реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Хто високо літає, той не завжди низько падає
Хто високо літає, той не завжди низько падає

Хто високо літає, той не завжди низько падає

Анна Нестеренко, 2 група, 2 курс.
Інтерв’ю


18-річна дівчина із невеликого міста, за плечима якої досвід роботи моделлю в Японії, Китаї та Кореї. Її успіху позаздрила б чи не кожна ровесниця, але сама Марія Омельяненко лише ніяково усміхається, коли йдеться про її досягнення. Я розпитала у Марії про те, як почався її шлях, чи важко працювати за кордоном та про специфіку роботи моделлю.

Ти цілеспрямовано до кар’єри моделі чи це щасливий випадок?

Скоріше, друге. Усі казали мені, що я схожа на модель. Також я постійно дивилася модельні шоу, і одного разу вирішила спробувати себе і цій сфері. Подзвонила в модельне агентство, мені сказали приїхати. У Києві ретельно підготувалась та дуже їм сподобалась. Далі була модельна школа, а після картингів мене одразу запросили в Токіо. Тоді мені тільки виповнилося 15.

Як вдавалося поєднувати поїздки та навчання в школі?

Власне, вони не заважали суміщати роботу й навчання. До того ж, вчителі з розумінням ставилися до мене та йшли на зустріч.

У ранньому віці ти вже почала самостійно заробляти гроші. Як це вплинуло на тебе?

Цей момент знаменував для мене самостійність, незалежність від батьків. Самотужки заробляти гроші – це дуже корисно. Це підштовхує мене працювати далі. До речі, саме тому я обрала заочне навчання. Вже довгий час я все купую сама, не прошу у батьків грошей на техніку, одяг та всілякі дрібниці.

З якими труднощами роботи за кордоном тобі довелося зіштовхнутися?

Перш за все, англійська мова. Потім я трохи звикла, краще вивчила її. Певний дискомфорт також викликало те, що я з малого містечка, а приїхала у місто-гігант Токіо.

Як вдалося адаптуватися до нового оточення?

З новими людьми було навіть легше. Люди з азіатських країн набагато добріші, привітніші, ніж мої співвітчизники, завжди готові допомогти. Якщо ти заблукаєш у місті, у нас тобі скажуть «Ой, не знаю», а вони одразу вмикають Гуглмеп, починають з тобою шукати. Напевно, тут навіть не так страшно, як у нас.

Які твої улюблені образи чи фотосесії?

Я привезла з собою кілька журналів з власними світлинами. Деякими роботами я пишаюся, часто переглядаю. Моя улюблена фотосесія – зйомка для журналу на пляжі.

Хто високо літає, той не завжди низько падає


Чи траплялося, що образ на зйомці кардинально відрізнявся від твого внутрішнього «Я», і це викликало в тебе труднощі?

Я легко перевтілююся. Коли змінюють зовнішність, ти почуваєшся інакше, входиш у цей образ, передаєш потрібні почуття. Це дуже цікаво. Звісно, бувають милі дівчата від яких чекають пристрасних та зухвалих емоцій, котрі їм просто невластиві. Але в цьому і полягає завдання моделі – вміти передати те, що від неї очікує замовник. Якщо перевтілення не сталося – це погана модель.

Кажуть, що психологічно витримати роботу моделі, зокрема процес кастингу, дуже важко. А як вважаєш ти?

Дуже велика конкуренція, і психологічно це тисне на тебе. Усім хочеться отримати роботу. Ще дуже пригнічує, коли ти бачиш, що не подобаєшся. Частіше за все кастинги проходять цілий робочий день. Залежить від сезону, але зазвичай їх кількість коливається від 10 до 20 на добу. До того ж, часто вони на різних кінцях міста. На кастингу одразу роблять фото в одязі, який рекламуватиметься. Складність у тому, що потрібно одразу в майже екстремальних умовах передати емоції, яких від тебе вимагають.

Яким чином успіх в модельній кар’єрі вплинув на твою самооцінку?

Самооцінка, безперечно, підвищилася. Поменшало комплексів, я більш впевнена в собі та своїх силах. Щодо характеру – я відчула справжнє доросле життя, і це в хорошому сенсі залишило відбиток на моїй особистості.

Як ти проводиш час, вільний від зйомок?

Вільного часу, чесно кажучи, дуже мало. Кастинги зазвичай цілий день, а якщо не кастинги, то робота. На вихідних ми відвідували різні пам'ятки, ходили на екскурсії, концерти відомих гуртів та співаків.

