реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Ти велична актриса»
«Ти велична актриса»

«Ти велична актриса»

Ірина Васільєва, 4 курс, РЗГ.
Так відзивалася про Фаїну Раневську її подруга Анна Ахматова

Фаїна Раневська
(27 серпня 1896 – 19 липня 1984)
радянська актриса театру та кіно, народна артистка СРСР

Народилася я в кінці минулого століття, коли ще в моді була непритомність. Мені дуже не подобалося непритомніти, до того ж я ніколи не розбивалась, намагалася падати граціозно.

Справжнє прізвище - Фельдман. Я - дочка небагатого нафтопромисловця ...

Муля, не нервуй мене! Крім мене у родині були два моїх старших брати та сестра Белла. В юності я дуже заздрила красі своєї сестри. У майбутньому всі красиві дівчата стали для мене «фіфами».

Я не визнаю слова «грати». На сцені потрібно жити. У 19 років я вирішила, що їду до Москви і стану актрисою. Мій батько зі скандалом відмовив мені, але завдяки мамі, яка потайки надсилала мені невеликі суми грошей, я все ж таки поїхала до своєї мрії.
Супутник слави - самотність. Навесні 1917 року я остаточно втратила зв’язок з рідними, моя родина емігрувала. Але мене взяли у столичний Театр актора. Моя театральна біографія почалася з спектаклея «Роман», де я зіграла роль Маргарити. Найбільш значуща моя робота - у виставі «Вишневий сад», де я зіграла Шарлотту.

Я ненавиділа гувернанток, які не любили мене. А ось собаку, брудну, зі скатаною шерстю, в якій застрявали навіть цвяхи, любила з ніжністю невимовною. Ночами вона гриміла ланцюгом, бігаючи великим двором, і не давала мені спати. Я вилазила на вікно, дивилася на неї, шкодувала. Цю собаку звали Букет ... Напевно, в одному з втілень життя я була собакою, тому що люблю їх «любов'ю до ближнього».

Самотність як стан — не піддається лікуванню. Я жодного разу не виходила заміж. В юності я була без тями закохана в Василя Качалова, з яким грала в одній трупі. Одного разу він вирішив завітати ввечері. Я накрила стіл і вбралася з цього приводу, але він прийшов п'яний і з жінкою. З тих пір я зненавиділа всіх чоловіків.

Маяковського я вперше побачила в будинку, де містилася якась школа, чи то музична, то чи театральна, називалася «Школа братів Шор» ... Маяковський був одягнений по моді: візитка, смугасті штани, пам'ятаю гарний галстук. Він весь час стояв, їв бутерброди, мовчав. Був гарний ...

Краса — це страшна сила. У 1934 році відбувся мій кінодебют, зіграла пані Луазо в 'Пампушці'. Згодом я працювала в трупі театру Червоної армії, де, крім традиційних для мене ролей Щукіної в «Беззахисному створінні» і Глафіри в «Останній жертві», я зіграла Вассу Желєзнову, а також Оксану в «Загибелі ескадри». Але найулюбленіша з моїх робіт – «Попелюшка».

Я не вмію виражати сильних почуттів, хоча можу сильно виражатися.

Є ж такі дурні, які заздрять «популярності». Ворогові не побажаю проклятої популярності. У тому, що вас всі знають, всі пізнають, для мене - щось глибоко образливе, заздрю безтурботному життю манікюрниці.

Вас не шокує, що я палю? Одного разу у своєму домі у Ташкенті я заснула з цигаркою у руці, загорівся матрац і майже почалась пожежа.

Старіти нудно, але це єдиний спосіб жити довго. За свою довгу творчу кар'єру я зіграла не так вже й багато - три десятки фільмів та отримала звання Народної артистки СРСР і три Сталінські премії.

Коли я помру, то поховайте мене, і на пам'ятнику напишіть: «Померла від огиди». Боже мій, як прошмигнуло життя, я навіть ніколи не чула, як співають солов'ї.

Зроблено за матеріалами:
1.Фаина Раневская: утраченные мемуары актрисы http://7days.ru/stars/privatelife/faina-ranevskaya-utrachennye-memuary-aktrisy.htm
2.Фаина Раневская: Биография http://www.uznayvse.ru/znamenitosti/biografiya-faina-ranevskaya.html
3.Фаина Раневская http://24smi.org/celebrity/617-faina-ranevskaya.html

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
«Семь дней» з життя Сергія Кириченка»
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Вибіркові дисципліни 2019
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
(044) 481-45-61