблоковані проходи між секторами «ультрас». З точки зору УЄФА, це порушення, оскільки заблоковані проходи не дають змоги у випадку екстреної ситуації швидко покинути стадіон усім вболівальникам. Проте, з точки зору «ультрасів», тільки так вони можуть забезпечити гідний рівень підтримки, а проходи заповнюють з метою координації та синхронізації їхніх перфомансів. Безперечно, така підтримка є дуже важливою для команди та інших вболівальників, це виглядає дуже красиво, енергійно і потужно. Проте, Динамо за такі порушення змушене виплачувати штрафи в розмірі від 10 до 20 тисяч євро», - поділився переживаннями «динамівський» юрист.

Також він розповів, що в майбутньому «Динамо» позиватиметься до суду за дії вболівальників, аби призвичаїти їх до поведінки, регламентованої УЄФА.

Після матчу, сприйнявши мене за адекватну вболівальницю, вже просто юрист Діма запропонував піти на післяматчеву прес-конференцію і подивитися на футболістів. Роздумувати часу не було. Тож, ми одразу пройшли в так звану «міксд-зону», куди виходять усі гравці для спілкування з журналістами.

Здивування викликало те, що більшість журналістів замість працювати збирали підписи футбольних зірок на заздалегідь підготовлені м’ячі. Та найбільшим здивуванням став Андрій Ярмоленко, який на зауваження журналіста про не занадто хорошу гру відреагував неочікувано: «Пішли зі мною, я тобі без камер відповім! Ти в футболі хоч щось розумієш? Ти взагалі хто такий? Журналіст?! Так і пиши. Взагалі розумієш, що таке швидкість і командна гра? То ставай тренером, а ні, то пиши і донось людям інформацію. А на твою думку мені абсолютно все-одно.»

Завершив бесіду Ярмоленко ефектним «Відпочивай», яке прозвучало від нього, вже на виході з майданчика для спілкування.

Юрист Діма знову напружився. Невже зверхність футболіста теж має ціну в євро? Каже, що навряд чи журналіст позиватиметься на Ярмоленка до суду. Тут поки що Україна – не Європа. І, мабуть, таки добре, що не Європа…

«Динамо» для своїх (оновлено)

Оцініть написане (можна обирати декілька варіантів)