Чернівці. Маленьке місто з великим серцем

Ольга Дуляницька, Влад Лилик

Чернівці – столиця північної Буковини, давнє місто, затиснене між карпатських схилів. Маленька буковинська перлина, менша навіть за Солом’янський район Києва, з населенням трохи більше чверть мільйона осіб. Чернівці бачили правління молдавських володарів, австрійських Габсбургів та румунських вельмож, аби в кінцевому результаті знову стати українськими.

Без перебільшень можна стверджувати, що це місто зберегло відбиток кожної з епох, проте найвиразніше – габсбурзької. Австрійці по собі залишили маленькі та охайні будиночки. Зокрема, «Німецький дім», збудований в стилі модерну з мотивами німецької народної архітектури. Сьогодні в столітній будівлі діє культурний центр.

Із чернівецьких храмів найпершим привертає увагу своїми світло-рожевими стінами Кафедральний собор Святого Духа. Цю монументальну споруду зводили протягом двадцяти років, а потім ще чотири роки віденські художники розписували його стіни. За часів радянської окупації храм перетворили на склад, тож від унікальних розписів залишилось небагато. Пізніше костел реставрували, а сьогодні він відноситься до УПЦ Московського патріархату.

Архітектура міста представляє собою класичну Східну Європу. Як і решта габсбурзької України, Чернівці приємно дисонують зі звичним виглядом українських міст. Тут слабше відчувається рука російських імперій. Ідучи Старим містом, насолоджуєшся красою вузьких вулиць та великою кількістю зелені. Аби ще чернівецькі водії не заправляли свої баки огидною сумішшю, що смердить паленою гумою, то прогулянки були б ідеальними.

Однією з окрас Чернівців є затишні кафе, хоч їх тут і не дуже багато. «Віденську кав’ярню» ви зможете знайти за адресою вулиця Кобилянської, 49. Це тематичний заклад, оформлений у стилі початку ХХ століття. Тут повно банкнот Австро-Угорської імперії, портрети монархів, картини, що зображають побут тієї епохи, і звичайно ж, чудова кава. «Найкраща кав’ярня на розі Університетської та Сковороди», попри довгу назву, зовсім невеличка. В ній ви знайдете не лише запашну каву, а ще й хорошу книгу до неї. Сюди приходять читати вірші поети та виставляють свої картини місцеві художники.

Якщо ви все ж відвідаєте Чернівці, то доля обов’язково занесе вас до університету імені Федьковича, котрий має повне право називатись українським Хогвардсом. На території кампусу, окрім самої твердині наук, розташовані каплиця та неймовірної краси парк. У лівому корпусі університету діє старовина фабрика з виготовлення свічок, котра була заснована ще в кінці ХІХ століття. Усередині головного корпусу знаходяться просторі та пишно прибрані зали, котрі по собі залишили митрополити Буковини та Далмації. Найкрасивішою з-поміж них вважається Синодальна. Оздоблена мармуром та колонами, вона дивує око кожного хто заходить сюди. Звідси не хочеться йти й стає зрозумілим, чому з кожним роком все більше абітурієнтів обирають саме цей виш.

Однак не самою архітектурою формується обличчя Чернівців. Його також створюють люди. Чернівчани ніколи й нікуди не поспішають, мало який ресторанчик чи крамниця відчиняється раніше 10 години. Рідко можна побачити метушню на вулицях цього міста.
Однак, ці неквапливі люди завжди все роблять з душею. У ресторані тебе смачно нагодують, не змусять довго чекати на замовлення. У крамницях, на відміну від Львова, продавчиня або порадить щось на твоє прохання, або дасть спокійно самому обрати. Таксі у місті оперативне: для киян приємністю стане те, що очікувати на автівку доведеться не довше п’яти хвилин.

Тут на вас завжди чекають. Приїздіть до Чернівців – маленького міста з великим серцем.