Мабуть, у багатьох студентське життя асоціюється з веселими компаніями, гучними вечірками та, звичайно ж, грою в КВН. КВНщики мають не лише почуття гумору, але й швидку реакцію, гострий розум та неабияку кмітливість. Вони чудові актори й просто «обаяшки». Але чи усе так у легко у КВНському житті? Як же насправді створюється матеріал, який змушує публіку сміятись?
Мені пощастило. На першому курсі я пройшла кастинг у команду Інституту журналістики «Егоїсти». Я ще у школі грала в КВН, але лише в університеті зрозуміла, що це дещо більше, ніж просто гра, і важливіше, ніж просто хоббі. Я спробую відкрити завісу та розповісти – що ж таке справжній студентський КВН.
КВН І НАВЧАННЯВикладачів, що підтримують таке захоплення студентів можна перерахувати на пальцях. Одні кажуть, що "хіханькі да хаханькі неприпустимі у такий для країни час", інші – "ти дограєшся, і я тобі залік не поставлю".
Заняття КВН зовсім не означає, що ми забуваємо про навчання, ні! Якщо серед вас є такі, хто дочитає до кінця – ви зрозумієте, чому студенти віддають грі стільки часу та енергії.
З року в рік ми не полишаємо сподівань, що нас зрозуміють та підтримають . Тим паче ми працюємо на імідж Інституту. А це не так просто.
КОМАНДАКВК – це, перш за все, командна гра. Тому, щоб досягти успіху, необхідно зібрати гарних сценаристів, комедійних акторів, веселих дикторів та блискучих імпровізаторів. Знайти «деталі» для цього «пазлу» складно, але якщо його правильно зібрати – вважайте, що перемога у вас в кишені. Річ у тім, що у Клубі Веселих та «Находчівих» велике розмаїття конкурсів – від перевірки ваших здібностей до написання жартів до визначення «наймузичнішої» команди. Група людей, що хоче називати себе «КВНщиками» має відповідати усім критеріям, яких вимагає це змагання.
Наша інститутська команда вдало поєднує у собі акторів та сценаристів. У нашому арсеналі є і Капітан-Мачо, і ліричний романтик, і гламурна блондиночка, і сильна та незалежна баришня, і маленька дівчинка, що картавить (це, до речі, я) і т.д.
Але необхідно вчитися, щоб розкрити потенціал команди у повному обсязі. Численні репетиції, купа проведеного разом часу, вправи на розвиток кмітливості та навичок імпровізації дають свій результат – команди, що у минулому сезоні пасли задніх, у цьому році дивують жюрі й конкурентів набутим досвідом.
Команда – це ті, хто супроводжують тебе протягом усієї «КВНської» кар’єри. Вони мають бути твоїми найліпшими друзями, інакше зібратися для досягнення загальної мети буде надто важко.
СЦЕНАРІЙНаписати щось, що буде нереально смішним, нереально важко. Формула вдалої мініатюри – це цікава ідея + жарт + незвичайне завершення. Здавалося б, що тут складного? Ага, не все так просто! Тексти, що змушують команду плакати від сміху, можуть бути незрозумілими для публіки, а це у КВНі просто провал. Відсутність навіть одного з компонентів зробить навіть прекрасну ідею нудною, жарт пласким, а завершення примітивним.
Варто завжди пам’ятати, в якому університеті ти навчаєшся, стежити за його життям та цікавими подіями, тоді жарти будуть актуальними та точно сподобаються публіці. Кому б не хотілося почути зі сцени червоного корпусу жарт про багатих кімошників, іноземців на юридичному або общаги на ВДНХ? Студенти просто обожнюють жарти про викладачів, найпопулярніших особистостей, а також про футбол, клуби та них самих.
А ще: скільки нереальних ідей загинуло лише через те, що ми не змогли вигадати, як їх завершити! І скільки чудових мініатюр, які, на жаль, не підходять для рівня міжфакультетного КВН! Найголовніше – це зрозуміти, на якого глядача ти розраховуєш, та знайти баланс між рівнем звичайних студентів та жюрі.
РЕДАКТУРАЦі 9 літер наводять на будь-яку команду КВН неабиякий жах. Саме тут вирішується доля усіх жартів, мініатюр, пісень, вигаданих командою. Це суд, але точно не найгуманніший у світі. За цим, начебто не страшним, словом стоять страшні люди, які точно знають, чого хоче публіка, чи жартували раніше на цю тему, і чи сподобається це жюрі. Це своєрідна «поліція нравів», адже вона ретельно перевіряє матеріал на чорний гумор, заборонені теми і таке інше, що дуже хотілося б почути, але совість не дозволяє.
КОНКУРЕНЦІЯНа Міжфаці в КНУ імені Тараса Шевченка завжди панує дружня атмосфера. Команди обмінюються реквізитом, адекватно оцінюють матеріал одне одного та іноді навіть співпрацюють. КВН – одна велика сім’я і це чиста правда. Редактура – батьки, які іноді дають підзатильника, жюрі – родичі, що час від часу навідуються зі словами «як ти виріс вже, а нєвєсти все нема», а команди інших факультетів – брати й сестри.
РЕПЕТИЦІЇНаписати матеріал – одна справа. Інша – поставити його на сцені так, щоб точно й однозначно передати задум та ідею. КВН – це така школа для акторів. Швидкість, щирість, кумедність – без цього не можливо відіграти матеріал та отримати омріяні суддівські п’ятірки.
КВНщики живуть на сцені перед фестивалями та іграми. Нехай мені вибачають викладачі, але НЕМОЖЛИВО думати про пари, коли у твоїй голові ціла схема про те, з якої куліси виходити, куди передавати мікрофон, і після яких слів ти маєш щось зробити. З ранку до пізнього вечора команда просто забуває про навколишній світ. Залишається лише сценарій, сцена, тормозок з дому і гучний сміх.
Витримати темп підготовки до гри дуже важко. Це ніби сессія, але відбувається вона 5 разів на сезон і підготовка до неї не зупиняється.
ГРА
Момент істини. Хаос, вакханалія і купа інших слів, які тільки можуть описати безлад, можуть стати синонімами до слова «гра». ОБОВ’ЯЗКОВО хтось забуде реквізит, хтось сценарій, а звукооператор сплутає години і запізниться. Це день, коли увесь світ проти вас, але ви не здаєтесь.
Почуття, коли руки трусяться, ноги ватні, а жюрі дивиться, ніби ти вкрав у них щось, знає кожен КВНщик. А нічний жах – це жарт, на який не реагує публіка. Хочеться втекти, але ти розумієш, що без падінь немає злетів. Достатньо почути сміх у залі – і ти почуваєшся краще, ніж будь-коли.
Заради дня гри взагалі варто займатись КВН. Адреналін зашкалює, ти готовий підкорювати гори, відчуваєш себе впевнено і точно знаєш, що мама в залі точно буде сміятися. А якщо команді пощастило, і у них є група підтримки, то чути зі сцени їх гучні крики - величезне щастя.
Ми студенти і ми розуміємо, що найголовніше – це навчання. Ми знаємо, як викладачі не люблять, коли ми на їх «Де ви були на минулії парі?» відповідаємо «Та КВН же був...». Ми знаємо, як дістаємо деколи своїми жартами, але ж зізнайтеся – вам смішно!:)
КВН – це стиль життя. Навряд чи можна зрозуміти усе, не спробувавши. Але воно того вартує.
Як-то кажуть, один раз КВНщик і на все життя КВНщик.