реєстрація авторизація
Авторизація на сайті
Відміна
мапа сайту
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
Кафедра периодической прессы - институт журналистики
/ / Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»

Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»

Дар`я Карпенко, 2 курс.
Педагог, начальник Служби у справах дітей та сім’ї Київської міської державної адміністрації поділився думками про підлітковий булінг, насилля в родині та реформування системи інтернатів.

— З кожним роком усе більш гостро стоїть питання підліткового булінгу. На вашу думку, це пов’язано з вихованням, із ситуацією в родині чи все ж є інші причини такої агресії?
— Питання підліткового булінгу останнім часом набуло такого розголосу, тому що суспільство вже визріло до того, щоб вирішувати це питання. Підліткова агресія — не новина для знавців дитячої психології. Кожен може згадати свої роки в школі, і обов’язково на думку спадуть ситуації, пов’язані зі спробами знущань. Біологічно це можна пояснити підвищеним рівнем гормонів. Підлітки ще не настільки соціально адаптовані й вони не усвідомлюють деяких речей, які відбуваються з їхньою психікою. Обов’язково потрібна мудра людина, яка вчасно зупинятиме ці прояви та втручатиметься в ситуацію. Не кожен дорослий знає, як вирішувати такі проблеми, як на них реагувати, але він мусить це робити. Діти значну частину свого часу знаходяться в школі зі своїми однолітками, і кожен вчитель повинен володіти психологічними прийомами регулювання стосунків у колективі. Зараз в інтернеті є достатньо інформації про те, яким чином варто реагувати. Деякі громадські організації навіть запроваджують цикли тренінгів для вчителів, спрямовані саме на подолання цього явища.

— За статистикою, 56 % людей, які виросли в родинах, де було насилля батька над матір’ю чи навпаки, застосовують насилля й до своїх дітей. Як можна зупинити такий кругообіг насилля?
— Такої статистики насправді не існує, бо ніхто цього не підраховував. Але не може бути проявів насильства в людини, яка цього не бачила чи не відчувала на собі. Так, зв’язок дійсно є.

— Порадьте, будь ласка, як саме вихователям, вчителям розпізнати, що дитину в сім’ї піддають насиллю?
— Просто потрібно бути уважним до дітей, згадувати лекції з психології або почитати про це в інтернеті і спостерігати за тим, як діти поводяться. Досвідчений учитель одразу бачить це. Іноді вчителі підсвідомо можуть і підігрувати. Це неприпустимо.

— Навіщо вчителі можуть це робити?
— Педагоги — не роботи, а звичайні люди. У всіх своя межа витримки. І провести 6 уроків підряд не кожному під силу. Але це не означає, що вчителю потрібно звільнитися, якщо він швидко втомлюється. Варто, наприклад, попросити зробити для себе такий розклад, щоб був час для відпочинку. По-перше, іноді вчитель теж не може адекватно реагувати, і йому потрібно допомагати. По-друге, деякі діти поводяться на уроках зухвало, і педагог не має часу розібратися, чому вони це роблять. Тоді він підсвідомо залучає колектив класу, щоб він своїми діями впливав на підлітка. А виявляється, що ця ситуація заводить у глухий кут. Тому вчителю, перш ніж прислухатися до своїх інстинктів, потрібно задуматися, до чого це може призвести. Краще порадитися з колегами та батьками, розібратися, чому підліток так поводиться, але в жодному разі не підігрувати класу. Щоб керувати колективом і нівелювати всі негативні прояви, потрібно розуміти причини дитячої агресії.