У якій країні ти бачиш своє майбутнє?

Точно в Україні, я ж патріотка. Подорожувати – це одне, а залишати країну, де ти народився – це вже зовсім інше. Гарно там, де нас нема. І я погоджуюся з цим твердженням.

Як думаєш, через 10 років ти будеш пов’язана з модельним бізнесом, чи плануєш займатися чимось іншим?

Думаю, через 10 років я вже не буду їздити по різних країнах. Зараз я навчаюся на культуролога та дуже захоплююся мистецтвом. Можу годинами обговорювати якусь картину, шукати в ній прихований сенс. У майбутньому хотіла би працювати мистецьким критиком або займатися піаром. Власне кажучи, так чи інакше обов’язково пов’яжу своє життя з мистецтвом.

Напевно, в тебе є свої рецепти краси. Можеш поділитися ними з нашими читачами?

По-перше, біг. Я бігаю щодня дуже довго. Також намагаюся не користуватись косметикою. Маски для волосся, тому що у процесі підготовки до зйомок волосся значно пошкоджується. Ну і, безперечно, заняття спортом та правильне харчування. А для краси духовної люблю читати, у мене є своя власна міні-бібліотека.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Дуже подобається
Подобається
Так собі
Не подобається

Схожі новини
Коментарі
Додати коментар
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Останні добавлені
Питання та програми дисциплін до іспитів ІІ семестр
Антоніна Предко: «Жіноча стать в кіберспорті — це проблема»
AdreN: «Моя роль — найважливіша, якщо я з нею не можу впоратись, то гра може піти не в те русло»
«Київ під підошвою» - концерт Oxxxy в Stereo Plaza
ФК «Динамо» Київ провів Весняний кубок з ком’пютерного футболу
Картини Євгена Гули: кольорова віртуозність
Одноденна практика в УНІАНі
Розкішні тропіки – у центрі столиці!
День практики в «УКРІНФОРМІ»
"Капітолій", №1, 10.12.2016 (50 сторінок А4)
"Меркурій. Детектор правди".№1. (64 сторінки А4)
У Києві нагородили лауреатів премії імені В’ячеслава Чорновола
"САПФО" №6, 2016 (8 сторінок А3)
Українці переживають, але ще не все втрачено
Керуй, якщо зможеш
"САПФО" №5, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №6, 2016 (8 сторінок А3)
«Давай виключим світло і будем мовчати»
Дідусь Ленін пішов на пенсію
«Joy Fest»: відкритий доступ до мистецтва
«Иерусалим» теперь в Киеве
Не одні у каное.
«Звездный город» 2.0
Творчість серед кам’яних джунглів
Шалені й молоді
"Art і Шо тут проісходіт" №5, 2016 (12 сторінок А3)
The Washington Post – карати (,) не можна (,) помилувати
"Art і Шо тут проісходіт" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"САПФО" №4, 2016 (8 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №3, 2016 (8 сторінок А3)
Best тому що KNU fest
"САПФО" №2, 2016 (16 сторінок А3)
Чим живе сучасний Донецьк? Репортаж.
«Дорога до Інституту. Думки про все і ні про що»
"САПФО" №3, 2016 (12 сторінок А3)
«Проти мене розгорнули технології «чорного піару»
"Art і Шо тут проісходіт" №2, 2016 (12 сторінок А3)
"Art і Шо тут проісходіт" №1, 2016 (8 сторінок А3)
Кіно та вибори. Повернення.
"САПФО" №1, 2016 (16 сторінок А3)
Дорога додому
Мелодія театру: гармонія в душі
ЧЕРНІГІВ ІСТОРИЧНИЙ: ВСЕ, ЯК УПЕРШЕ
НАРОДЕ, МИ ПРАЦЮЄМО!
Подорож з ІЖ додому
Студенти Інституту журналістики попрацювали у Верховній Раді України
Наталя Іщенко поділилася власним досвідом зі студентами Інституту журналістики
«Та у них, виявляється, класні тексти!»
WINE NOT?
На швидкості вітру та дощу
ПРАЗДНИК И ЛИМОНЫ
Заклинателька злив
ЗАЛІЗНИЦЯ ЯК ПОКЛИКАННЯ
Водій «сьомої категорії»
Жизнь на высоте
Дорожня романтика
Уночі все більш щире, справжнє...
«Тепер я байкер тільки в душі»
Робота водія важка не так фізично, як психологічно
Обратная сторона «баранки»
(044) 481-45-61