На Володимирській під колеса вгодив янгол - "Спецтема: Заведіть домашню тварину"
Джагацпанян Катерина, РЗГ, 4 курс.
2й варіант ліду
Семирічного хлопчика врятував його собака-поводир. Коли чорний джип на великій швидкості вилетів на розі Володимирської та бульвару Шевченка, собака відштовхнув незрячу дитину вбік, проте сам потрапив під колеса. Це трапилося 23 березня в самому центрі Києва. Водій місце ДТП залишив не зупинившись.
1й варіант ліду
23 березня в центрі Києва сталася чергова аварія. Цього разу на розі Володимирської та бульвару Шевченка чорний джип на великій швидкості збив 7-річного хлопчика з собакою. На щастя, хлопець залишився живий: собака вчасно зіштовхнув дитину вбік, проте сам потрапив під колеса. Водій залишив місце ДТП, з’ясовується номер автівки.
(Виберіть кращий лід голосуванням знизу)
Пошуки водія поки тривають, але чи судитимуть його? Мати 7-річного Сергія Василенка, що потрапив у пригоду, вважає загибель собаки повноправним вбивством, і свідки аварії погоджуються з нею. Пес дійсно врятував хлопчику життя, і, як запевняє Тетяна Василенко, вже не вперше. Вона називає собаку справжнім янголом-охоронцем. Утім, офтальмологи заявляють, що стосунки між сліпим та собакою-поводирем – дуже індивідуальні, і, як не дивно, не завжди йдуть на користь людині, оскільки викликають звикання та залежність. Ми вирішили з’ясувати, чи дійсно життя з провідником є корисним для людини з обмеженими можливостями.
- Пані Тетяно, розкажіть, як ви зустрілися з Альфом, адже лікарі кажуть, що знайти собаку-поводиря зараз не так вже й легко.
- Я побачила оголошення про те, що собака-поводир шукає новий дім. Колишнього господаря відправляли на лікування закордон, і собаку вирішили віддати. Але умова хазяїна була одна: передати Альфа іншій людини, яка особливо цього потребує. Альф був спеціально навчений для того, аби служити людині з вадами зору.
- Який він був?
- Альф – це коллі, справжній чемпіон, з купою медалей та відзнак, у тому числі й за вірну службу людині з позбавленими можливостями. Але нас не цікавив просто собака-помічник. Я хотіла знайти такого пса, який зможе стати Сергійкові вірним товаришем, додасть йому впевненості в собі, розвине його відчуття дотику і подарує приємні миті. Сліпим діткам важче знайти друзів серед однолітків, і я навіть не можу уявити, як би зараз мій син уперше почав спілкуватися з дітьми в школі, якби не Альф.
- Якою була думка вашого лікаря щодо придбання собаки?
- Він попередив нас про те, що не треба сприймати Альфа як поводиря буквально. У першу чергу це хатня тварина, новий член сім’ї і новий друг для Сергія. Власне кажучи, це був його єдиний друг на той час. Сергій народився незрячим і довгий час пізнавав світ лише за допомогою мене та свого тата. Нова жива істота в його маленькому світі, та ще й така, з якою можна гратися, стала справжнім подарунком для сина.
Сергію тоді було десь чотири роки, і йому були потрібні нові джерела інформації та захоплення – так казав не тільки окуліст, а й психолог. Я не хотіла віддавати Сергія в спеціалізовану школу, і тому потрібно було потрохи привчати сина до спілкування з іншими. До появи Альфа Сергій боявся навіть гучного телевізора чи криків з вулиці – так його лякало невідоме. Я розуміла, що звичайна школа стала би для сина справжнім стресом, я не кажу вже про звичайне світське, побутове життя.
- Що змінилося в житті Сергія після того, як у нього з’явився Альф?
- Поступово він призвичаївся до нового члена родини. А тоді, коли відчув, що до нього дружелюбні та привітні – став сміливішим! Він почав сам вигулювати Альфа – звісно ж, за моєї присутності – але все одно! Його рішення взяти відповідальність за іншу істоту – принаймні, Сергій так думав – справило на мене враження від мужності мого малюка. Сергій завжди збирав довкола себе дітей, що хотіли погладити Альфа, і так він звикав до чужих людей. Я не можу вам передати, яке це відчуття! Бачити, як син грається з однолітками, спілкується з ними нарівні, так, ніби з ним усе гаразд. Власне, відтоді, як у Сергія з’явився Альф, із ним завжди все було гаразд. Альф назавжди став для мого сина справжнім янголом-охоронцем. Аж дотепер.
- Що вам найбільше запам’ятається за той час, як Альф був поруч із вами?
- Перша тактильна зустріч мого сина з Альфом. Собака тоді вже жив у нас якийсь час, Сергійко спочатку просто прислухався до нього, звикав до його присутності. Альф був дуже ласкавим і терплячим. Жодного разу не лаяв, не ліз до сина першим. Я пам’ятаю ці невпевнені рухи, коли Сергійко вперше потягнувся, щоб навпомацки познайомитись з Альфом, як він уперше незграбно погладив собаку. Я подумки сфотографувала цю мить на все життя. Так мій син уперше вступив у великий світ. Тоді я зрозуміла: Сергій готовий піти до загальної школи і жити нормальним життям, що він не приречений на самотність.
- Ви поясните синові, що сталося з Альфом?
- Не зараз. Сьогодні він ще не усвідомлює, що саме сталося. У дитинстві я бачила такий мультик – «Всі собаки потрапляють у рай». Так от, я думаю, Альф точно потрапив до раю. І саме так я розповім про це синові.
- Чи думаєте ви придбати нового собаку?
- О так! Обов’язково! Це має бути моя данина тим чудесам, які сталися за три роки, поки у нас був Альф. Домашня тварина, яка живе в любові, дійсно віддячує любов’ю. Я вірю, що саме так ми змінили долю нашого сина.
- Який це буде пес?
Я хочу, щоб це знову була шотландська вівчарка, вони особливі на дотик. Але я знаю: Сергій відчує підміну, і брехати йому ми не збираємось. Я поясню синові, що Альф виконав своє призначення і послав йому нового янгола-охоронця. Але тепер це буде вже звичайний собака, а не спеціально навчений поводир.
- Чому ж?
- Альф навчив Сергія найголовнішому: відчувати те, що бачать інші, дружити, радіти, не боятися відкритися світові. І зараз мій син готовий досліджувати світ без допомоги поводиря, тепер Сергію просто потрібні хороші друзі.
Схожі новини