«Сноуден виявив велику послугу американському суспільству та всьому світу»
The Washington Post, 20 вересня 2016 року
В понеділок 19 вересня 2016 року на шпальті найголоснішої газети США The Washington Post з’явилась достатньо суперечлива стаття з гучним заголовком – «Ні помилуванню Едварда Сноудена». Звісно, що матеріал у найбільш владному виданні Сполучених Штатів мало б місце бути, але не в той час, не в тому місці, не за тих обставин.Едвард Сноуден – колишній співробітник АНБ (Агенство національної безпеки США) більше трьох років тому надав матеріали щодо програм електронного стеження чотирьом найавторитетнішим виданням США та Великобританії. Крім документів по справі з масштабної програми стеження за громадянами Сполучених Штатів (без виключення), Едвард Сноуден віддав у розпорядження матеріали, пов’язані із проектом PRISM – програмою спостереження всесвітнього масштабу через соціальні мережі. Про те, що американські спецслужби мають прямий доступ до серверів лідуючих світових інтернет-компаній, 6-го червня написала The Washington Post. У матеріалі газети зазначались Microsoft, Yahoo, Google, Facebook, PalTalk, AOL, Skype, YouTube та Apple. За публікацію саме матеріалу щодо програми PRISM The Washington Post 5 травня 2014 року отримала найпрестижнішу винагороду – Пулітцерівську премію у категорії «За служіння суспільству».
У вересні 2016 року The Guardian, The New York Times та The Intersept звертались до президента Сполучених Штатів з проханням помилувати Едварда Сноудена та дозволити йому повернутися на батьківщину. Єдиним виданням, яке опублікувало матеріали з архіву Сноудена й не бажали знову бачити його на території США були The Washington Post. Їх стаття із заголовком «Ні помилуванню Едварда Сноудена» стала безпрецедентним випадком на шпальтах американських газет. У матеріалі видання зазначалось, що колишньому співробітнику АНБ не слід було розголошувати матеріали по справі PRISM, оскільки ці дані не несли загрози для американського суспільства. «Ізюмінкой» роботи The Washington Post став коментар директора Національної розвідки США Джеймса Клеппера: «я би зрозумів Сноудена, якби все закінчилось матеріалами по прослуховуванні всередині країни, але він опублікував те, що стосувалось нашої можливості протистояти іноземним погрозам. Він позбавив нас можливості захищати свої війська в Афганістані».
Слід наголосити, що Едвард Сноуден не благав The Washington Post публікувати лише матеріали по справі PRISM. Колишній агент лише запропонував та продемонстрував ті дані, що були у нього, а журналісти перших світових ЗМІ самотужки обирали про що і як писати. Тим паче, що спочатку матеріали публікувались з підписом «від анонімного джерела», але за кілька днів Едвард Сноуден сам наголосив на публічній заяві по телебаченню. Згідно із журналістськими правами та обов’язками, The Washington Post необхідно було захищати своє джерело за будь-яких обставин. Натомість 19 вересня вийшов матеріал, у якому видання фактично виштовхує свого інформатора напризволяще. «Він зрадив свою країну, коли опублікував матеріали PRISM!» Зачекайте, то хіба не ви опублікували той матеріал? То хіба не ви отримали за нього Пулітцерівську премію? То хіба не ви маєте оберігати як зіницю ока своє першоджерело? The Guardian були в “легкому” шоці від нелогічної статті «Вашингтону» та присвятили весь свій шпальт, того ж 19 вересня, для публічного звернення до видання.
20 вересня 2016 року на сторінках The Washington Post з’явились два нові матеріали, у яких уся редакція зверталась до Барака Обами з проханням помилувати Едварда Сноудена та визнати його героєм. Чи то так сильно хотілось залишити при собі Пулітцерівську премію, чи то стаття про PRISM 2013 року надто гарна, чи то отямились від ляпаса The Guardian, але «Вашингтон» схаменулись та швидко надрукували непогані матеріали, хоча «Ні помилуванню…» таки залишили на сайті. Так вийшло, що швидкоплинний розвиток подій позбавив читачів уваги, тож безпрецедентна стаття залишилась осторонь, а ЗМІ передруковують вихваляння The Washington Post «видатним» Едвардом Сноуденом.