реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / «Ти велична актриса»
«Ти велична актриса»

«Ти велична актриса»

Ірина Васільєва, 4 курс, РЗГ.
Так відзивалася про Фаїну Раневську її подруга Анна Ахматова

Фаїна Раневська
(27 серпня 1896 – 19 липня 1984)
радянська актриса театру та кіно, народна артистка СРСР

Народилася я в кінці минулого століття, коли ще в моді була непритомність. Мені дуже не подобалося непритомніти, до того ж я ніколи не розбивалась, намагалася падати граціозно.

Справжнє прізвище - Фельдман. Я - дочка небагатого нафтопромисловця ...

Муля, не нервуй мене! Крім мене у родині були два моїх старших брати та сестра Белла. В юності я дуже заздрила красі своєї сестри. У майбутньому всі красиві дівчата стали для мене «фіфами».

Я не визнаю слова «грати». На сцені потрібно жити. У 19 років я вирішила, що їду до Москви і стану актрисою. Мій батько зі скандалом відмовив мені, але завдяки мамі, яка потайки надсилала мені невеликі суми грошей, я все ж таки поїхала до своєї мрії.
Супутник слави - самотність. Навесні 1917 року я остаточно втратила зв’язок з рідними, моя родина емігрувала. Але мене взяли у столичний Театр актора. Моя театральна біографія почалася з спектаклея «Роман», де я зіграла роль Маргарити. Найбільш значуща моя робота - у виставі «Вишневий сад», де я зіграла Шарлотту.

Я ненавиділа гувернанток, які не любили мене. А ось собаку, брудну, зі скатаною шерстю, в якій застрявали навіть цвяхи, любила з ніжністю невимовною. Ночами вона гриміла ланцюгом, бігаючи великим двором, і не давала мені спати. Я вилазила на вікно, дивилася на неї, шкодувала. Цю собаку звали Букет ... Напевно, в одному з втілень життя я була собакою, тому що люблю їх «любов'ю до ближнього».

Самотність як стан — не піддається лікуванню. Я жодного разу не виходила заміж. В юності я була без тями закохана в Василя Качалова, з яким грала в одній трупі. Одного разу він вирішив завітати ввечері. Я накрила стіл і вбралася з цього приводу, але він прийшов п'яний і з жінкою. З тих пір я зненавиділа всіх чоловіків.

Маяковського я вперше побачила в будинку, де містилася якась школа, чи то музична, то чи театральна, називалася «Школа братів Шор» ... Маяковський був одягнений по моді: візитка, смугасті штани, пам'ятаю гарний галстук. Він весь час стояв, їв бутерброди, мовчав. Був гарний ...

Краса — це страшна сила. У 1934 році відбувся мій кінодебют, зіграла пані Луазо в 'Пампушці'. Згодом я працювала в трупі театру Червоної армії, де, крім традиційних для мене ролей Щукіної в «Беззахисному створінні» і Глафіри в «Останній жертві», я зіграла Вассу Желєзнову, а також Оксану в «Загибелі ескадри». Але найулюбленіша з моїх робіт – «Попелюшка».

Я не вмію виражати сильних почуттів, хоча можу сильно виражатися.

Є ж такі дурні, які заздрять «популярності». Ворогові не побажаю проклятої популярності. У тому, що вас всі знають, всі пізнають, для мене - щось глибоко образливе, заздрю безтурботному життю манікюрниці.

Вас не шокує, що я палю? Одного разу у своєму домі у Ташкенті я заснула з цигаркою у руці, загорівся матрац і майже почалась пожежа.

Старіти нудно, але це єдиний спосіб жити довго. За свою довгу творчу кар'єру я зіграла не так вже й багато - три десятки фільмів та отримала звання Народної артистки СРСР і три Сталінські премії.

Коли я помру, то поховайте мене, і на пам'ятнику напишіть: «Померла від огиди». Боже мій, як прошмигнуло життя, я навіть ніколи не чула, як співають солов'ї.

Зроблено за матеріалами:
1.Фаина Раневская: утраченные мемуары актрисы http://7days.ru/stars/privatelife/faina-ranevskaya-utrachennye-memuary-aktrisy.htm
2.Фаина Раневская: Биография http://www.uznayvse.ru/znamenitosti/biografiya-faina-ranevskaya.html
3.Фаина Раневская http://24smi.org/celebrity/617-faina-ranevskaya.html

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
У Києві нагородили лауреатів премії імені В’ячеслава Чорновола
"САПФО" №6, 2016 (8 сторінок А3)
Українці переживають, але ще не все втрачено
Керуй, якщо зможеш
"САПФО" №5, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №6, 2016 (8 сторінок А3)
«Давай виключим світло і будем мовчати»
Дідусь Ленін пішов на пенсію
«Joy Fest»: відкритий доступ до мистецтва
«Иерусалим» теперь в Киеве
Не одні у каное.
«Звездный город» 2.0
Творчість серед кам’яних джунглів
Шалені й молоді
"Art і Шо тут проісходіт" №5, 2016 (12 сторінок А3)
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
"Art і Шо тут проісходіт" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"САПФО" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №3, 2016 (8 сторінок А3)
Best тому що KNU fest
"САПФО" №2, 2016 (16 сторінок А3)
Чим живе сучасний Донецьк? Репортаж.
«Дорога до Інституту. Думки про все і ні про що»
"САПФО" №3, 2016 (12 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
Секрети щедрих городів
(044) 481-45-61