реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати

The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати

Юлія Смирнова, 4 курс.
«No pardon for Edward Snowden – Ні помилуванню Едварда Сноудена»
The Washington Post, 19 вересня 2016 року


«Сноуден виявив велику послугу американському суспільству та всьому світу»
The Washington Post, 20 вересня 2016 року


В понеділок 19 вересня 2016 року на шпальті найголоснішої газети США The Washington Post з’явилась достатньо суперечлива стаття з гучним заголовком – «Ні помилуванню Едварда Сноудена». Звісно, що матеріал у найбільш владному виданні Сполучених Штатів мало б місце бути, але не в той час, не в тому місці, не за тих обставин.

Едвард Сноуден – колишній співробітник АНБ (Агенство національної безпеки США) більше трьох років тому надав матеріали щодо програм електронного стеження чотирьом найавторитетнішим виданням США та Великобританії. Крім документів по справі з масштабної програми стеження за громадянами Сполучених Штатів (без виключення), Едвард Сноуден віддав у розпорядження матеріали, пов’язані із проектом PRISM – програмою спостереження всесвітнього масштабу через соціальні мережі. Про те, що американські спецслужби мають прямий доступ до серверів лідуючих світових інтернет-компаній, 6-го червня написала The Washington Post. У матеріалі газети зазначались Microsoft, Yahoo, Google, Facebook, PalTalk, AOL, Skype, YouTube та Apple. За публікацію саме матеріалу щодо програми PRISM The Washington Post 5 травня 2014 року отримала найпрестижнішу винагороду – Пулітцерівську премію у категорії «За служіння суспільству».

У вересні 2016 року The Guardian, The New York Times та The Intersept звертались до президента Сполучених Штатів з проханням помилувати Едварда Сноудена та дозволити йому повернутися на батьківщину. Єдиним виданням, яке опублікувало матеріали з архіву Сноудена й не бажали знову бачити його на території США були The Washington Post. Їх стаття із заголовком «Ні помилуванню Едварда Сноудена» стала безпрецедентним випадком на шпальтах американських газет. У матеріалі видання зазначалось, що колишньому співробітнику АНБ не слід було розголошувати матеріали по справі PRISM, оскільки ці дані не несли загрози для американського суспільства. «Ізюмінкой» роботи The Washington Post став коментар директора Національної розвідки США Джеймса Клеппера: «я би зрозумів Сноудена, якби все закінчилось матеріалами по прослуховуванні всередині країни, але він опублікував те, що стосувалось нашої можливості протистояти іноземним погрозам. Він позбавив нас можливості захищати свої війська в Афганістані».

Слід наголосити, що Едвард Сноуден не благав The Washington Post публікувати лише матеріали по справі PRISM. Колишній агент лише запропонував та продемонстрував ті дані, що були у нього, а журналісти перших світових ЗМІ самотужки обирали про що і як писати. Тим паче, що спочатку матеріали публікувались з підписом «від анонімного джерела», але за кілька днів Едвард Сноуден сам наголосив на публічній заяві по телебаченню. Згідно із журналістськими правами та обов’язками, The Washington Post необхідно було захищати своє джерело за будь-яких обставин. Натомість 19 вересня вийшов матеріал, у якому видання фактично виштовхує свого інформатора напризволяще. «Він зрадив свою країну, коли опублікував матеріали PRISM!» Зачекайте, то хіба не ви опублікували той матеріал? То хіба не ви отримали за нього Пулітцерівську премію? То хіба не ви маєте оберігати як зіницю ока своє першоджерело? The Guardian були в “легкому” шоці від нелогічної статті «Вашингтону» та присвятили весь свій шпальт, того ж 19 вересня, для публічного звернення до видання.

20 вересня 2016 року на сторінках The Washington Post з’явились два нові матеріали, у яких уся редакція зверталась до Барака Обами з проханням помилувати Едварда Сноудена та визнати його героєм. Чи то так сильно хотілось залишити при собі Пулітцерівську премію, чи то стаття про PRISM 2013 року надто гарна, чи то отямились від ляпаса The Guardian, але «Вашингтон» схаменулись та швидко надрукували непогані матеріали, хоча «Ні помилуванню…» таки залишили на сайті. Так вийшло, що швидкоплинний розвиток подій позбавив читачів уваги, тож безпрецедентна стаття залишилась осторонь, а ЗМІ передруковують вихваляння The Washington Post «видатним» Едвардом Сноуденом.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
продвижение любых сайтов делаем продвижение сайтов


04 марта 2018 13:45
нужно всего лишь обратиться на для того чтобы разузнать утепление колодца пенопластом, https://pp-budpostach.com.ua/a141927-kak-uteplit-skvazhinu.html
и отыскать прочую полезную информацию, исчерпывающую и свежую.


Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61