Хто сказав, що книги помирають?

Сьогодні, напередодні Всесвітнього дня книги і авторського права, 22 квітня, виходячи з університету, я почула новину – відкриття 5го Книжкового Арсеналу. Зазвичай неохоча до таких подій, я вирішила піти подивитись, що ж нового покаже ця виставка.

Приміщення Мистецького Арсеналу, з його широкими коридорами було скрізь у стійках літературних видавництв, безліч кольорових книжок, дитячі видання… Очі розбігалися. Програма фестивалю цього разу налічує більш 400 заходів на які, нажаль, усі я фізично не змогла би потрапити. Для зручного пошуку потрібного заходу усе приміщення було поділене на зали: «Хоку», «Папір», малих книгарень і видавництв, сцену «Кафе Європа» тощо. Біглим поглядом оглянувши приміщення, я відкрила програму вечора і побачила безліч варіантів, куди ж піти. Сцена «Кафе Європа» здалася мені невеличким островком більше, ніж звичною сценою. Білі пластмасові стільці, місця лише для декількох десятків людей… Інша зовсім справа – інсталяція від видавництва «Старого Лева», яка випускає книги для розмалювання. Великі білі панно з красивими узорами вкрасили декілька стін, біля них вже стояли зацікавлені діти й їх батьки, розмальовуючи їх різнокольоровими фарбами.

Бордова стіна і фото з Євромайдану. Я пересмотріла кожну, з синім задимленим небом, чоловіком у шоломі. Потім мою увагу привернуло ім’я автора фотографій – Віктор Гурняк. Розташовані біля стін сірі крісла давали змогу відвідувачам відпочити. Не то від згаданого, не то від побаченого.

О 18:00 я потрапила в зал «Хоку», де саме розпочиналася презентація каталогу виставки «Інсценізація українського авангарду 1910-1920 років» за сприяння Українського музею у Нью-Йорку. Видавництво «Родовід», яке проводило цю подію, разом з автором і со-куратором Тетяною Руденко, Валентиною Чечик і Анною Веселовською розповідали про історію українського авангарду за допомогою незвичайних ілюстрацій з каталогу. Для виставки було обрано 128 першокласних творів вітчизняних театральних художників, багато ескізів відомих вбрань акторів, декорацій, тощо. До кінця залишитись не мала змоги, бо хотілось побачити все більше і більше.

Таким чином я опинилась в залі «Папір», де в цей час вже розпочалась презентація каталогу та відкриття виставки “Paper. World. Art.”. Куратор проекту Марина Щербенко розповіла про те, що її зачепило для створення такої виставки – вона звертається до теми традиційного медіума – паперу, який не лише є способом збереження інформації, а й є пам’яттю поколінь. Учасниками проекту були: Константин Кожемяка та сама Марина Щербенко.

Нажаль, на сьогодні программа п'ятого, ювілейного Книжкового Арсеналу для мене була завершена, але я залюбки повернуся у стіни Мистецького Арсеналу завтра.

Оцініть написане

Подобається

Так собі

Пиши ще

Не пиши більше на цю тему

Голосовать Результаты

Схожі новини



• Шлях до розчарування
• Ідеальний план: писати і в'язати
• Широкий профіль – ознака успіху
• Прибрати все: озброєні граблями і лопатами кияни «штурмували» парки
• Аліна Басенко: Встигла все. Не встигла тільки пожити,
• Дуже руда людина з камерою в руках
• Дістаючи зайця з капелюха, або як затриматися в ІЖ
• Лицарка печального образу
• Презентація арт-буку «мультитаскера» Тетяни Кремень «Обрыво»
• Голодные игры: начало - репортаж