Документальний фільм «Довженко. Одеський світанок». Прем'єра

Тетяна Літвінчук

З нагоди 121-ї річниці з дня народження видатного українського режисера Олександра Довженка в кінотеатрах країни з’явився короткометражний документальний фільм «Довженко. Одеський світанок». Він є частиною великого крос-медійного проекту, до якого також входить книга «Режисер» Костянтина Коновалова і повнометражний фільм «Довженко. Одеський дебют», зйомки якого планують почати наступного року.

Ім’я Олександра Довженка в історії світового кінематографу ставлять в один ряд з іменами Чарлі Чапліна, Еріха фон Штрогейма, Девіда Гріффіта та Рене Клера. Проте в Україні про легендарного режисера відомо не так вже й багато, а особливо про одеський період його творчості. Отож, саме про ці роки, в які відбувся перехід від Сашка до Майстра, і йде мова в фільмі, знятому на тій же Одеській кіностудії режисером Антоном Антонченком.

1926 рік, в Одесу – «місто джазу, моря та кораблів» - , яке на той час було однією зі столиць світового кіно, приїздить молодий художник Олександр Довженко (Сергій Бабкін). Тут йому доведеться «або стати класиком, або дійти до повного провалу». Але це потім, а поки що ранковим містом він прямує подивитися на сходи зі знаменитого фільму «Броненосець «Потьомкін» Сергія Ейзенштейна.

У фільмі простежується еволюція Олександра Петровича від творця комедій, таких як «Вася-реформатор» та «Ягідка кохання», до автора шедеврів «Сумка дипкур’єра», «Звенигора» та «Арсенал», що згодом були включені до золотого фонду світового кіно. У фільмі Довженко не просто режисер, він – батько на знімальному майданчику: приміряє на себе ролі, показує, вчить, вимагає від акторів правди та природності.

Допомагають зрозуміти цей період творчості режисера кінознавці Михайло Іллєнко, Вадим Костроменко та Сергій Тримбач, коментарі яких включено в фільм. Крім цього, дух епохи передає кінокамера «Дербі», адже саме нею Довженко знімав свої перші кадри.

Творчі пошуки митця зображено на фоні життя тогочасної Одеси з її «бандами, підземними катакомбами для перевозу контрабанди та навіть кінотеатром побудованим відомим гангстером Мішкою Япончиком». Картину довершують енергійні нотки джазу, популярність якого в ті роки невпинно зростала, та приємний баритон Богдана Бенюка, який озвучив фільм.
Приємного перегляду!