— Ще в 2016 році було заплановано реформувати систему інтернатів і зробити так, щоб жодна дитина не перебувала в державному закладі. Яка ситуація з цим на сьогоднішній день?
— Так, в Україні ухвалено концепцію реформування інтернатних закладів. За рік систему неможливо змінити, тому що інтернати як будівлі нікуди не зникають. І за такий короткий час для дітей не знайдуть альтернативу. Спочатку потрібно вивчити, з яких причин конкретна дитина знаходиться в державному закладі, і з’ясувати, що потрібно зробити для того, щоб вона залишалася в родині. У Києві другий рік триває ця робота, Київрада ухвалила план реформування інтернатної системи, і всі служби прямують у напрямку його виконання. Розбудовуємо систему альтернативного виховання, тобто виховання в сімейному оточенні — створення будинків сімейного типу, малих групових будиночків, підшуковування прийомних та патронатних родин.
Наприклад, у Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах. Але всього в інтернатах знаходиться більше 2 тисяч дітей, і в них усіх є батьки. Спочатку ми з’ясовуємо, чому вони там. Якщо змусити батьків забрати їх звідти, то це не гарантує, що дитині так буде краще.
Схожі новини
Коментарі
Останні добавлені
Вибіркові дисципліни 2019
"Віче" №1, 2018
"Де-факто", №1 2018
Валентин Мондріївський: «Подобається образ Зеленського, але що буде, якщо він стане Президентом?»
Інформаційна боротьба напередодні виборів
«Україна понад усе!»: репортаж з маршу УПА в Києві
Усіма «Забутий» парад
Христина Равлюк: «На інформаційні вкиди треба реагувати миттєво»
Моя особиста думка на вашу особисту думку
Кого вважати достойним?
Олесь Маляревич: Якщо б за це платили гроші я працював би в 10 разів ефективніше
Костянтин Сердюк: «Жінки кладуть мої труси собі в гаманці та мріють народити від мене дітей!»
Олег Костюшко: «Настав час Україні бути державою-сервіс, а не державою-поводир!»
СУДДЯ ЄВГЕН ЧАКУ: «ЗАВЖДИ БУДЕ НЕЗАДОВОЛЕНА СТОРОНА, ТОМУ ДО КРИТИКИ ТРЕБА ВЖЕ ДАВНО ЗВИКНУТИ»
Богдан Ходаковський: “Як тільки щось починається, завжди погляньте на перший-другий ряд – там будуть наші”
Максим Зуєв: «Ми плануємо спонукати приватних власників передавати свої землі на безоплатній основі»
Юрій Коновальчук: «Мета будь-якої партії — це захоплення влади»
Валерій Танцюра: «У Києві з 2,5 тисяч дітей-сиріт лише 20 перебувають у державних установах»
Віктор Таран: "Суспільство – дзеркало влади"
Владислав Потапенко: «Гречкофіли» є у кожній демократичній країні, а не тільки в Україні!
Наталія Манойленко: «Чим масштабніші наші справи, тим масштабніші наші помилки»
До 100-річчя з Дня Народження Дмитра Прилюка
Дмитро Лінько: «Ми колись чули, що АТО триватиме декілька годин»
Вибори не за горами
Презумпція винуватості бізнесу проти презумпції невинуватості чиновника, або у світі влади та бізнесу.
Андрій Андріїв: "Прийшов час, коли я не можу залишатися осторонь"
Одкровення з Петром Юрчишиним
Роман Колесник: Немає нічого неможливого для людини, яка прагне бути політиком та розуміє заради чого вона це робить
Наталія Шульга: «Ідеальний політик — це людина, яка спить спокійно»
Вадим Гутцайт: «Поради не зараз молоді, а поради в усі часи для молоді»
Ігор Бєлов: «Якщо ти вступаєш в партію, то вважається, що на тобі клеймо…»
Олександр Глазов: “ Якщо ти не займаєшся політикою – то вона займається тобою”
Стасів Владислава: «Україна – починається з себе!»
Олександр Васильківський: "Нам потрібно зберігати та захищати свою національну ідентичність "
В’ячеслав Деркач: «Покладатися треба тільки на себе і на людей, які прагнуть змін на краще»
Владислав Михайленко: Ще одна черга парку “Наталка” вийшла надзвичайно кльовою і отримала дуже багато схвальних відгуків від задоволених киян
Ростислав Смірнов: «Я б забрав у пенсіонерів право голосу»
Зачем политикам мандат?
Парламент, консерватизм і українська ментальність
Артур Харитонов: Я дуже хочу, аби Україна назавжди відмовилася від невдач через постсоціалістичну аморфність
Юрий Коновальчук: «Так вынуждает система»
Наталія Приходько: «Депутат – це водночас психолог»
«Я виступаю за легалізацію проституції та легких наркотиків», – Держсек МІП
Таміла Нартова : «Я хочу піти у політику, мені це подобається, хоча раніше у мене такого не було.»
Аліна Яворська: «Українська політична система не відповідає європейським аналогам»
Олександр Солонько: «Свобода» ще скаже своє слово в українській політиці
Ігор Коліушко: «Образилися – ну й нехай. Ми працюємо з тими, хто не ображається»
Вікторія Римарук: «Попередники Порошенка не ставили в центр своєї уваги простого українця»
Мустафа Найєм: «Політика – це викривлене дзеркало»
Вічні проблеми Києва. Чи скресла крига?
Вероніка Яковлєва: “Важливо мати стальні нерви і не “тупити”
Олег Фіалко: "Давайте просто перенесемо модель роботи мера на моє депутатство"
Грігол Катамадзе: Україна повинна стати «новим Китаєм» для Європи
Артур Мартовицкий: «А что такое парламент? Это 420 человек, каждый из которых не считает себя виноватым»
Тамара Плаксій: «Гра в політичні ігри з нардепами – справа небезпечна»
Іван Процик: тотальне зрадофільство викликає відразу
ЮРИСПРУДЕНЦІЯ, ЖУРНАЛІСТИКА ЧИ ВУЛКАНОЗНАВСТВО?
«Невпевненість та страх — головні вороги»
Як блог допомгає бізнесу та навпаки - бізнес блогу
Жага до перемог
(044) 481-45-61