Луцьк - моє приємне відкриття

Марія Коцарь

Що їсти, де відпочивати та шопитися: нестандартний маршрут.

Місто я відвідувала на початку липня, в сонячний та спекотний тиждень. Перше місце куди потрапляємо - це проспект Волі. Там, навпроти великої площі, стоїть новий відремонтований ЦУМ. І, здається, саме ця частина міста дуже популярна у місцевих. У ЦУМі знаходиться «Сільпо», яке ніколи не буває порожнім. У ЦУМі є магазини на будь-який смак, навіть шведський бренд одягу H&M! І все одно, що в Україні немає жодного його офіційного магазина, а в луцькому ЦУМі є все.

Ми виходимо на площу біля Волинського академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Там починається концерт Заслуженого академічного ансамблю Збройних сил України у рамках соціального проекту “Перемагаємо разом”. Що ж мене там здивувало? У практично порожньому місті біля театру дуже швидко зібралася публіка.

Поряд з вищезгаданим театром, по вулиці Лесі Українки, є заклад «Супермаркет Театральний» там готують дуже смачне тістечко "Картопля" вартістю, увага, 2.95 гривень. На цій же вулиці є перша в Луцьку "Піцерія".

Далі йдемо в величезний Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки. Там є «Зоокуточок» і висохлі озера, вихід на річку Стир. Через парк ми підходимо до обличчя цього міста - Замку Любарта. Я вважаю, що тут повинен побувати кожен. Проте влітку чомусь центр Луцьку майже порожній. Біля замку гуляє 5 осіб - всередині ще 10.

Ринки

Де ж місцеві? Вони на ринках. Якщо обійти Замок, то можна наштовхнутися на продуктовий ринок. Не дивлячись на те, що сьома вечора, намети вже збиралися, але народу все одно було дуже багато.

Не можу не розповісти і про Варшавський ринок – це абсолютно унікальна річ. На відвідування ринку ми відвели цілий недільний ранок. Там можна знайти речі на будь який смак і гаманець. Від китайського ширвжитку до одягу якісного польського виробництва. Наприклад, дві пари фабричних турецьких кросівок – коштують 1200 гривень. Я скептично на них подивилася, але потім здивувалася їх крутій якості, а зрештою й ціні.

Австрійська кава, італьські вина та паста, німецькі порошки, шампуні і гелі для душу - це теж все на Варшавці. Для контрабанди з Польщі, Німеччини, Італії відведений спеціальний ряд. Там я купувала все що тільки бачила, бо дешево, якісно і смачно! Для порівняння, італьська кава Lavazza в супермаркеті у Києві коштує 160 гривень, а у Луцьку всього 80.

Світязь

Отже, спека. Місто порожнє. Де всі? Виїжджають на Світязь. Там кришталево чиста вода, бо місцеві жителі постійно турбуються про збереження заповідника. Для сьогоднішніх потреб українців цей «курорт» просто ідеальний. Доїхати – легко, зняти помешкання - дешево і можна прямо на місці по факту приїзду. На Шацьких озерах повно риби, різних кафе і, наскільки це можливо, максимум розваг. Іноземних туристів, до речі, теж дуже багато. Було багато поляків, білорусів, німців, латвійців.
По пляжу кожного дня гуляють афроамериканці і фотографуються за 20 гривень, примовляючи: “Зуба есть? Ееесть! Пакажи! Лакалют! Ууууу мама дарагая!” Це неможливо забути! 

Любов по-волинськи

Після Шацьких ми повертаємося на деньок до Луцька. І тепер я звертаю увагу на місцевих. “Ритм життя Луцька дуже повільний, тут ніхто нікуди не поспішає, - розказує мені лучанин Іван,- до речі, після школи я поїхав навчатися в Київ і помітив таку тенденцію: троє моїх однокласників одразу після закінчення школи вступили у шлюб. Решта 50 відсотків під час навчання в інституті, не кажучи вже про те, що по закінченню багато хто з них вже мав по 2 дитини”.

Мені стало цікаво подивитися статистику шлюбності і розлучуваності. У Волинській області у 2014 році кількість населення складала 1 041 622. За даними Державної служби статистики України за 2014 рік було зареєстровано 7 072 шлюбів, та 553 розлучення. Щоб зрозуміти чи добре це, чи погано я вирішила подивитися цю ж саму статистику у Чернігівської області. За населенням вона трішки більше за Волинську – 1 062 810 чоловік у 2014 році. Там кількість зареєстрованих шлюбів менше - 6 835, а розлучень більше – 763.

“Наша область у 2014 році була на 3 місті по народжуваності в країні, - розказує ще одна моя знайома лучанка Юліана, - мої однокласники, які не поїхали навчатись у інші міста, а залишились в Луцьку, почали будувати сімейне життя. У деяких по 2 дітей уже давно. Такий менталітет.
Я готова зняти капелюха і поклястись, що ви ніде і ніколи не зустрінете людей, які настільки люблять свою рідну землю, свою маленьку Батьківщину! Я завжди гордо усім кажу: “Я Волинянка! Я Лучанка!”, і так кажуть усі! Навіть Ліна Костенко у однієї пані запитала: “А звідки Ви така... автентична?”. Вона відповіла: “З Волині”. “А-а-а”, - з неповторною інтонацією мовила Ліна.”

Про Луцьк та його цікаві місця можна говорити багато. Але яке воно, обличчя Луцька? Я думаю, що це Леся Українка, Замок Любарта, Музей Волинської Ікони, Собори різних вірувань, це ринки, природа, розмови про смачну їжу та кохання.

Луцьк може сміливо заслуговувати на звання “справжнього туристичного міста”, і може спокійно стати другим Львовом. Проте, йому не вистачає саме туристичного складника: великих майданчиків для проведення масштабних заходів, ексклюзивних подій, які б асоціювалися лише с Луцьком. Думаю, це виправити цілком реально. Це лише технічні аспекти обличчя міста, а його атмосфера, краса та гостинність нікуди не дінеться. Тому не можу не погодитися зі слоганом міста: “Луцьк – приємне відкриття” .

Схожі новини

Коментарі

Ана

14 декабря 2015 23:58

Великі події є.
Дайош Бандерштат!
(безалкогольний фестиваль народного опору http://bandershtat.org.ua/та гарної музики)

Олександра

15 декабря 2015 0:08

Немає "ексклюзивних подій, які б асоціювалися лише с Луцьком" - та ну. А як же "Бандерштат"? Один з найкрутіших музичних фестивалів в Україні, ес фо мі.
Для багатьох людей (принаймні з мого оточення) Луцьк = бандер. Коли пустили чутку, що десятий перенесуть до Києва, у постійних відвідувачів почалися масові істерики. Так шо не тре так місто ображати :)