Не поховали Гію. Поховали справедливість

15 років поспіль проводяться акції вшанування пам’яті загиблих журналістів. А поки «слідство триває», у список «зниклих безвісти» щоосені дописують нові прізвища.

У Києві відзначили п’ятнадцяту річницю смерті Георгія Гонгадзе – журналіста, засновника веб-сайту «Українська правда». 16 вересня Національна спілка журналістів України організувала ходу до Майдану Незалежності, де акція продовжилася зачитуванням списку загиблих журналістів, запалюванням свічок та хвилиною мовчання.

Цьогорічні заходи під гаслом «Озбройтеся правдою!» розпочалися біля стін будинку Національної спілки журналістів України. Там було оголошено про 224 факти порушення прав журналістів за поточний рік. Згодом до Майдану рушила хода, до якої долучилися і студенти Інституту журналістики.

«У ніч на 17 вересня український журналіст Георгій Гонгадзе не повернувся додому. Менш ніж за місяць його обезголовлене тіло було знайдене у Таращанському лісі неподалік Києва», - традиційно промова на Майдані почалася цими словами. Як було повідомлено, у 2015 році ситуація з розслідуванням злочинів проти працівників ЗМІ не поліпшилася. За сім місяців цього року Інститут масової інформації зафіксував один випадок убивства журналіста, 30 – побиття та нападів на журналістів, 39 – перешкоджання їхній законній професійній діяльності та 9 випадків цензури.

Критично у своєму виступі висловився журналіст телеканалу «Інтер» Роман Бочкала, який заявив: «Якщо і понесе хтось із замовників покарання, то тільки посмертно… Нинішня влада, як і попередня «тест Гонгадзе» не склала».

Телеведуча та одна із засновників Громадського телебачення Анастасія Станко уже як за традицією прийшла підтримати акцію. Щодо прогнозів журналістської діяльності в Україні Анастасія налаштована не надто оптимістично: «Тут на Майдані були вбиті журналісти, і ці справи досі лежать не розслідувані. А скільки ми знаємо «відбілених» міліціонерів, скільки чиновників, які не відповідають на запити журналістів. Усе це свідчить про те, що нова влада в цьому плані не надто відрізняється від старої». Усе ж добрим знаком, на думку журналістки, є те, що справи, які вона та її команда розслідують, частіше знаходять відгуки в діях чиновників. «Декого навіть знімають з посад. Ми рухаємося у правильному напрямку, але, на жаль, дуже повільно», - додає телеведуча.

Стдентка першого курсу Інституту журналістики Наталя Станько на акцію вшанування пам’яті загиблих журналістів прийшла вперше. Наталя зізнається, що на річницю смерті Гонгадзе очікувала від столиці більш масштабних заходів. «Мабуть, таки даються взнаки післяреволюційні депресивні настрої. Цього вечора суспільство сказало: “Ми пам'ятаємо”. Але, як на мене, аж ніяк не продемонструвало владі, що ми не пробачили нерозкриті справи та жорстоку поведінку щодо журналістів», - говорить Наталя.

Урочистості на Майдані тривали недовго. Тісне коло біля запаленого «Г І Я» під вечір швидко звузилося. Згашені лампадки нашвидкуруч закидалися в пакети. Наступної осені ті ж самі свічки вшістнадцяте запалять символічним вогнем української свободи слова. Вогнем, який горить раз на рік, щоб пом’янути поховану справедливість.

Оцініть написане та прокоментуйте:

Подобається

Так собі

Пиши ще

Не пиши більше на цю тему

Голосовать Результаты

Схожі новини



• М'ясоїдство – нічим не виправдане вбивств
• Мистецтво шукає себе
• Восьмий ГогольFest не виправдав очікування
• Алесандро Паскватті поділився італійським поглядом на українську дилему вибору
• вже почалось (мабуть) майбутнє.
• «Караоке на Майдані»: від рекламного проекту до найбільш рейтингового шоу України
• Територія, що живе за своїми законами
• Богдан Логвиненко: «Місцевий водій на брудній фурі цікавий не менше, ніж європеєць-інтелектуал»
• Не відірвіть коту хвоста!
• 15 років невідомості